Рішення № 77990168, 19.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2018 р. Справа№0540/8312/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.,

при секретарі Синиці М.І.

за участю сторін:

представника позивача: Трофімчука В.В.,

представника відповідача: Голуба П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2018 року позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світоч» (місцезнаходження: 85300, Донецька область, с.Степанівка, вул. Степова, 4), звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Донецькій області (місцезнаходження: 85302, Донецька область, місто Покровськ, вул. Прокоф'єва, 82) про визнання протиправною та скасування постанови №ДЦ316/337/АВ/П/3Б-ФС від 25.06.2018 року про накладення штрафу у сумі 11 169 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на підставі акту інспекційного відвідування №ДЦ 316/337/АВ винесено постанову №ДЦ 316/337/АВ/П/3Б-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 11 169 грн. за несвоєчасну виплату додаткової заробітної плати (індексації) працівникам товариства за червень-вересень, листопад-грудень 2017 року. Вказану постанову вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що індексація заробітної плати не відноситься до мінімальних гарантій в оплаті праці, а відтак, додержання порядку та строків її нарахування та виплати не охоплювалось предметом інспекційного відвідування. Зазначає, що аналіз норм трудового законодавства вказує на те, що індексація заробітної плати та додаткова заробітна плата не є тотожними, а сама індексація не входить до структури заробітної плати. Вказують на те, що відповідачем не прийнято до уваги, що факт не нарахування індексації за вказаний період був виявлений позивачем за півроку до інспекційного відвідування та самостійно усунуто.

Представник відповідача надав відзив на адміністративний позов, відповідно до якого зазначає, що під час перевірки встановлені порушення ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю України. Вказує, що висновок позивача з приводу того, що індексація заробітної плати не відноситься до мінімальних гарантій в оплаті праці є необґрунтованим та помилковим, адже, у відповідності до чинного законодавства - індексація заробітної плати є і мінімальної державною соціальною гарантією. Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати відповідно до 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за №14/8713 до складу фонду додаткової заробітної плати входять суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників. За таких обставин, у відповідності до чинного законодавства індексація заробітної плати є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою. Просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.09.2018 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі та призначено підготовче провадження на 25.09.2018 року.

Ухвалою суду від 07 вересня 2018 року у задоволенні клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

25.09.2018 року у підготовчому провадженні оголошено перерву до 23.10.2018 року.

Ухвалою суду від 23.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.11.2018 року.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Суд, дослідивши докази, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив на нього, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, встановив наступне.

Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світоч» (код ЄДРПОУ 30835681, місцезнаходження: 85300, Донецька область, с.Степанівка, вул. Степова, 4) пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації, та в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

Відповідач, Головне управління Держпраці у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39790445, місцезнаходження: Донецька область, м.Покровськ, вул. Прокоф'єва, 82) є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функції, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Головним управлінням Держпраці у Донецькій області на підставі наказу від 01.06.2018 року № 582 «Про проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світоч» та направлення на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання від 01.06.2018 року № 370/043/15-14-12 в період з 05 червня 2018 року, тривалістю два робочих дні проведено інспекційне відвідування СТОВ «Світоч» з питань дотримання вимог законодавства про працю в частині дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці.

За результатами інспекційного відвідування відповідачем складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю № ДЦ 316/337/АВ. (а.с. 8-14).

Інспекційним відвідуванням встановлено, що на підставі наданих до перевірки документів встановлено, що фактично СТОВ «Світоч» індексацію за червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року нараховано та виплачено 02 лютого 2018 року. Нарахування суми індексації та її виплата здійснюються одночасно з нарахуванням та виплатою заробітної плати за місяць, доходи за який згідно з Порядком №1078 підлягають індексації. Індексація є доходом робітника за той місяць, за який вона нараховується.

Позивач 09.06.2018 року надав до Головного управління Держпраці у Донецькій області заперечення щодо акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю (ДЦ 316/337/АВ) від 06.06.2018 року. (а.с. 17).

На підставі акту перевірки, 13 червня 2018 року відповідачем винесений припис № ДЦ316/337/АВ/П, яким СТОВ «Світоч» вказано на наявність порушень законодавства та приписано усунути порушення вимог статті 34 Закону України "Про оплату праці" та статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (а.с. 18).

12 січня 2017 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами 25 червня 2018 року №ДЦ316/337/АВ/П/3Б-ФС, відповідно до якої вирішено накласти на Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світоч» штраф у розмірі 11 169 грн. за порушення вимог ч.1 ст. 115 КЗпП України: несвоєчасно виплачено додаткову заробітну плату (індексацію) працівникам за червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року.

Позивач не погодившись з прийнятою Головним управління Держпраці у Донецькій області постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25 червня 2018 року № ДЦ316/337/АВ/П/3Б-ФС про накладення штрафу у розмірі 11 169 грн. звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. п. 2, 4, 5, 12, 19 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 (далі Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Отже, інспектори праці можуть проводити інспекційні відвідування або невиїзні інспектування. Інспекційні відвідування проводяться за місцем знаходження роботодавця. Невиїзні інспектування можуть проводитися у приміщенні органу контролю на підставі рішення керівника органу контролю, погодженого із об'єктом відвідування, якщо підставою для контрольного заходу стали звернення працівника, рішення суду, повідомлення правоохоронного органу, інформація державних органів, профспілкових організацій тощо Контроль за оформленням трудових відносин незалежно від підстав здійснюється виключно шляхом інспекційних відвідувань.

Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Враховуючи вищевикладене, інспектори праці діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Так, економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати визначає Закон України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі по тексту - Закон №108/95).

В основу спірної постанови покладене порушення частини першої статті 115 КЗпП України, яка передбачає строки, періодичність і місце виплати заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Приписами частини 2 статті 115 КЗпП України визначено, що у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частиною першою ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Частиною другою ст. 2 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки та гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати відповідно до 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за №14/8713 до складу фонду додаткової заробітної плати входять суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509.

Відповідальність за порушення законодавства про працю регламентується ст. 265 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність за порушення законодавства про працю.

Згідно абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 4 ч.2 ст.265 КЗпП України); порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати (абзац 8 ч.2 ст.265 КЗпП України).

Відповідно до ч.4 ст.265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю (ч 7 ст.265 КЗпП України).

Позивач не заперечує, що ним було порушено вимоги трудового законодавства, які згодом були усунені. Факт допущення порушень підтверджується поясненнями головного бухгалтера Горбатенко В.І. та директора СТОВ «Світоч» Олександрівського району Терещук Л.Й. Позиція позивача полягає у тому, що він не повинен нести відповідальності у разі добровільного і своєчасного усунення усіх порушень. З приводу цього, суд зазначає, що у відповідності до вимог ч.7 ст.265 КЗпП України, сплата штрафу не звільняє позивача від усунення порушень законодавства про працю.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що постанова від 25.06.2018 року № ДЦ316/337/АВ/П/3Б-ФС, винесена Головним управлінням Держпраці у Донецькій області, є законною та відповідає нормам чиного законодавства.

Отже, позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Суд зазначає, що законодавчі положення щодо обов'язку своєчасної виплати заробітної плати та відповідальність за порушення строків виплати є чітко визначеними (врегульованими). Зазначені норми скеровані на захист прав працівників товариства, саме вони є тією особою стосовно якої має працювати механізм захисту в контекстів положення принципу верховенства права. Звільнення роботодавця від відповідальності призводить до його свавілля, що порушує мету спрямованості існування правової держави.

Крім того, стаття 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Отже, суд зазначає, що позивачем порушені права працівників на своєчасне одержання винагороди за працю, яке гарантовано останнім Конституцією України.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова суб'єкта владних повноважень є такою, що вчинено з урахуванням вимог частини другої статті 2 цього Кодексу, з огляду на що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволені адміністративного позову необхідно відмовити.

Згідно вимог ст.139 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 90, 139, 243-244, 246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» (код ЄДРПОУ 30835681, місцезнаходження: 85300, Донецька область, с.Степанівка, вул. Степова, 4) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39790445, місцезнаходження: 85302, Донецька область, місто Покровськ, вул. Прокоф'єва, 82) про визнання протиправною та скасування постанови №ДЦ316/337/АВ/П/3Б-ФС від 25.06.2018 року про накладення штрафу у сумі 11 169 грн. - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 листопада 2018 року. Повний текст судового рішення складено 21 листопада 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Мозговая Н.А.