Ухвала суду № 77986982, 06.11.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6326/18

Провадження № 1-кс/202/7649/2018

УХВАЛА

06 листопада 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Зосименко С.Г.,

за участю: секретаря судового засідання Герасименка В.А.,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Заярного І.І., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Лаврович А.І. про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській областіперебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесенідо Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 жовтня 2018 року за № 12018040000000909, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

05 листопада 2018 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Заярного І.І., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Лаврович А.І. про арешт майна.

В своєму клопотанні слідчий просить:накласти арешт на нерухоме майно, а саме: домоволодіння та земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, пл. 0,0846 га., розташовані по АДРЕСА_1. Заборонити будь яким особам окрім потерпілої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, користуватися або розпоряджатися вищевказаним майном, посилаючись на обставини викладені в ньому.

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області Заярний І.І. у судове засідання не з'явився, в матеріалах клопотання наявна заява про розгляд даного клопотання без його участі.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без участі власника майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Заярного І.І., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Лаврович А.І. про арешт майна підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: - збереження речових доказів; - спеціальної конфіскації; - конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; - відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на розпорядження майном може бути застосована лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

01 листопада 2018 року домоволодіння та земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, пл. 0,0846 га., розташовані по АДРЕСА_1 у відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, визнано у кримінальному провадженні речовими доказами.

На підставі вище викладеного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є законним, обґрунтованим таким, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та підлягає задоволенню, оскількивиникла необхідність у накладенні арешту на вказані домоволодіння та земельну ділянку з обов'язковою забороною розпорядження, користування та відчуження арештованим майном з метою встановлення всіх обставин скоєного кримінального правопорушення.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98, 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Заярного І.І., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Лаврович А.І. про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: домоволодіння та земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, пл. 0,0846 га., розташовані по АДРЕСА_1.

Заборонити будь яким особам окрім потерпілої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, користуватися або розпоряджатися вищевказаним майном.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя С.Г. Зосименко