Рішення № 7798816, 20.01.2010, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 2-22/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2010 року сел. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Пантилус О.П.,

при секретарі Орманджи Д.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приазовського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином;

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою, в якій зазначає, що вироком Приморського районного суду Запорізької області від 23.12.2008 року ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та засуджено до 1 року обмеження волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від покарання з іспитовим терміном 1 рік. Вироком частково задоволені позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 та стягнуто на її користь 400 гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16.03.2009 року вирок суду в частині розгляду цивільного позову потерпілої скасовано та направлено на новий судовий розгляд. Вироком суду встановлено, що 25 липня 2007 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, в магазині по вул. Першотравневій, 28 в с. Новокостянтинівка Приазовського району Запорізької області, де позивач працює продавцем, ОСОБА_2 з хуліганських мотивів розкидав товар, обзивав ОСОБА_1 нецензурною лайкою, а потім ударив кулаком в обличчя, в результаті чого спричинив їй фізичну біль та тілесні ушкодження — синець під лівим оком. Вона вимушена була закрити магазин та одразу після цього купила ліків на 7 грн.55 коп., а згодом звернулася в Приазовську лікарню, де їй було призначене лікування, вона була вимушена звертатися до лікарів у зв'язку з погіршенням стану здоров'я: після травми голови у неї з'явилися головні болі, порушився сон. Зверталася неодноразово за медичною допомогою до лікаря невропатолога: 25.07.2007 року, 01.10.2007 року, де їй був поставлений медичний діагноз: лікворно-гіпертензійний синдром та призначене лікування, пройшла курс амбулаторного лікування в Приазовській лікарні з 15.08.2008 року по 24.08.2008 року та на придбання медикаментів витрачено 581, 97 грн. 11.10.2007 року з нею була проведена консультація лікаря невропатолога, за яку вона заплатила 35 грн., за призначенням лікаря зробила томографію, за яку сплатила 250 грн. Кошти витрачені нею на лікування їй не відшкодовані. Крім матеріальної шкоди, їй була завдана моральна шкода. Важкі моральні страждання були заподіяні їй фізичним болем, завданим нанесенням удару, так як після цього у неї була тривала головна біль, була вибита із звичайної життєвої колії, отримала сильний стрес і при спілкуванні з покупцями відчувала страх, боялася безпричинного побиття. Крім того, для захисту своїх прав у суді вимушена була звернутися за допомогою до адвоката, що спричинило додаткові витрати: надання послуг адвоката в розмірі 2500 грн., що підтверджується додатками № 1 та № 2 до договору про надання правової допомоги від 24.07.2008 року та квитанціями. У зв'язку з викладеним позивач просить стягнути із відповідача на відшкодування заподіяної ним матеріальної шкоди суму 874 грн.52 коп.; моральної шкоди — 5000 грн.; судові витрати по наданню послуг адвоката в розмірі 2500 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала за вищевказаними обставинами і просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, так як вважає вимоги позивача не обґрунтованими і не підтвердженими доказами, пояснивши в запереченнях проти позовних вимог, що надані позивачем документи про придбання медикаментів та проходження нею обстеження, крім квитанції ААБУ № 238375 від 28.07.2008 року, датовані пізнішими датами, ніж відповідно до матеріалів кримінальної справи спричинений розлад здоров'я внаслідок дій підсудного. Згідно висновку судово- медичної експертизи, у потерпілої були легкі тілесні ушкодження, згідно п. 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які мають наслідки, тривалістю не більш як шість днів. Із квитанції від 28.07.2007 року невідомо ким були придбані медикаменти та у зв'язку із чим, відсутнє призначення лікаря, чи застосовувалися вони саме для лікування наслідків дій відповідача чи, наявної у позивача, гіпертонічної хвороби, як і інші медикаменти, придбанням яких обґрунтовані позовні вимоги. Тому, вважає вимоги в частині стягнення суми на відшкодування матеріальної шкоди такими, що не підлягають задоволенню. Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди також вважає такими, що не підлягають задоволенню, так як вони не обґрунтовані і не підтверджені доказами, вважає, що діями ОСОБА_2 моральна шкода їй не завдана. Вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 судових витрат по наданню послуг адвоката задоволенню не підлягають, так як вони безпідставні і не підтверджені належними доказами. Предметом договору про надання правової допомоги від 24.07.2008 року є надання правової допомоги як захисника ОСОБА_4 в кримінальному судочинстві. Тоді, як в дійсності ОСОБА_5 приймала участь у кримінальній справі у якості представника потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_1 Згідно договору, оплата послуг адвоката здійснюється в порядку і розмірах, встановлених в додатку № 1 до цього договору, а додаток № 2, наданий позивачем, взагалі договором не передбачений. В додатку № 2 вказано: ведення адвокатом справи в Приазовському районному суді в якості представника позивача - 1100 грн., але адвокат приймала участь тільки в одному судовому засіданні 11.12.2009 року, в даному судовому засіданні представник позивач взагалі відсутня. Надані позивачем квитанції до прибуткового касового ордеру від 20.01.2009 року на суму 1400 грн. та від 08.12.2009 року на суму 1100 грн. є неналежними доказами, так як вони не мають номеру, хоча ці документи є бланками суворої звітності і повинні бути пронумеровані.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи або шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо не доведе, що шкода завдана не з її вини.

Судом встановлено, що 23 грудня 2008 року ОСОБА_2 вироком Приморського районного суду Запорізької області визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та йому призначене покарання у вигляді 1 року обмеження волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від покарання з іспитовим терміном 1 рік. Вироком частково задоволені позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 та стягнуто на її користь 400 гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16.03.2009 року вирок суду в частині розгляду цивільного позову потерпілої скасовано та направлено на новий судовий розгляд. ОСОБА_2 засуджений за те, що 25.07.2007 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні магазину-закусочної “Едем” в с. Новокостянтинівка Приазовського району Запорізької області, безпричинно із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок по мотивам явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, а саме він висловлювався в адресу присутніх грубою нецензурною лайкою, а також в адресу продавця ОСОБА_1, при цьому стукав кулаком по прилавку і навмисне наніс один удар в обличчя останній, чим спричинив кровонабряк, травматичний набряк м'яких тканин голови, від чого у потерпілої згідно висновку судово-медичної експертизи № 677 від 20.06.2008 року, настали тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості.

Відповідно до висновку вказаної судово-медичної експертизи (а.кр.справи 126-127) у ОСОБА_1 мали місце легкі тілесні ушкодження, згідно п. 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Крім того, діагноз струс головного мозку, лікворно-гіпертензійний синдром, вказаний в медичних документах, не підтверджується та встановлено, що у ОСОБА_1 є захворювання - гіпертонічна хвороба 2 ступеня, яка не перебуває в причинному зв'язку з пригодою від 25.07.2007 року.

Згідно довідки Новокостянтинівського фельдшерського пункту від 27.07.2007 року (а. с. 50), ОСОБА_1 25.07.2007 року звернулася в медпункт із скаргами на головний біль, нудоту, головокружіння та нервовий стрес, їй надана допомога: пірацетам, рибоксин, фуросемід, магнезія сулф., барбовал, лід.

В довідці відсутні посилання на те, що ОСОБА_1 надавалася саме платна медична допомога.

Розрахункова квитанція № 238375 від 28.07.2007 року, видана аптекою № 5 с. Новокостянтинівка 01977398 на покупку медикаментів на суму 41,10 грн., не містить даних про те, які саме медикаменти придбані та ким (а.с.52). Відсутні докази про наявність лікарського призначення за яким придбані медикаменти.

Згідно п. 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності, - це ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів. Тобто, позивач, внаслідок хуліганських дій відповідача, мала розлад здоров'я не більше ніж шість днів до 01.08.2007 року.

Позивачем надані медичні документи на підтвердження вимог про відшкодування затрат на лікування — направлення на ФАП від 01.10.2007р., витяги із мед. картки про звернення до лікарів та квитанції про вартість медикаментів 07.10.2007р, (а.с.45-52), які датовані пізніше ніж 01.08.2007 року.

Суд дійшов висновку, що вимоги позивача про відшкодування майнової шкоди в розмірі 874,52 грн. задоволенню не підлягають, так як, надані позивачем документи, на підтвердження цих вимог, не є доказом того, що затрати на лікування здійснені саме у зв'язку із отриманими ОСОБА_1 тілесними ушкодженнями від хуліганських дій ОСОБА_2, а не у зв'язку із її загальним захворюванням, яке має місце і не пов'язане з отриманими тілесними ушкодженнями внаслідок злочину.

Згідно вимог статей 23, 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діяннями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і яка полягає, в тому числі, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

Суд дійшов висновку, що вимоги позивача про відшкодування їй моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 5000 грн., підлягають частковому задоволенню, так як вона зазнала фізичного болю та страждань, внаслідок отриманого нею тілесного ушкодження, в результаті хуліганських дій відповідача. В повному об'ємі сума моральної шкоди стягненню не підлягає, так як позивачем така сума обґрунтована довгою тривалістю розладу здоров'я та лікування, що не підтверджено доказами.

Вимоги позивача про стягнення судових витрат по наданню послуг адвоката в розмірі 2500 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 12, 56, 84, 88 ЦПК України витрати на правову допомогу - це витрати сторін, які вони несуть у зв'язку із оплатою допомоги фахівця у галузі права і за законом має право надання правової допомоги. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підтвердження своїх вимог позивачем надані договір про надання правової допомоги від 24 липня 2008 року (а.с.40), згідно п.2.2 якого, ОСОБА_1 надавалася правова допомога у кримінальному судочинстві як захисника ОСОБА_4. Пунктами 5.1., 5.4. договору передбачено, що за здійснення захисту ОСОБА_4 сплачує Адвокату гонорар в розмірі та в порядку, обумовленому в Додатку № 1 до договору. Але додаток № 1 не містить даних про порядок оплати. Квитанція до прибуткового касового ордеру від 20.01.2009 року на суму 1400 грн. (а.с. 53) не містить номеру та печатки. Згідно пояснень позивача, правова допомога їй надавалася в кримінальній справі адвокатом ОСОБА_5 в якості представника потерпілої та позивача, а не в якості захисника та 1400 грн. вона сплатила за участь ОСОБА_5 у кримінальній справі.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України до судових витрат у кримінальному судочинстві не відносяться витрати на послуги адвоката — представника потерпілої (цивільного позивача), тому суд дійшов висновку, що вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Додаток № 2 до договору про надання правової допомоги від 24.07.2008 року (а.с.44) самим договором не передбачений та не містить даних про порядок оплати. Згідно додатку № 2, передбачена плата у розмірі 1100 грн за ведення адвокатом справи у Приазовському районному суді Запорізької області в якості представника позивача ОСОБА_6 Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 08.12.2009 року (а.с.54) прийнята оплата послуг адвоката, згідно додатку № 2 від 08.12.2009 року від ОСОБА_6 в сумі 1100 грн.

Встановлено, що представник позивача ОСОБА_5 в Приазоському районному суді приймала участь в якості представника позивача тільки в судовому засіданні 11 грудня 2009 року, в інших судових засіданнях представник був відсутній, тому не зрозуміло за які послуги позивачем сплачено 1100 грн. 08 грудня 2009 року (до початку розгляду справи у суді). Крім того, квитанція до прибуткового касового ордеру від 08.12.2009 року не містить номеру. Вказані обставини є підставою для суду вважати вказані докази неналежними і недопустимими.

Крім того, процесуальне становище особи, яка надає правову допомогу, її права і порядок вступу у процес визначені ст.56 ЦПК.. Зазначені особи відносяться до інших учасників процесу.

При розгляді справи в суді в якості представника позивача, а не в якості особи, яка надає правову допомогу, приймала участь фахівець в галузі права ОСОБА_5 (а.с.58).

Представник особи, яка бере участь у розгляді справи за дорученням або за договором (ордером), має процесуальний статус саме представника цієї особи, що передбачено ст.ст. 26,42 ЦПК, відноситься до осіб, які приймають участь у розгляді справи, і не може одночасно мати процесуальний статус особи, яка надає правову допомогу. ЦПК не відносить до судових витрат витрати за послуги представника у суді.

Оскільки ОСОБА_5 приймала участь в якості представника позивача, а не особи, яка надає правову допомогу, відповідно до ст.85 ЦПК саме вона, а не позивач набуває право на компенсацію втраченого заробітку або за відрив від звичайних занять.

Клопотання про виплату компенсації втраченого заробітку представник позивача суду не заявляла, відповідних доказів і розрахунків не надавала.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення із відповідача судових витрат по наданню послуг адвоката, який приймав участь у справі у якості представника позивача, необґрунтовані, документально не підтверджені та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, суму 1000 (одна тисяча) гривень.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 8,5 гривень на розрахунковий рахунок № 31412537700251, МФО 813015, код 34676995, банк: ГУДКУ у Запорізькій області.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 гривень на розрахунковий рахунок № 31218259700250, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34676995, банк: ГУДКУ у Запорізькій області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя О.П.Пантилус