Рішення № 77990459, 20.11.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2018 рокум. Ужгород№ 0740/899/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність, що полягає в неприйнятті рішення на засіданні Національного агентства з питань запобігання корупції по суті вимог поданої ОСОБА_1 заяви про вчинення керівником Ужгородської місцевої прокуратури Кириленком Д.П. правопорушення, відповідальність за скоєння якого передбачена ч. 4 ст.172-6 КУпАП - порушення вимог фінансового контролю (повідомлення про корупцію) датоване 10 квітня 2018 року; 2) зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції прийняти рішення по суті питань, поставлених вимог в Повідомленні про корупцію, що було подано ОСОБА_1 датоване 10.04.2018 р., а саме:

- провести повну перевірку опублікованої 03.03.2018 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - керівника Ужгородської місцевої прокуратури Кириленком Д.П. за звітний період 2017 рік;

- за подання завідомо недостовірних відомостей в поданій 03.03.2018 керівником Ужгородської місцевої прокуратури Кириленком Д.П. щорічній декларації особи за звітний період 2017 року про фінансове зобов'язання (отриману декларантом позичку) в розмірі 192655 грн., скласти у встановленому законодавством порядку стосовно Кириленка Д.П. протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст.172-6 КУпАП та передати його на розгляд до відповідного суду для вирішення питання про притягнення порушника до адміністративної відповідальності;

- зобов'язати суб'єкта декларування - Кириленка Дмитра Павловича - подати виправлену декларацію за 2017 рік з достовірними відомостями у строк, визначений уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції;

- про результати розгляду цієї заяви (повідомлення про корупцію), встановлені за результатами розгляду обставини, виявлені правопорушення, вжиті заходи, повідомити заявника письмово за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Добролюбова, 6 а/с 60.

Заявлені позовні вимоги аргументує тим, що 10 квітня 2018 року ним до Національного агентства з питань протидії та запобігання корупції подано письмове повідомлення про корупцію, що містило інформацію про можливе відображення в декларації недостовірних відомостей. Таке прийнято відповідачем, пройшло попередній розгляд та зареєстровано саме як повідомлення про корупцію. За результатами розгляду поданого повідомлення позивач отримав від відповідача лист, який підписаний не уповноваженою на те особою, та свідчить про те, що таке не виносилось на розгляд на засіданні відповідача як колегіального органу, а рішення по ньому не приймалось. Вважає, що така бездіяльність відповідача суперечить нормам ч. 2 ст. 13 Конвенції Організації об'єднаних націй проти корупції від 31.10.2003 р., ст. 40 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про запобігання корупції» та порушує права позивача.

08 жовтня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву №45-06/44504/18 від 02.10.2018, відповідно до якого відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими у зв'язку з тим, що отримане від позивача повідомлення від 10 квітня 2018 року було розглянуто відповідно до вимог Порядку обробки повідомлень про корупцію та листом від 23 квітня 2018 року надана відповідь. Вважає безпідставними твердження позивача про не винесення відповідного проекту рішення на розгляд Національного агентства з питань запобігання корупції, оскільки заявник не надав у своєму повідомленні інформацію (підтверджуючі документи) про наявність у суб'єкта декларування фінансових зобов'язань у звітному 2017 році, а також будь-яких матеріалів, що підтверджують викладені у ньому обставини. Стосовно права підпису листа заступником керівника Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції, та таке передбачено абз. 4 п. 3.3 розділу ІІІ Регламенту Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням від 05 квітня 2018 року №611 та пп. 9 п. 25 розділу V Положення про апарат Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням від 19 травня 2018 року №612.

22 жовтня 2018 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 18 жовтня 2018 року, відповідно до якої вважає, що відповідачем не наведено жодних заперечень щодо наведених обставин та правових підстав позову із посиланням на відповідні докази та норми права.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 10 квітня 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) подав до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) заяву про вчинення керівником Ужгородської місцевої прокуратури Кириленком Д.П. правопорушення, відповідальність за скоєння якого передбачена ч. 4 ст. 1726 КУпАП - порушення вимог фінансового контролю (повідомлення про корупцію) стосовно відображення недостовірних відомостей, а саме, в поданій керівником Ужгородської місцевої прокуратури Кириленком Д.П. щорічній декларації особи за звітній період 2017 року про фінансове зобов'язання в розмірі 192 655 грн. (арк. спр. 21 - 23). В поданій заяві (повідомленні про корупцію) заявник просив НАЗК:

1) провести повну перевірку опублікованої 03.03.2018 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - керівника Ужгородської місцевої прокуратури Кириленка Д.П. за звітній період 2017 рік;

2) за подання завідомо недостовірних відомостей в поданій 03.03.2018 керівником Ужгородської місцевої прокуратури Кириленком Д.П. щорічній декларації особи за звітній період 2017 року про фінансове зобов'язання (отриману декларантом позичку) в розмірі 192655 гривень, скласти у встановленому законодавством порядку стосовно Кириленка Д.П. протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 4 ст. 1726 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» та передати його на розгляд до відповідного суду для вирішення питання про притягнення порушника до адміністративної відповідальності;

3) зобов'язати суб'єкта декларування - Кириленка Дмитра Павловича - подати виправлену декларацію за 2017 рік з достовірними відомостями у строк, визначений уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції.

Листом від 23 квітня 2018 року №75-03/17710/18 ОСОБА_1 повідомлено, що його заяву (повідомлення про корупцію) від 10 квітня 2018 року передано до відділу обробки 11 квітня 2018 року та відповідно до п.п. 1, 2, 3 розділу V Порядку обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону України «Про політичні партії в Україні», що надходять до НАЗК, затвердженого рішенням НАЗК від 27.10.2018 №1024, Відділом з обробки після попереднього розгляду та внесення відомостей до автоматизованої інформаційної системи документообіг НАЗК повідомлення від 10.04.2018 №ЗП-1271/18 разом Реєстраційною карткою передано керівникам Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя та Департаменту моніторингу законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції з резолюцією «до розгляду» (акр. спр. 24 - 25).

Листом від 24 квітня 2018 року №55-08/17948/18 за підписом заступника керівника Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя ОСОБА_1 повідомлено, що у зв'язку з відсутністю у зверненні заявника від 10 квітня 2018 року будь-яких матеріалів, що підтверджують викладені обставини, винести рішення на розгляд НАЗК відповідно до Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національною агентства від 10.02.2017 №56, не можливо. Окрім того, заявника проінформовано, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкт декларування, зазначений у заяві від 10 квітня 2018 року, відноситься до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, тому враховуючи вищевказане, рішення про проведення повної перевірки декларації вказаної особи буде прийнято НАЗК відповідно до пріоритетності, встановленої п. 7 розділу III Порядку (акр. спр. 26 - 27).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, що проявилася у не розгляді на засіданні відповідача як колегіального органу та не прийнятті за результатами розгляду поданого повідомлення про корупцію від 10 квітня 2018 року рішення у встановленому законодавством порядку, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень регулюються нормами Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII від 14.10.2014 р. (далі - Закон).

Центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику є Національне агентство з питань запобігання корупції (ч. 1 ст. 4 Закону).

Ч. 1 ст. 5 Закону визначено, що НАЗК є колегіальним органом, до складу якого входить п'ять членів.

Зазначене кореспондується також з п. 2.1 Розділу ІІ Регламенту Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням НАЗК №1 від 12.04.2016 р. (далі - Регламент).

Повноваження та права НАЗК як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію антикорупційної політики, визначає Закон.

Так, відповідно до норм п. 6 ч. 1 ст. 12 Закону, НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону.

Повноваження НАЗК на проведення перевірки можливих фактів порушення вимог цього Закону, а також організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, відповідно до п. 8-1 ч. 1 ст. 11, п.п. 6 та 7 ч. 1 ст. 12 Закону, передбачені також і положеннями п. 6.2 Регламенту.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, 10 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до уповноваженого органу з повідомленням про корупцію, в якому просив провести повну перевірку щорічної декларації особи, уповноваженого на виконання функцій держави.

Порядок проведення повної перевірки декларацій регламентується ст. 50 Закону, відповідно до якої така полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується НАЗК.

Окрім того, зазначеною нормою передбачено, що НАЗК проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Порядок обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону, що надходять до НАЗК, затверджений рішенням НАЗК №1024 від 27.10.2017 (далі - Порядок обробки повідомлень про корупцію).

Цей Порядок визначає послідовність дій посадових осіб НАЗК при отриманні, реєстрації, розгляді повідомлень про порушення вимог Законів України "Про запобігання корупції" та "Про політичні партії в Україні", що надходять через спеціальну телефонну лінію, офіційний веб-сайт, захищену та загальну електронну пошту НАЗК, іншими засобами поштового зв'язку та на особистому прийомі громадян.

Суть попереднього розгляду повідомлення про корупцію полягає в аналіз інформації, яка міститься у такому, з метою визначення структурного підрозділу, відповідального за розгляд такого повідомлення відповідно до його повноважень.

П. 3 Розділу І Порядку обробки повідомлень про корупцію передбачено, що інформація, наведена у повідомленні, має містити одну або декілька з таких ознак:

- порушення обмежень щодо отримання подарунка, передбачені статтею 23 Закону;

- запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;

- порушення встановленого Законом обмежень щодо одержання пільг, послуг і майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

- порушення вимог щодо обмеження спільної роботи близьких осіб, передбачені статтею 27 Закону;

- порушення вимог стосовно обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності передбачені статтею 25 Закону;

- недотримання актів законодавства з питань етичної поведінки;

- порушення вимог фінансового контролю, передбаченого статтями 45 - 46, 48 - 52 Закону;

- порушення вимог організації роботи із запобігання і виявлення корупції;

- порушення вимог проведення спеціальної перевірки, передбаченої статтею 56 Закону.

П. 4 Розділу І Порядку обробки повідомлень про корупцію встановлено вимоги до реквізитів повідомлення, якими є:

- прізвище, ім'я, по батькові особи, яка ймовірно вчинила правопорушення, її посада та місце роботи;

- текст повідомлення, що містить інформацію про факти вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, іншого порушення Закону, порушення вимог Закону України "Про політичні партії в Україні", яка може бути перевірена;

- прізвище, ім'я, по батькові, адреса та підпис особи, яка надіслала повідомлення (автор повідомлення).

Обов'язковість для повідомлень, які надходять на загальну та захищену електронну пошту НАЗК, іншими засобами поштового зв'язку, наявності інформації та відповідність вимогам, зазначеним у п.п. 4, 5 розділу I цього Порядку, встановлена п. 5 розділ ІІІ Порядку обробки повідомлень про корупцію

Таким чином, суд робить висновок, що для отримання статусу «повідомлення про корупцію» та розгляду у встановленому законом порядку, інформація повинна відповідати певним вимогам та мати встановлені реквізити.

Так, п. 6 Розділу І Порядку обробки повідомлень про корупцію визначено, що прийняття повідомлень, що надійшли через спеціальну телефонну лінію, офіційний веб-сайт НАЗК, здійснюється Відділом з питань обробки повідомлень про корупцію Департаменту організації роботи із запобігання та виявлення корупції апарату Національного агентства (далі - Відділ з обробки).

Повідомлення, які надходять через офіційний веб-сайт НАЗК в розділ "Повідомлення про корупцію" та на захищену електронну пошту, передаються Відділом з обробки у день їх надходження або на наступний робочий день, якщо таке повідомлення надійшло у вихідні, святкові та неробочі дні, до Служби діловодства для їх реєстрації (п. 4 розділ ІІІ Порядку обробки повідомлень про корупцію).

Усі повідомлення реєструються Службою діловодства за допомогою автоматизованої інформаційної системи документообігу НАЗК у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо повідомлення надійшло у вихідні, святкові та неробочі дні (поза робочим часом). Після ідентифікації та реєстрації повідомлення передаються Службою діловодства до Відділу з обробки у міру їх надходження щодня о 10:00 та 16:00, але не пізніше наступного робочого дня за днем їх надходження для їх подальшого попереднього розгляду та визначення самостійного (их) структурного (их) підрозділу (ів), відповідального (их) за розгляд повідомлення (далі - підрозділ з розгляду) (ч.ч. 1, 3 розділу IV Порядку обробки повідомлень про корупцію).

Відповідно до п. 1 розділу V Порядку обробки повідомлень про корупцію, попередній розгляд повідомлень здійснюється Відділом з обробки в день отримання або не пізніше наступного робочого дня за днем отримання від Служби діловодства на предмет:

- встановлення належності отриманого повідомлення до компетенції Національного агентства;

- визначення відповідного підрозділу з розгляду.

Згідно п. 1 розділу VI Порядку обробки повідомлень про корупцію повідомлення, що містять обов'язкові реквізити, зазначені у п. 4 розділу I цього Порядку, підлягають обов'язковому розгляду відповідним(ми) підрозділом(ами) з розгляду.

П. 2 розділу VI Порядку обробки повідомлень про корупцію встановлений обов'язок підрозділу з розгляду, який визначено основним виконавцем, у строк протягом 15 робочих днів з дати, наступної за днем реєстрації повідомлення, надіслати інформаційного листа НАЗК автору повідомлення про прийняття повідомлення до розгляду (крім повідомлень про корупцію, які стосуються порушення вимог фінансового контролю, строки розгляду яких встановлені у Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженому рішенням НАЗК №56 від 10.02.2017 (далі - Порядок проведення перевірок).

Судом встановлено, що на виконання вищезазначених вимог Порядку обробки повідомлень про корупцію, заява ОСОБА_1 від 10 квітня 2018 року зареєстрована Службою діловодства та 11 квітня 2018 року передана до Відділу обробки, а потім разом з реєстраційною карткою - Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя та Департаменту моніторингу законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції, про що заявнику повідомлено інформаційним листом від 23 квітня 2018 року №75-03/17710/18 (акр. спр. 24 - 25).

Механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону, визначається Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", затвердженим рішенням НАЗК №56 від 10.02.2017 (далі - Порядок проведення перевірок).

З положень Порядку проведення перевірок вбачається, що за результатами розгляду отриманого повідомлення про корупцію НАЗК упродовж 15 робочих днів з дня отримання такого вирішує питання щодо проведення повної перевірки декларації та може прийняти одне з таких рішень: про проведення перевірки або про відмову у проведенні повної перевірки декларації.

Відповідно до пп. 4 п. 3 розділу ІІІ Порядку проведення перевірок, рішення про проведення перевірки приймається на визначених Законом підставах у випадку, якщо НАЗК отримало від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел інформацію про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. Така інформація повинна стосуватися конкретного суб'єкта декларування та містити фактичні дані, що можуть бути перевірені. Рішення про проведення перевірки декларації в такому випадку повинно містити обґрунтування того, що:

1) отримана інформація стосується конкретного суб'єкта декларування та містить фактичні дані, що можуть бути перевірені;

2) необхідно провести повну перевірку конкретної декларації суб'єкта декларування;

3) відповідність дійсності відомостей, щодо недостовірності яких одержано інформацію, не встановлено раніше у передбаченому Законом порядку.

Виключні підстави для відмови у проведенні повної перевірки декларації на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 50 Закону визначені п. 2 розділу ІІІ Порядку проведення перевірок, до яких відносяться:

1) з отриманої інформації неможливо встановити особу суб'єкта декларування, або ідентифікувати конкретну декларацію, або відповідна інформація не містить фактичних даних, що можуть бути перевірені;

2) в отриманій інформації містяться твердження про недостовірність відомостей у декларації без будь-яких пояснень невідповідності таких відомостей дійсності;

3) відповідність дійсності відомостей, щодо недостовірності яких одержано інформацію, встановлено раніше у передбаченому Законом порядку.

Рішення про відмову у проведенні повної перевірки декларації повинно містити обґрунтування підстави такої відмови відповідно до цього пункту.

Судом встановлено, що за результатами розгляду повідомлення ОСОБА_1 про корупцію від 10 квітня 2018 року листом Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя НАЗК від 24 квітня 2018 року №55-08/17948/18 заявника повідомлено, що у зв'язку з відсутністю у його зверненні будь-яких матеріалів, що підтверджують викладені обставини, винести рішення на розгляд НАЗК відповідно до Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національною агентства від 10.02.2017 №56, неможливо. Окрім того, заявника проінформовано, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкт декларування, зазначений у заяві від 10 квітня 2018 року, відноситься до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, тому враховуючи вищевказане, рішення про проведення повної перевірки декларації вказаної особи буде прийнято НАЗК відповідно до пріоритетності, встановленої п. 7 розділу III Порядку (акр. спр. 26 - 27).

Отже, із вищенаведеної відповіді вбачається, що повідомлення ОСОБА_1 про корупцію від 10 квітня 2018 року по суті НАЗК розглянуто не було, а тільки надана відповідь структурного підрозділу відповідача - Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя про неможливість розгляду такого у встановленому порядку.

З цього приводу суд зазначає наступне.

НАЗК, відповідно до норм чинного законодавства, є колегіальним органом, що полягає у спільному (колективному) обговоренні та прийнятті рішення з питання, яке винесено у встановленому порядку на засідання НАЗК.

Ч. 1 ст. 8 Закону передбачено, що основною формою роботи НАЗК є засідання, що проводяться не рідше одного разу на тиждень. Порядок денний засідань затверджується НАЗК. Рішення НАЗК приймаються більшістю голосів від його загального складу.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регламентують порядок роботи відповідача, суд дійшов висновку, що рішенням НАЗК в розумінні Закону є актом, що приймається за результатами обговорення його проекту членами НАЗК на засідання та голосування більшістю голосі від його загального складу.

Тому суд вважає, що лист-відповідь «Про розгляд інформації» від 24 квітня 2018 року за результатами розгляду повідомлення позивача про корупцію не є рішенням НАЗК в розумінні законодавчих норм, оскільки не прийняте за результатами голосування членів НАЗК, а підписаний заступником керівника Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя НАЗК та носить інформаційний характер про неможливість розгляду повідомлення про корупцію у встановленому законом порядку.

Суд вважає, що НАЗК є спеціальним органом виконавчої влади, основною метою діяльності якого є забезпечення формування та реалізації державної антикорупційної політики, до повноважень якого, в тому числі, відноситься розгляд повідомлень про корупцію. Результатом розгляду отриманого повідомлення про корупцію є прийняте НАЗК рішення про проведення повної перевірки декларації або про відмову у проведенні такої. Суд зазначає, що таке рішення згідно з нормами Порядку проведення перевірок не може бути надане у формі листа-відповіді структурного підрозділу НАЗК, а приймається виключно за результатами голосування його членами.

Відповідно до пп. 2 п. 20 Положення про апарат НАЗК, затверджене Рішенням НАЗК від 19 травня 2016 року №1, апарат через структурні підрозділи забезпечує діяльність НАЗК у сфері організації роботи із запобігання та виявлення корупції, в тому числі:

- організовує отримання та первинну обробку (аналіз та спрямування за належністю) повідомлень про корупцію (тих, що надходять по спеціальним каналам зв'язку з НАЗК: засобами електронного зв'язку, через офіційний веб-сайт та через гарячу лінію);

- проводить перевірки можливих фактів порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції» за результатами розгляду заяв фізичних та юридичних осіб, у разі підтвердження таких фактів ініціює питання про проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень, надсилає до інших спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень.

Таким чином, працівникам апарату НАЗК у сфері роботи із запобігання корупції надано повноваження виключно щодо первинної обробки повідомлень про корупцію, а за фактом прийнятого НАЗК рішення про проведення повної перевірки декларації - проведення такої.

Прийняття самостійного рішення про відсутність підстав для проведення перевірки до повноважень структурного підрозділу НАЗК чинним законом не віднесено.

Суд відхиляє твердження відповідача, що у зв'язку з неподанням ОСОБА_1 будь-яких підтверджуючих матеріалів на підтвердження викладених у повідомленні обставин, у нього були відсутні правові підстави для винесення відповідного проекту рішення на розгляд НАЗК. Так, відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку проведення перевірок, не підтвердження будь-якими поясненнями наданої інформації про невідповідностей відомостей у поданій декларації є підставною для прийняття рішення про відмову у проведення повної перевірки декларації.

Суд зазначає, що у випадку, якщо повідомлення про корупцію відповідає ознакам та вимогам, встановленим Порядком обробки повідомлень про корупцію, структурний підрозділ НАЗК не може прийняти одноособове рішення про неможливість винесення відповідного проекту рішення на розгляд НАЗК.

Більше того, суд вважає безпідставними посилення відповідача на п. 3.3 розділу ІІІ Регламенту НАЗК як на підтвердження наявності права підпису у заступника керівника самостійного структурного підрозділу листів-відповідей, оскільки такий стосується листи-відповіді на звернення громадян, які не пов'язані зі здійсненням функцій Голови НАЗК. Проте повідомлення про корупцію, надіслане ОСОБА_1, не є зверненням громадян, а його розгляд є одним із завдань НАЗК.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв'язку з вищенаведеними обставинами справи крізь призму законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідач не розглянув у встановленому законом порядку повідомлення ОСОБА_1 про корупцію від 10 квітня 2018 року, а тому допустив протиправну бездіяльність. Отже позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, не підлягає задоволенню позовна вимога щодо зобов'язання НАЗК прийняти рішення по суті питань, поставлених вимог в Повідомленні про корупцію, а саме: провести повну перевірку опублікованої 03.03.2018 щорічної декларації; за подання завідомо недостовірних відомостей скласти у встановленому законодавством порядку стосовно Кириленка Д.П. протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст.172-6 КУпАП та передати його на розгляд до відповідного суду для вирішення питання про притягнення порушника до адміністративної відповідальності; зобов'язати суб'єкта декларування подати виправлену декларацію за 2017 рік з достовірними відомостями у строк, визначений уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції.

Так, питання щодо проведення повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі, за результатами розгляду отриманого повідомлення про корупцію, та притягнення винних осіб до відповідальності віднесено до виключної компетенції НАЗК.

Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за встановленими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини в справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії", в яких останній зазначив, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції не полягає у підміні органів влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Тому суд не може зобов'язати уповноважений державний орган прийняти певне рішення, що віднесене до дискреційний повноважень такого, без дотримання порядку, встановленого законодавством.

Відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що для належного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та зобов'язати НАЗК розглянути надіслане ОСОБА_1 повідомлення про корупцію від 10 квітня 2018 року у порядку, встановленому законодавством.

За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені обставини справи та законодавчі норми, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Ч. 4 зазначеної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з п. 3.5 наданого позивачем договору про надання послуг №ПО-1 від 01 серпня 2018 року, вартість послуг, наданих виконавцем за умовами даного договору, складає 500,00 грн. за одну людино-годину/одиницю роботи.

Відповідно до акту здачі-приймання наданих послуг ПО-1 від 22 серпня 2018 року, виконавець - Адвокат Пшеницька Г.В. здала, а замовник ОСОБА_1 прийняв юридичні послуги за договором про надання послуг №ПО-1 від 01 серпня 2018 року загальною вартістю 3000,00 грн. Згідно із зазначеним актом здачі-приймання наданих послуг до складу отриманих юридичних послуг входить "підготовка позовної заяви про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії до Національного агентства з питань запобігання корупції" у кількості "6" з розрахунку вартості за одиницю 500,00 грн.

Виходячи з приписів норм глави 6 розділу II та глави 3 розділу III КАС України, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги. Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

В наданих позивачем доказах на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу відсутня обґрунтована калькуляція вартості отриманих послуг. Так, наведений розрахунок щодо вартості 500 грн./одиницю та кількості 6 шт. суд вважає неналежним доказом, оскільки позивачем подано тільки одну позовну заяву до Національного агентства з питань запобігання корупції з позовною вимогою про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії. Тому незрозумілою є визначена кількість наданих послуг у розмірі 6 шт.

На підставі наведеного, суд вказує на відсутність в матеріалах справи обґрунтованих доказів про понесені витрати у розмірі 3000,00 грн. на правничу допомогу адвоката, а відтак, відмовляє позивачу у стягненні судових витрат на таку.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 139, 243, 245, 246, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до Національного агентства з питань запобігання корупції (місцезнаходження: бул. Дружби народів, буд. 28, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ - 40381452) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції, що полягає в неприйнятті рішення на засіданні Національного агентства з питань запобігання корупції по суті вимог поданої ОСОБА_1 заяви про вчинення керівником Ужгородської місцевої прокуратури Кириленком Д.П. правопорушення, відповідальність за скоєння якого передбачена ч. 4 ст.172-6 КУпАП - порушення вимог фінансового контролю (повідомлення про корупцію) датоване 10 квітня 2018 року.

3. Зобов'язати Національне агентства з питань запобігання корупції розглянути надіслане ОСОБА_1 повідомлення про корупцію від 10 квітня 2018 року у порядку, встановленому законодавством.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції (місцезнаходження: бул. Дружби народів, буд. 28, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ - 40381452) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 352,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді в період з 07.11.18 по 19.11.18 повний текст рішення виготовлено та підписано 20 листопада 2018 року.

СуддяР.О. Ващилін