Ухвала суду № 77986140, 19.11.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 203/3027/17

провадження 2/201/1119/2018

УХВАЛА

19 листопада 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем – Плевако О.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Приватного підприємства “Науково-виробнича фірма” СВК” до ОСОБА_1 міської ради про стягнення заборгованості і визнання права власності на самовільні будови і споруди, –

ВСТАНОВИВ:

ПП НВФ СВК 26 серпня 2011 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 міської ради про стягнення заборгованості і визнання права власності на самовільні будови і споруди, позовні вимоги не змінювалися, але доповнювалися і уточнювалися. Справа по суті в цьому суді не слухалася, розглядаються клопотання, виносилися ухвали, спір по суті не вирішено.

В судове засідання від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження в справі через те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки є спір між юридичними особами. Суд вважає можливим задоволення клопотання та закриття провадження в справі, виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З матеріалів позовної заяви та обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, витікає, що між сторонами позивач – ПП НВФ СВК (юридична особа) та відповідач – ОСОБА_1 міська рада (юридична особа) виник спір щодо стягнення заборгованості і права власності на самовільні будови і споруди, а тому між сторонами виникли господарські правовідносини, в зв’язку з чим вказаний спір є господарським і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 1 ст. 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Крім того слід зазначити, що позивач у позовній заяві не вказує та не обґрунтовує підстави звернення з вказаною позовною заявою саме до цього суду.

Таким чином, враховуючи наведене суд вважає за необхідне закрити провадження в справі та рекомендувати звернутися до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в порядку, передбаченому нормами ГПК України.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. У зв’язку з наведеним, закриття провадження в справі за заявою сторони з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Приймаючи до уваги вказане, суд приходить до висновку про те, що право відповідача і повноваження його представника на таке клопотання є, заява не порушує інтереси учасників справи та інших осіб, тому суд вважає можливим клопотання задовольнити і провадження по справі закрити.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Провадження по справі за позовом Приватного підприємства “Науково-виробнича фірма” СВК” до ОСОБА_1 міської ради про стягнення заборгованості і визнання права власності на самовільні будови і споруди закрити.

Ухвала набрала законної сили 19 листопада 2018 року.

Ухвалу може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -