Рішення № 77986763, 09.11.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/280/2018

Справа № 243/9741/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Кузнецова Р.В.,

при секретареві Малиновській І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов’янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Концерн Стирол» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати, та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненим в ході судового розгляду позовом до ОСОБА_2 «Концерн Стирол» про стягнення заборгованості по заробітній платі, індексації заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди. Мотивувала свої вимоги тим, що вона з 22 лютого 2011 року працює у відповідача на різних посадах. Починаючи з січня 2017 року відповідач не виплачує їй заробітну плату посилаючись на відсутність коштів. Станом на 01 жовтня 2017 року заборгованість по заробітній платі становить 20 618,72 грн.

Вважає такі дії відповідача незаконними та просить суд стягнути на її користь суму нарахованої але не виплаченої заробітної плати за період з 01 січня 2017 року по 22 січня 2018 року в розмірі 20 618,72 грн.

Крім того, вважає, що належна їй заробітна плата підлягає компенсації, та просить суд стягнути з відповідача на її користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати в розмірі 1320,72 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України слідує, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначила, що в даному випадку порушення відповідачем її права на отримання заробітної плати призвело до моральних страждань та до застосування додаткових зусиль для організації її життя. Позивачка проживає на непідконтрольній Українській владі території. Без заробітної плати їй важко вести нормальний побут, виховувати дитину яка відвідує учбовий заклад. Для харчування, організації учбового процесу, придбання одягу, канцелярських приладів, та для організації дозвілля дитини, позивачка постійно несе грошові витрати. Несплата коштів за виконану роботу позбавила її можливості повноцінно харчуватись, купувати необхідні предмети одягу, ліки собі та дитині, сплачувати регулярно комунальні послуги, та спричинило матеріальні незручності, поставивши її в скрутне матеріальне становище. В короткий проміжок часу знайти додаткові кошти для життя, та підробіток важко. Позивачка відчула справжній стрес, та її досі не полишає почуття приниження і дискомфорту, пов’язане з неповагою та байдужістю відповідача до її гарантованого Конституцією України і передбаченого трудовим законодавством права на отримання оплати її праці.

У зв’язку із чим вважає також, що з відповідача на її користь має бути стягнута моральна шкода розмір якої вона оцінює в 5000,00 грн.

Позивачка ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з’явилась, подала до суду численні заяви в яких просила розгляд справи проводити у її відсутності, на задоволенні позову наполягала.

Представник відповідача ОСОБА_2 «Концерн Стирол» будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача. В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, та зазначив, що місцезнаходженням ОСОБА_2 «Концерн Стирол» (що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), як офісних приміщень, так і виробничих потужностей, є місто Горлівка Донецької області, вул. Горлівської дивізії, 10.

З квітня 2014 року в Донецькій та Луганській областях почалися масові заворушення і заколоти, які супроводжувалися захватом адміністративних та приватних будівель, збройними сутичками, що призвели до загрози загибелі мирного населення та загальної дестабілізації ситуації. Внаслідок цього, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» розпочато проведення антитерористичної операції на сході України.

У проведенні антитерористичної операції, в установленому законодавством України порядку, задіяні сили (особливий склад, спеціалісти) і засоби (зброя, транспортні, спеціальні та інші матеріально-технічні засоби) суб’єктів боротьби з тероризмом. У ході проведення антитерористичної операції уповноваженими правоохоронними органами виявляються та розслідуються чисельні кримінальні справи, які мають ознаки терористичних актів, диверсій, умисних вбивств, захоплень будівель і споруд, незаконного заволодіння транспортними засобами, незаконного позбавлення волі, захоплення заручників, пошкодження об’єктів транспортної системи тощо. Зазначені правопорушення, вчинені озброєними організованими злочинними угрупованнями та окремими фізичними особами, створюють загрозу життю і здоров'ю людей, збереженню їх майна, обмежують свободу пересування територією зазначених областей.

Приймаючи до уваги початок проведення активної фази бойових дій за місцем розташування Концерну, існуючу загрозу обстрілів і потрапляння засобів ураження по інфраструктурі підприємства та неможливість забезпечення безпеки технологічних процесів, пов’язаних з використанням особливо небезпечних речовин, а також з метою збереження життя і здоров’я як працівників концерну, так і мешканців міста, відповідно до наказу № 1341/1 від 15 квітня 2015 року, керівництвом ОСОБА_2 «Концерн Стирол» було прийняте рішення про повну зупинку виробництва, завершенню розпочатих технологічних процесів за умови зменшення до мінімуму виходів на роботу співробітників підприємства.

Внаслідок дії вищезазначених негативних факторів та обставин, на які ОСОБА_2 «Концерн Стирол» не може вплинути, має місце неспроможність підприємства виконувати поточні (договірні) та інші вже існуючі зобов'язання, здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток. Робітники підприємства не мають постійного доступу до своєї документації та обліку, що безпосередньо впливає на виконання підприємством його зобов'язань, щодо справляння та сплати податків, зборів і інших обов'язкових платежів, а також здійснення платежів за існуючими зобов'язаннями.

Враховуючи те, що на окремих територіях Донецької та Луганської областей склалася ситуація, яка унеможливила роботу банківської системи, постановою Правління Національного банку України від 22 липня 2014 року № 435 «Про затвердження Інструкції щодо організації роботи банківської системи у надзвичайному режимі», постановою Правління Національного банку України від 23 липня 2014 року № 436 «Про створення робочої групи Національного банку України», починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи в Донецькій та Луганській областях.

Відповідно до рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», припинена діяльність державних підприємств, установ та організацій. їх філій (відділень), представництв на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій області.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», акти тероризму є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), які е надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними, що об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків, передбачених умовами договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є обставинами, що носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу особи, яка є носієм обов'язків, передбачених умовами договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами. Настання цих обставин, а також їх наслідки неможливо передбачити чи уникнути за звичайних обставин при всій обачливості та турботливості такої зобов’язальної особи. Ці обставини та їх наслідки є неминучими для зобов'язальної особи, тому через такі обставини, вона не відповідає за своїми зобов'язаннями.

Отже, терористична загроза та загроза територіальної цілісності України, у тому числі території міста Горлівка Донецької області, що супроводжується актами тероризму, на подолання яких у 2014 році направлене проведення в Донецькій та Луганській областях антитерористичної операції та станом на поточну дату заходи її проведення тривають, є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об'єктивно унеможливлюють виконання обов'язків, передбачених умовами договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами.

На господарську діяльність Відповідача об’єктивно впливає дія форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Його виробничі потужності знаходяться на території міста Горлівка Донецької області, яка перебуває під контролем незаконних збройних формувань.

Згідно з положенням статті 153 КЗпП України, забезпечення безпечних умов праці покладається на роботодавця. Відповідачі в умовах надзвичайних обставин, за які він не відповідає та не може впливати на них, чи уникнути їх дії, не може не лише забезпечити відповідні умови праці працівникам і гарантувати при цьому безпеку їх життя та здоров’я, але й не має права вчиняти дії щодо здійснення господарської діяльності під контролем незаконних збройних формувань, що перебувають на території міста Горлівка Донецької області.

З іншого боку, відповідач не може допустити при таких надзвичайних обставинах збереження трудових відносин з його працівниками на виробничих потужностях ОСОБА_2 «Концерн Стирол» які залишаються та не можуть бути переміщенні з території міста Горлівка Донецької області, внаслідок присутності на території заводу незаконних збройних формувань, він не може об’єктивно забезпечити їм виконання умов трудового договору і нести відповідальність перед ними.

Застосування таких визначених трудовим законодавством заходів як оголошення простою або надання відпусток без збереження заробітної плати відповідно до п.18 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» не матиме належного правового обґрунтування, оскільки подальша господарська діяльність підприємства буде здійснюватися під контролем незаконних збройних формувань. Більш того, ОСОБА_2 «Концерн Стирол» внесено до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки, про що видане відповідне свідоцтво територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Донецькій області (запис у журналі обліку реєстрації об’єктів підвищеної небезпеки № 14.19 від 17 листопада 2003 року зі змінами від 16 жовтня 2013 року). Тому, оскільки з квітня 2014 року і по цей час місто Горлівка Донецької області знаходиться в зоні антитерористичної операції, загроза виникненню техногенної та екологічної катастрофи триває щоденно. Саме ці обставини в першу чергу і зумовили зупинення виробництва Відповідачем і як наслідок - неможливість виконання ним зобов'язань щодо виплати заробітної плати.

Згідно з положенням статті 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отож. непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, шо повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Вказані норми Цивільного кодексу України за визначеністю обставин, якими унеможливлюється виконання особою своїх зобов’язань, є повністю узгодженими із положенням наведеної вище норми статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», якою встановлюється поняття обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Із змісту наведеної вище норми статті 617 Цивільного кодексу України вбачається, що можливості звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов’язання передує обов’язок останнього відносно доведення того, що вказане порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Так, з метою належного виконання положення ст. 617 ЦК України та доведення належним чином обставин, на які Відповідач посилається у цьому відзиві на позовну заяву, ним було здійснено звернення до Торгово-промислової палати України.

В свою чергу, Торгово-промисловою палатою України було надано науково-правовий висновок № 3799/2/21-10.2 від 28 листопада 2017 року щодо унеможливлення виконання обов’язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), в якому Торгово-промислова палата України, провівши системний аналіз наданих документів та загальновідомих фактів та керуючись чинним Законодавством України з'ясувала коло обставин та дійшла до висновків про те, що терористична загроза та загроза територіальній цілісності України, у тому числі території міста Горлівка Донецької області, що супроводжується актами тероризму, на подолання яких направлене проведення в Луганській та Донецькій областях антитерористичної операції у 2014 році та станом на поточну дату заходи її проведення тривають с надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об’єктивно унеможливлюють виконання сторонами обов'язків, передбачених умовами трудового договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами.

Зупинення господарської діяльності ОСОБА_2 «Концерн Стирол» ідентифікаційний код юридичної особи: 05761614 є вимушеним заходом, зумовленим запобіганням виникненню техногенної та екологічної катастрофи через потенційну загрозу проведення терористичних актів на території Донецької області, у тому числі: міста Горлівка Донецької області, а також фізичною неможливістю ведення виробничої діяльності через перебування під контролем незаконних збройних формувань його виробничих потужностей з квітня 2014 року та по цей час.

Втратою можливості ведення нормальної господарської діяльності на виробничих потужностях ОСОБА_2 «Концерн Стирол» ідентифікаційний код юридичної особи: 05761614, що знаходяться за адресою: Донецька область, місто Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 10, внаслідок впливу дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) фактично ОСОБА_2 «Концерн Стирол» ідентифікаційний код юридичної особи: 05761614 позбавлено можливості виконати обов'язок, передбачений законодавством України про працю, зокрема: ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 83, сс. 116 КЗпП України, а саме: провести розрахунок з кожним звільненим працівником у день звільнення.

У висновках судових рішень різних інстанцій за положеннями статті 117 КЗпП України наголошується, що обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні та/або затримку видачі трудової книжки з записом про звільнення, тобто за невиконання власником або уповноваженим ним органом зобов'язань, передбачених ч. 1 ст.47, ч. 1 ст.83 і ст.116 КЗпП України, є наявність вини підприємства. Якщо виконання такого зобов'язання унеможливлено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема: актами тероризму на територіях Донецької та Луганської областей, то вина такого підприємства у невиконанні зобов'язань, передбачених ч. 1 ст.47, ч. 1 ст.83 і ст. 116 КЗпП України, відсутня.

Унеможливлення виконання обов'язку, передбаченого ч. 1 ст.47, ч. 1 ст.83 і ст.116 КЗпП України, а саме провести розрахунок з кожним звільненим працівником у день звільнення, спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на території міста Горлівка Донецької області, яке знаходиться під контролем незаконних збройних формувань, які, починаючи з квітня 2014 року і на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо.

Таким чином, узагальнюючи встановлене вище коло обставин, Торгово-промислова палата України у науково-правовому висновку № 3799/2/21-10.2 від 28 листопада 2017 року зауважила про те, що вказані вище відповідачем «форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є надзвичайними, непередбаченими і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов'язаної сторони за трудовим договором, якою за цим висновком є ОСОБА_2 «Концерн Стирол» ідентифікаційний код юридичної особи: 05761614 вони об'єктивно впливають на її зобов'язання, передбачені ч. 1 ст.47. ч. 1 ст. 83 і ст. 116 КЗпП України, та унеможливлюють їх виконання.

З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Концерн Стирол» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати, та моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Згідно із трудовою книжкою позивачки серія: АХ № 553794, ОСОБА_1 з 22 лютого 2011 року була прийнята на роботу в ПАТ «Концерн Стирол», де продовжує працювати по теперішній час (а.с. 8-10).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Приватне акціонерне товариство «Концерн Стирол» (ОСОБА_2 «Концерн Стирол») є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 05761614, яке розташовано за адресою: Донецька область, місто Горлівка, вул. Горлівської дивізії , будинок №10 (а.с.139-144).

Згідно із довідкою про доходи № 353 виданою ПАТ «Концерн Стирол» 26 вересня 2017 року за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Горлівської Дивізії, 10, позивачці нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, а саме:

- з березня 2017 року по серпень 2017 року нарахована заробітна плата в сумі – 15 818,58 грн.;

- з березня 2017 року по серпень 2017 року виплачена заробітна плата в сумі – 12 971,24 грн. (а.с. 11).

Згідно із свідоцтвами про укладення шлюбу та його розірвання (а.с. 12,13), а також свідоцтвом про народження - серія: 1-НО № 071997 (а.с. 14), у позивачки є малолітній син – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1, яка працює на ОСОБА_2 «Концерн Стирол», код ЄДРПОУ 05761614, за 2017 рік вбачається, що відносно неї в Пенсійному фонді України містяться наступні відомості: сума заробітку для нарахування пенсії, кількість днів стажу в місяці, позначка про сплату страхових внесків. За спірний період: січень 2017 року - 31 день 2389,52 грн., за лютий 2017 року - 28 днів 3016,26 грн., за березень 2017 року - 31 день 3128,05 грн., за квітень 2017 року - 30 днів 2347,58 грн., за травень 2017 року - 31 день 2487,94 грн., за червень 2017 року - 30 днів 2487,94 грн., за липень 2017 року - 31 день 2628,77 грн., за серпень 2017 року - 31 день 2738,30 грн., за вересень 2017 року - 30 днів 2773,61 грн. (а.с.174-175).

Відповідно до Наказу Приватного акціонерного товариства «Концерн Стирол» № 1341/1 від 15.04.2014 року «Про зупинення виробництва на усіх структурних підрозділах концерну» Голова правління ОСОБА_2 «Концерн Стирол» наказав здійснити повну зупинку виробництва, завершити розпочаті технологічні процеси за умови зменшення до мінімуму виходів на роботу співробітників підприємства. Даний наказ було прийнято внаслідок нестабільної та небезпечної ситуації, яка склалася внаслідок проведення бойових дій на території міста Горлівки Донецької області (а.с. 188).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 12018050510000891 від 28.04.2018 року, правоохоронними органами відкрито кримінальне провадження за фактом захоплення приміщень та майна ОСОБА_2 «Концерн Стирол» у червні 2014 року невстановленими озброєними особами за повідомленням ОСОБА_2 «Концерн Стирол» від 28 квітня 2018 року (а.с. 200).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 33 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно з нормами ст. ст. 1, 2 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів й послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 %. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

На підставі ч. 5 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», в разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з 06 березня 2003 року (дати опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Структуру заробітної плати визначено статтею 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Додаткова заробітна плата, зокрема, це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з п.п. 2.2.7 п. 2.2 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5.

Суми індексації заробітної плати є складовою частиною заробітної плати (додаткова заробітна плата).

Відповідно до ст.115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництва трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представникам обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Позивач зазначає, що він не отримував заробітну плату в 2017 році, в той же час відповідач не надав належних доказів щодо виплати позивачу заробітної плати за вказаний період.

На підставі ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З квітня 2014 року в Донецькій та Луганській областях почалися масові заворушення і заколоти, які супроводжувалися захватом адміністративних та приватних будівель, збройними сутичками, що призвели до загрози загибелі мирного населення та загальної дестабілізації ситуації.

Внаслідок цього, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» розпочато проведення антитерористичної операції на сході України, оскільки такі обставини є загальновідомими фактами.

Внаслідок дії вищезазначених негативних факторів та обставин, на які підприємство не може вплинути, має місце неспроможність підприємства виконувати поточні (договірні) та інші вже існуючі зобов'язання, здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток. Робітники підприємства не мають постійного доступу до своєї документації та обліку, що безпосередньо впливає на виконання підприємством його зобов'язань, щодо справляння та сплати податків, зборів і інших обов'язкових платежів, а також здійснення платежів за існуючими зобов'язаннями.

Стаття 617 ЦК України передбачає, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Згідно зі статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Відповідно до постанов Верховної ОСОБА_3 України від 17 березня 2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та № 252-VIII «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування» місто Горлівка Донецької області визнано тимчасово окупованою територією України.

Приймаючи до уваги початок проведення активної фази бойових дій за місцем розташування Концерну, існуючу загрозу обстрілів і потрапляння засобів ураження по інфраструктурі підприємства та неможливість забезпечення безпеки технологічних процесів, пов'язаних з використанням особливо небезпечних речовин, а також з метою збереження життя і здоров'я як працівників концерну, так і мешканців міста, відповідно до наказу № 1341/1 від 15 квітня 2015 року, керівництвом ОСОБА_2 «Концерн Стирол», було прийняте рішення про повну зупинку виробництва, завершенню розпочатих технологічних процесів за умови зменшення до мінімуму виходів на роботу співробітників підприємства.

Враховуючи те, що на окремих територіях Донецької та Луганської областей склалася ситуація, яка унеможливила роботу банківської системи, постановою Правління Національного банку України від 22 липня 2015 року № 435 «Про затвердження Інструкції щодо організації роботи банківської системи у надзвичайному режимі», постановою Правління Національного банку України від 23.07.2014 № 436 «Про створення робочої групи Національного банку України», починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи в Донецькій та Луганській областях.

Відповідно до рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», припинена діяльність державних підприємств, установ та організацій, їх філій і відділень, представництв на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій області.

З 27 листопада 2014 року Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» зупинило приймання і доставку поштових відправлень на території Луганської області, яка не контролюється українською владою, про що міститься оголошення на офіційному веб-сайті підприємства.

Указом Президента України «Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про невідкладні заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України» від 15 березня 2017 року № 62/2017 припинено переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.

Розпорядженнями ПАТ «Укрзалізниця» №Ц-1/2-2/156 та № Ц-1/2-2/157 від 05 березня 2017 року, на виконання Указу Президента України від 15 березня 2017 року № 62/201714, введені конвенційні заборони на переміщення вантажів через лінію зіткнення в межах Донецької та Луганської областей (заборона перевезень за всіма відправленнями всіх вантажів, всього рухомого складу).

Враховуючи вищевикладене, суд приймає доводи представника відповідача про неможливість завчасно, в порядку, передбаченому чинним законодавством попередити позивача про припинення з ним трудових відносин.

Висновком Торгово-промислової палати України від 28.11.2017 року №3799/2/21-10.2, яким засвідчено настання обставин непереборної сили (наявність воєнного конфлікту на території Донецької області та здійснення у зв'язку із цим антитерористичної операції). Із фактичним захопленням з квітня 2014 року (дати фактичного захоплення невстановленими озброєними особами виробничих та адміністративно-інформаційних потужностей підприємства) ОСОБА_2 «Концерн Стирол» відповідач, у тому числі, фактично втратив доступ до первинних документів, на підставі яких має здійснюватися розрахунок сум заробітної плати, відпускних та ін., що підлягають до виплати на користь робітників, як поточних виплат, так і виплат у день звільнення, та, будучи позбавленим можливості користуватися своїми коштами, здійснювати відповідні виплати, також відповідач втратив доступ до трудових книжок своїх працівників.

Втратою можливості ведення нормальної господарської діяльності на виробничих потужностях ОСОБА_2 «Концерн Стирол», що знаходиться у м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії,10, внаслідок впливу дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) фактично позбавлене можливості виконати обов'язок, передбачений законодавством України про працю, зокрема ч.1 ст.47, ч.1 ст.83 і ст.116 КЗпП України, а саме, провести розрахунок з кожним звільненим працівником у день звільнення (а.с. 97-109).

Таким чином, з втратою можливості ведення нормальної господарської діяльності на виробничих потужностях ОСОБА_2 «Концерн стирол», що знаходиться у м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 10, внаслідок впливу дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) фактично позбавлене можливості виконати обов'язок, передбачений законодавством України про працю, зокрема, провести розрахунок з кожним звільненим працівником у день звільнення.

Враховуючи вищенаведені обставини, існуюча ситуація виникла внаслідок незаконних та злочинних дій проти Товариства та ніяким чином не залежать від волі ОСОБА_2 «Концерн Стирол», оскільки саме ці об'єктивні обставини позбавили відповідача можливості доступу до документації та інших даних, необхідних для з'ясування факту наявності зобов'язань перед працівниками, в тому числі і позивачем.

Відповідно до п. 1.6. наказу Держкомстату України від 28 вересня 2005 року №286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» до первинної облікової документації підприємства, установи, організації належать: наказ (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, припинення трудового договору; накази (розпорядження) про надання відпустки; табель обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжні відомості, розрахункові відомості, платіжні відомості.

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05 грудня 2008 року №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» відповідно до якого у табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи.

Таким чином, табель обліку робочого часу є первинним документом, відповідно до даних якого здійснюється нарахування заробітної плати.

Оскільки табелі обліку робочого часу щодо позивача, у зв'язку з захопленням майна товариства, в розпорядженні відповідача відсутні, тобто первинні документи, які фіксують факт виконання працівником роботи за 2017 рік, суд позбавлений можливості встановити факт невиконання відповідачем свого обов'язку щодо нарахування заробітної плати.

Наявні в матеріалах справи дані індивідуальних відомостей про застраховану особу системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України від 05 червня 2018 року містять дані щодо нарахованої заробітної плати позивачу, зокрема, за 2017 рік, однак такі відомості не є належними доказами щодо розміру заборгованості по заробітній платі, оскільки, як вбачається із висновку Торгово-промислової палати України від 28 листопада 2017 року № 3799/2/21-10.2, з втратою контролю і доступу до своїх виробничих потужностей відповідач втратив доступ до примірників звітів, що подавалися до контролюючих органів, в тому числі до Пенсійного фонду України.

При цьому сам по собі факт перебування в трудових відносинах з ОСОБА_2 «Концерн Стирол» не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

Також, суд враховує надану позивачем ОСОБА_5 відомість про застраховану особу позивача форми ОК-5 (дата формування виписки 05.06.2018 року), з якої вбачається, що страхові внески страхувальником за 2017 рік не сплачені (зазначено в праві частині колонки «НІ»), а позивач, в свою чергу, не надав суду належного доказу та правовових підстав для виплати йому заробітної плати, а представником відповідача заперечувався взагалі сам факт роботи позивача на підприємстві у зазначений період, оскільки перевірити дану обставину не виявляється можливим у зв'язку з відсутністю контролю адміністрацією підприємства за виходами на роботу та відпрацьованим періодом позивача.

Крім того, в матеріалах справи наявні відкориговані відомості про нарахування заробітної плати застрахованій особі ОСОБА_1 за 2017 рік, надані ОСОБА_2 «Концерн Стирол» до органів Державної фіскальної служби України, де були внесені зміни у сумах доходу.

Суд приходить до висновку про відсутність вини відповідача у порушенні вимог ст. 115 КЗпП України перед позивачем ОСОБА_1 в період встановлення обставин непереборної сили, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Крім того з огляду на викладене, суд приходить до переконання, що оскільки відповідач не вчиняв винних дій щодо порушення, оспорювання чи невизнання законних прав та інтересів ОСОБА_1, підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди відсутні.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову про стягнення заробітної плати та у задоволенні його позовних вимог відмовлено у повному обсязі, то суд приходить до переконання, судові витрати по сплаті судового збору необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.12,13,76,78,81,89,141,229,235,259,263,264,265,268,353,355,356 ЦПК України,Конституцією України,ст.ст.9,263,617ЦК України, ст.ст.4,47,83,115,116,153КЗпП України, Законом України Про оплату праці, Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Концерн Стирол» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати, та моральної шкоди – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 16 листопада 2018 року.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_3