Рішення № 77990665, 15.11.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 року № 810/3979/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І.,

при секретарі судового засідання Приходько Н.І.,

за участю:

представника позивача - Мунтяна М.О.,

представника відповідача - Сізончика І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Селянського (фермерського) господарства "Меркурій" про надання дозволу на погашення майна,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Меркурій" про надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 1315924,10 грн за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг, який у добровільному порядку не сплачує. При цьому, здійснені контролюючим органом заходи, направлені на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення податкового боргу.

За цих обставин позивач, виходячи з положень пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, просить суд надати дозвіл на погашення боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, у яких зазначив, що у жовтні 2016 року СФГ "Меркурій" було відключено від електронного обміну документів, тому відповідач позбавлений можливості продати товар і розрахуватись із боргами. Пояснив, що позивачем не враховано ту обставину, що фермерське господарство збирає врожай у жовтні місяці, тільки після чого матиме змогу розрахуватись із боргами.

Також вказав, що СФГ "Меркурій" часткового розрахувалось із податковим боргом, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме у частині стягнення 1303182,40 грн.

Ухвалою суду від 23.11.2017 відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Протокольною ухвалою суду від 20.12.2017, на підставі набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", вирішено здійснювати подальший розгляд справи за новим КАС України.

На підставі пункту першого частини другої статті 236 КАС України, ухвалою від 20.12.2017 провадження у справі було зупинено до одужання директора Селянського (фермерського) господарства "Меркурій".

Ухвалою суду від 26.09.2018 провадження у справі було поновлено.

Протокольною ухвалою від 23.10.2018, суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 15.11.2018, прибули представник позивача та представник відповідача. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити адміністративний позов, представник відповідача погодився із позовними вимогами не у повному обсязі, просив задовольнити їх частково.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Селянське (фермерське) господарство "Меркурій" зареєстроване Миронівською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа 30.12.1993, що встановлюється із Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №575681 (а.с. 10).

Відповідач як платник податків знаходиться на обліку у Миронівській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, взятий на податковий облік з 07.12.1993 (а.с.9).

Як убачається з наявних у матеріалах справи, зокрема інтегрованих карток, у відповідача обліковується податковий борг з податку на землю, податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства у загальному розмірі 1315924,10 грн.

З матеріалів справи встановлюється, що заборгованість з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та земельного податку виникла на підставі податкових декларацій та розрахунків, в яких самостійно визначено суму грошових зобов`язань, а також за рахунок застосування податкових повідомлень-рішень та нарахування пені за несвоєчасну сплату.

Судом встановлено, що з метою вжиття заходів щодо погашення заборгованості відповідача, податковий орган вже звертався до Київського окружного адміністративного суду з позовними заявами про стягнення з відповідача на користь держави податкової заборгованості.

Постановами Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 в адміністративній справі №810/6582/14 та від 02.04.2015 в адміністративній справі №810/1102/15 задоволено позовні вимоги Миронівської ОДПІ Київській області про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Меркурій" податкового боргу у загальному розмірі 880373,04 грн (а.с. 6-8).

Судом встановлено, що на підставі вищевказаних постанов, Миронівською ОДПІ Київської області було виставлено інкасовані доручення для стягнення податкового боргу від 18.05.2018 №1 на суму 880373,04 грн, від 16.07.2015 №1 на суму 880373,04 грн, від 23.07.2016 №1 на суму 880373,04 грн, від 02.10.2015 №1 на суму 880373,04 грн, від 09.10.2015 №1 на суму 880373,04 грн, від 09.10.2015 №2 на суму 880373,04 грн, які повернуто ПАТ АТ «Райфайзен банк Аваль» без виконання на підставі п.12.11, п.12.6, п.12.7 глави 12 Інструкції НБУ «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» №22 від 21.01.2004 - на рахунку платника відсутні кошти для забезпечення виконання інкасового доручення (розпорядження) (а.с. 18-25).

З наданих інкасованих доручень вбачається, що їх повернуто без виконання з підстав відсутності грошових коштів на рахунку платника податків, на підставі обмежень, встановлених Кабінетом Міністрів України та НБУ, та арештом коштів на підставі інших виконавчих документів.

Одночасно з цим судом встановлено, що Миронівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області прийняте рішення від 05.01.2015 №1 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого податковим керуючим було здійснено опис майна, про що складено акт від 05.09.2017 №10 на загальну суму 950000,00 грн(а.с. 16-17).

Вказана обставина також підтверджується записом про обтяження від 20.02.2015 №1561458, зареєстрованому у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 13).

Оскільки вжиті контролюючим органом заходи, направлені на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення податкового боргу, позивач просить надати дозвіл на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено приписами Податкового Кодексу України.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового Кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового Кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно з підпунктами 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового Кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.2 статті 82 Податкового Кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового Кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, у першу чергу податковий борг погашається за рахунок звернення стягнення на кошти платника податків, що перебувають у його власності, а у випадку їх недостатності (відсутності) за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Тобто, умовою звернення коштів на майно, яке перебуває у податків заставі, є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для його погашення.

Беручи до уваги, що наявність у відповідача податкового боргу підтверджується наявною у матеріалах справи інтегрованою карткою, підставами виникнення такого боргу є самостійно визначені податкові зобов'язання, а також наявність рішень судів у справах №810/6582/14 та №810/1102/15, а вчинені контролюючим органом заходи, направлені на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок коштів відповідача, що перебувають у його власності, не призвели до погашення податкового боргу через відсутність на рахунках відповідача в установах банків грошових коштів, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення стягнення на майно відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Між тим, суд бере до увагу той факт, що відповідачем не заперечується наявність податкової заборгованості, при цьому борг, саме у сумі 1315924,10 грн підтверджується матеріалами, що містяться у справі, тому доводи позивача про суму боргу у розмірі 1303182,40 грн, не ґрунтується на фактичних обставинах.

За загальним правилом, що виникає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкти владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довели правомірності та обґрунтованість своїх вимог.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 1315924,10 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Селянського (фермерського) господарства "Меркурій" про надання дозволу на погашення податкового боргу - задовольнити.

Надати Головному управлінню ДФС у Київській області (вул. Народного ополчення, 5а, м. Київ, код 39393260) дозвіл на погашення податкового боргу у загальному розмірі 1 315 924 , 10 грн. за рахунок майна Селянського (фермерського) господарства "Меркурій" (вул. Шевченка, буд. 48, с. Пустовіти, Миронівський район, Київська область, 08840, код 20595194), що перебуває у податковій заставі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 21 листопада 2008 р.