Рішення № 77989201, 01.10.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/7528/17

Провадження № 2/333/677/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого-судді Кулик В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Носаченка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «СК «АХА Страхування» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 10.09.2015 року між ПРАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № crP236062Га/13скв.15, за яким позивач застрахував майнові інтереси ОСОБА_2, пов’язані з експлуатацією наземного транспортного засобу – автомобіля «Фольцваген Гольф», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

05.07.2016 року о 12 год. 30 хв. по лівій смузі проїзної частини по пр. Соборному, рухаючись з боку вул. Миру в напрямку бул. Шевченка в м. Запоріжжі, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «ГАЗ 2410», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Фольцваген Гольф», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок зазначеного ДТП, автомобіль ОСОБА_4» отримав механічні пошкодження відповідно до Акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 07.07.2016 року.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2016 року дії відповідача кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом. Ухвала суду набрала законної сили 05.12.2016 року.

ОСОБА_2 своєчасно звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування. На основі звіту № 16/08/2016 року від 22.08.2016 року було складено розрахунок страхового відшкодування, страховий акт та сплачено останньому суму страхового відшкодування в розмірі 320 989 грн. 15 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 367 069 від 12.09.2016 року.

Позивачем отримано інформацію про те, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ СК «ПРОВІДНА» за полісом № АЕ/5900564. В межах ліміту страховою компанією було здійснено виплату у розмірі 50 000 грн. 00 коп. Отже, сума виплати страхового відшкодування, яке повинен сплатити відповідач з урахуванням франшизи складає 320 989 грн. 15 коп. – 50 000 грн. 00 коп. = 270 989 грн. 15 коп. 26.12.2016 року відповідачу було направлено лист № СУ/003176/3 з вимогою сплатити заборгованість. Відповідач вказаної суми заборгованості до цього часу позивачу не сплатив.

На підстав вищевикладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 270 989 грн. 15 коп. та судові витрати у розмірі 4 064 грн. 85 коп.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.12.2017 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.04.2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача не з’явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку. Представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 надала суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з’явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку. Надав суду заяву в якій просить розгляд справи провести без його участі та участі його представника – адвоката ОСОБА_6, у задоволені позовних вимог просить відмовити з підстав викладених у відзиві і просить суд прийняти до уваги оформлені ним у письмовому вигляді судові дебати.

10.04.2018 року представник відповідача – адвокат ОСОБА_6 надав суду відзив на позовну заяву. У відзиву представник відповідача не погоджується з частиною позовних вимог пов’язаних із розміром заявленої позивачем суми страхового відшкодування. Відповідно до позовної заяви, позивач вважає, що відповідач повинен сплатити суму в розмірі 270 989 грн. 15 коп., виходячи із наданих розрахунків страхового відшкодування. Згідно зі звітом № 16.08.2016 року від 22.08.2016 року, який наданий позивачем у якості доказу, розмір майнової шкоди, спричинено ДТП власнику автомобіля «Фольцваген Гольф», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, дорівнює його ринковій вартості до пошкодження і становить 335 770 грн. 49 коп. Звіт виконаний оцінювачем ОСОБА_7, зроблений на замовлення позивача на підставі акту огляду транспортного засобу, який відбувся 07.07.2016 року за відсутності зацікавленої особи ОСОБА_1 або його представника. Самостійно провести огляд та оцінку майна відповідач не мав можливості оскільки майно не знаходилося у його розпорядженні. Представник відповідача вважає, що є сумнівним встановлення ринкової вартості автомобіля «Фольцваген Гольф» на підставі аналізу цін лише пропозиції (при відсутності даних фактичного продажу) без належного коригування вартості. Тому вважає, що такий звіт не може бути підставою для встановлення реальної ринкової вартості вказаного автомобіля.

Крім того, у відзиві зазначено, що з матеріалів справи незрозуміло чому саме страхове відшкодування отримане ОСОБА_2, а не вигодонабувачем ТОВ «Перше Мобіліті», яке має першочергове отримання страхового відшкодування, як це викладено в умовах договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № crP236062Га/13скв.15. У зв’язку з вище зазначеним, представник відповідача вважає, що позивач не навів належних та достатніх доказів про перехід права вимоги до страховика та про відсутність таких вимог у вигодонабувача – ТОВ «Порше Мобіліті».

06.04.2018 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_8 надала суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що різницю між виплаченим та отриманим відшкодуванням повинен сплатити відповідач, винна особа. Щодо підозр відповідача з приводу розрахунку суми страхового відшкодування, вважає, що наявні в матеріалах справи документи є достатніми доказами для виплати страхового відшкодування, а отже і для звернення до відповідача з даним позовом. Калькуляція збитків, розрахунок страхового відшкодування та страховий акт складається виходячи з відновлення транспортного засобу на базі СТ або на підставі авто товарознавчої експертизи, або безпосередньо Страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром). Відповідач не є експертом в оцінці пошкоджень транспортного засобу, а тому підозри та припущення щодо невідповідності проведених ремонтних робіт не являються достатніми доказами для того, щоб оскаржувати правильність прийнятого рішення у виплаті страхового відшкодування, згідно зі ст. 80 ЦПК України.

Згідно з приписами п. 5.2 наказу Мінюсту № 142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» встановлює: «У разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місяця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем досліджень) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату». Наразі такої потреби не було. У випадках, якщо відповідач все ж таки не погоджується з визначеним розміром завданих збитків, він не позбавлений права, на підставі ст. ст. 102-113 ЦПК України, призначити належну судову авто товарознавчу експертизу.

Крім того, представник позивача зазначила, що страхове відшкодування може бути сплачено вигодонабувачу або страхувальнику, за умови письмової згоди вигодонабувача відповідно до п. 26.12.2 Договору страхування (така письмова згода ТОВ «Порше Мобіліті» наявна).

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали справи, взявши до уваги пояснення надані представниками сторін в попередніх судових засіданнях, відзив, заперечення на відзив, допитавши експерта, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

10.09.2015 року між ПРАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № crP236062Га/13скв.15, за яким позивач застрахував майнові інтереси ОСОБА_2, пов’язані з експлуатацією наземного транспортного засобу – автомобіля «Фольцваген Гольф», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 7-13).

05.07.2016 року о 12 год. 30 хв. по лівій смузі проїзної частини по пр. Соборному, рухаючись з боку вул. Миру в напрямку бул. Шевченка в м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «ГАЗ 2410», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Фольцваген Гольф», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_9 Внаслідок зазначеного ДТП, автомобіль ОСОБА_4», отримав механічні пошкодження відповідно до Акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 07.07.2016 року.

Власником автомобіля «Фольцваген Гольф», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_2 (а.с. 21).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2016 року дії відповідача кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом. Ухвала суду набрала законної сили 05.12.2016 року (а.с. 15-17).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Власник пошкодженого транспортного засобу «Фольцваген Гольф», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 своєчасно звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 13).

На основі звіту № 16/08/2016 року від 22.08.2016 року було складено розрахунок страхового відшкодування, страховий акт № АХА2157800 від 08.09.2016 року та сплачено ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в розмірі 320 989 грн. 15 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 367 069 від 12.09.2016 року (а.с. 26-34).

Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ СК «ПРОВІДНА» за полісом № АЕ/5900564 (а.с. 16)

26.12.2016 року позивачем було направлено лист № СУ/003176/3 з вимогою про виплату страхового відшкодування в розмірі 320 989 грн. 15 коп. (а.с. 36). В межах ліміту ПрАТ СК «ПРОВІДНА» позивачу було здійснено виплату у розмірі 50 000 грн. 00 коп.

Згідно з пунктом 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 із змінами (далі Методика) – вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Пунктом 2.4. Методики зазначено, що вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.

Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за змістом указаних положень законодавства вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, як винуватець у ДТП, на підставі ч. 1 ст. 1187 та ч. 1 ст. 1192 ЦК України повинен сплатити позивачу реальні збитки, а тому порушене право позивача підлягає захисту, а позов задоволенню.

Отже, сума виплати страхового відшкодування, яке повинен сплатити відповідач з урахуванням франшизи складає 320 989 грн. 15 коп. – 50 000 грн. 00 коп. = 270 989 грн. 15 коп. Відповідач вказаної суми заборгованості до цього часу не сплатив.

Стосовно заперечень представника відповідача стосовно того, що звіт № 16.08.2016 року від 22.08.2016 року, не може бути підставою для встановлення реальної ринкової вартості вказаного автомобіля, суд зазначає наступне.

Пунктом 7.3.7. Методики визначено формулу для розрахунку коефіцієнта фізичного зносу. При цьому, коефіцієнт фізичного зносу складників КТЗ при розрахунку приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ (п. 7.3.8. Методики).

Крім цього, п. 1.6. Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6. Методики передбачено два випадки, коли у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості та який виникає у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ (п. 8.6.1 Методики).

Однак п. 8.6.2. Методики визначено, що величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, якщо строк експлуатації легкових автомобілів перевищує 5 років для КТЗ виробництва країн СНД, 7 років – для інших КТЗ.

Як вбачається з технічного паспорту на транспортний засіб та договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, автомобіль потерпілого «Фольцваген Гольф», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2012 року випуску, на момент ДТП не перевищував 5 років.

Тому, оцінивши вищевказаний звіт суд приходить до висновку, що він є належним доказом реальних збитків, оскільки він відповідає вимогам ст. ст. 77-78 ЦПК України, а оскільки сторона відповідача не заявила клопотань про призначення відповідної експертизи, суд відхиляє такі заперечення.

Такий висновок суду відповідає практиці Верховного Суду України, згідно якої збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), а розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Таким чином, оцінювач ОСОБА_7 у звіті від 22.08.2016 року № 16/08/16 здійснив обрахунок вартості матеріального збитку, ОСОБА_2 завданого пошкодженням його автомобіля, за правилами, визначеними у Методиці, визначивши їх у сумі 335 264 грн. 79 коп.

Щодо заперечень сторони відповідача щодо отримання страхового відшкодування потерпілим ОСОБА_2, а не вигодонабувачем ТОВ «Порше Мобіліті», як це викладено в умовах договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 26.12.2 Договору добровільного страхування наземного транспортну № crP236062Га/13скв.15 від 05.09.2013 року, страхове відшкодування може бути сплачене вигодонабувачу або страхувальнику, за умови письмової згоди вигодонабувача.

Як вбачається з листа позивача № 8116 від 01.09.2016 року, вигодонабувачу ТОВ «Порше Мобіліті» було повідомлено про настання страхового випадку, повідомлено розмір страхового відшкодування (а.с. 96).

Як вбачається з листа ТОВ «Порше Мобіліті» від 01.09.2016 року, останній відносно страхової події (справа № 8116/12/ЦВ), яка мала місце 05.07.2016 року з автомобілем VW Golf TEAM 1.4 TSI, д/ АР 8810 СН, просить перерахувати страхове відшкодування на розрахунковий рахунок згідно з листом клієнта (а.с. 97).

На підставі чого позивач, перерахував страховику ОСОБА_2 кошти страхового відшкодування.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон № 1961-IV).

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Так, статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено чіткий перелік випадків, в яких може звернутися страховик після виплати страхового відшкодування з позовом в порядку регресу до страхувальника або водія, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Разом з тим, статтею 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1116 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завданою іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позо в до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. зазначеного Закону України.

Згідно з п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 08.07.1992 року № 6 з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов’язання по відшкодуванню шкоди.

Таким чином, у позивача до відповідача виникло право на пред’явлення регресного позову, отже, є підстави для стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 270 989 грн. 15 коп.

З урахуванням викладеного, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача в сумі 4 064 грн. 85 коп.

Керуючись ст. ст. 979, 993, 999, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 5, 10-13, 23, 76-81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування – задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» )04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, Код ЄДРПОУ 20474912, р/р 26503253730300, в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) суму страхового відшкодування в розмірі 270 989 (двісті сімдесят тисяч дев’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 15 коп.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» )04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, Код ЄДРПОУ 20474912, р/р 26503253730300, в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005), судові витрати у розмірі 4 064 (чотири тисячі шістдесят чотири) грн. 85 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено і підписано суддею 11 жовтня 2018 року.

Суддя: В.Б. Кулик