Ухвала суду № 77985911, 02.11.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/8218/18

Провадження № 1-кс/234/5752/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 року м.Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Пікалова Н.М., з участю секретаря судового засідання Романенко К.П., прокурора Сопіної А., захисника - представника заявника Павличука В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорську клопотання Фермерського господарства «Максімус-1» про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

03.10.2018 до суду надійшло клопотання Фермерського господарства «Максімус-1» про скасування арешту майна.

В клопотанні зазначено, що в межах кримінального провадження № 42017050000000581 від 14.07.2017 р., порушеного за ознаками кримінального правопорушення, склад якого передбачено ч. 2 ст. 364, ст. 3661, ч. 1 ст. 3682 КК України, слідчим в ОВС третього слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області Здор П. А. було подано до суду клопотання про арешт майна, що було вилучено 26/06/2018 року під час обшуку будівель ФГ «Максімус-1» за адресами: вул. Миру, 32, с. Званівка, Бахмутський р-н, Донецької області та вул. Незалежності, 83, м. Бахмут, Донецької області, а саме: за адресою вул. Миру, 32, с. Званівка, Бахмутський р-н, Донецької області:Договори оренди земельних ділянок на 1109 арк.;Список техніки, яка знаходиться на балансі ФГ «Максімус -1» станом на 08/04/2018 р. - 1 аркуш;Розрахунки за оренду паїв по Роздолівській с/раді 2016-2015 р.- 6 аркушів;Списки пайовиків ФГ «Максімус-1» на 01.01.2015 р. в межах Званівської сільської ради - 38 аркушів;Реєстр договорів зем. ділянок (паїв), які використовуються ФГ «Максімус-l» в межах територіі Серебрянської сільської ради на 18.02.2015 р.- 13 аркушів;Список пайовиків ФГ «Максімус-1» станом на 01/01/2015 р. в межах Роздолівської сільської ради - 11 аркушів;Чернетка Протокол № 5 загальних зборів ТОВ «Агрофірма «Слав-Агро» - 1 аркуш;Видаткова накладна № 350484 від 08.06.2018 р. між ТОВ «Агротек» (податковий код 322327604619) та ТОВ «Слав-Агро» (код ОКПО 38056112) - 2 арк.;Видаткова ввклална № 350481 від 08.06.2018 р. між ТОВ «Агротек» (податковий код 322327604619) та ТОВ «Слав-Агро» (код ОКПО 38056112) - 2 арк.;Довідка про грошову оцінку земельної ділянки 1420989200:01: 170:0024 - 1 арк.;Довідка про грошову оцінку земельної ділянки 1420989200:01:170:0025 - 1 арк.;Довідка про грошову оцінку земельної ділянки 1420989200:01:167:0008 - 1 арк.;Довідка про грошову оцінку земельної ділянки 1420989200:01: 217:0001 - 1 арк.;Довідка про грошову оцінку земельної ділянки 1420989200:01:218:0001 - 1 арк.;Довідка про грошову оцінку земельної ділянки 1420989200:01:186:0039 - 1 арк.;Довідка про грошову оцінку земельної ділянки 1420989200:01:186:0042 - 1 арк.;Довідка про грошову оцінку земельної ділянки 1420989200:01:186:0041 - 1 арк.;Довідка про грошову оцінку земельної ділянки 1420989200:01:170:0023 - 1 арк.;Довідка про грошову оцінку земельної ділянки 1420989200:01:186:0040 - 1 арк.;Довідка про грошову оцінку земельної ділянки 1420989200:01:186:0038 - 1 арк.;Довідка про грошову оцінку земельної ділянки 1420989200:01:151:0001 - 1 арк.;Довідка про грошову оцінку земельної ділянки 1420989200:01:155:0003 - 1 арк.;Довідка про грошову оцінку земельної ділянки 1420989200:01:156:0002 - 1 арк.;Фінансовий звіт - 3 арк.;Договір Б/Н від 01.01.2017 укладений між ФГ «Максімус-1» та ОСОБА_3 на 3 арк.;Реєстри договорів земельних ділянок (паїв), які використовуються ФГ «Максімус-1» на 53 арк.

За адресою вул. Незалежності, 83, м. Бахмут, Донецької області: Мобільний телефон марки Lenovo рожевого кольору ІМЕІ - НОМЕР_2 з сім картами МТС (НОМЕР_3) та Київстар (НОМЕР_1), вказаний мобільний телефон знаходиться в рожевому чохлі;Системний блок «Green Vision» чорного кольору;Документи щодо права користування земельними ділянками згідно з описом № 1 до Протоколу обшуку від 26.06.2018 року на 32 арк.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 27.06.2008 р. на вказане майно накладено арешт.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Разом з тим будь-які дані, на підставі яких можна було б стверджувати про відповідність вказаних предметів та документів критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, матеріали кримінального провадження не містять, а відповідні докази, які б давали підстави для висновку про відповідність арештованих предметів та документів цим критеріям, органом досудового розслідування до матеріалів кримінального провадження не долучено.

Вилучені предмети та документи є власністю ФГ «Максімус-1» та належать йому на законних підставах. ФГ «Максімус-1» не має жодного відношення до вчинення будь-якого правопорушення та у даному кримінальному провадженні взагалі не має ніякого процесуального статусу, а вилучена техніка та документи безпідставно віднесено до доказів у кримінальному провадженні.

Разом з тим, той факт, що вилучені предмети та документи знаходились за місцем знаходження ФГ «Максімус-1», сам по собі не свідчить про те, що вилучені техніка та документи здобуті в результаті вчинення кримінального правопорушення та отримані злочинним шляхом або свідчать про приховування виручки від реалізації сільськогосподарської продукції та легалізації отриманих коштів, що згідно з ухвалами слідчих суддів Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16.06.2018 р. та 18.06.2018 р. було єдиною метою, з якою надано дозвіл на обшук, в результаті якого й було вилучене вищевказане майно.

Таким чином, орган досудового розслідування має не просто повідомити суд про визнання вилученого майна речовими доказами у кримінальному провадженні, а і надати докази того, що все вилучене майно здобуто в результаті вчинення кримінального правопорушення та отримано злочинним шляхом або містить відомості про приховування виручки від реалізації сільськогосподарської продукції та легалізації отриманих коштів ФГ «Максімус-1».

Проте на теперішній час відповідні докази в матеріалах кримінального провадження відсутні, а орган досудового розслідування в порушення принципу диспозитивності не здобув та не надав жодного доказу на спростування цього доводу.

Згідно з абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Відтак перебування майна особи під арештом можливе лише за наявності доказів того, що це майно буде приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене, перетворене або відчужене (ч. 5 ст. 132; ч. 11 ст. 170 КПК України), проте об'єктивних даних, які б свідчили про можливість настання таких наслідків у разі відсутності арешту на дане майно, матеріали кримінального провадження не містять, що вказує на відсутність підстав для перебування вищевказаного майна під арештом. Разом з тим, згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте в даному випадку арештоване майно, належить ФГ «Максімус-1» на законних підставах і не містить жодної інформації, яка може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим має бути повернено ФГ «Максімус-1» як законному та добросовісному володільцю, оскільки повернення ФГ «Максімус-1» зазначеного майна не завдасть жодних збитків чи перешкод для даного кримінального провадження.

Крім того, матеріали кримінального провадження не містять жодних даних про те, які саме конкретні обставини може підтверджувати вилучене майно. Частина 4 ст. 173 КПК України передбачає, що суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Цю імперативну вимогу закону не дотримано, і у такий спосіб майже припинено господарську діяльність ФГ «Максімус-1». В результаті страждає трудовий колектив товариства, партнери з господарської діяльності. В подальшому це може привести до значного погіршення фінансово-господарського становища товариства. Таким чином, накладення арешту є необґрунтованим і з підстав ч. 4 ст. 173 КПК, які ні прокуратурою, ні судам не дотримані. Водночас з моменту вилучення вказаного майна та по теперішній час будь-яких додаткових даних, які б вказували на необхідність збереження арешту цього майна, до матеріалів кримінального провадження не долучено та будь-які слідчі дії, пов'язані з вилученим майном, не розпочаті, що також додатково свідчить про відсутність необхідності подальшого перебування цього майна під арештом.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відтак вилучене у ФГ «Максімус-1» арештоване майно є набутим ФГ «Максімус-1» правомірно, оскільки незаконність його набуття не встановлено ані законом ані судовим рішенням.

Неможливість здійснювати право власності щодо належного ФГ «Максімус-1» на законних підставах майна без достатніх правових підстав є порушенням права ФГ «Максімус-1» на мирне володіння своїм майном, гарантоване ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В той же час вказати на зазначені вище доводи щодо відсутності підстав для накладення арешту на майно та надати докази на підтвердження цих доводів під час накладення арешту представник ФГ «Максімус-1» не мав можливості, оскільки в порушення ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна ФГ «Максімус-1» було розглянуто за відсутності представника товариства без належного його повідомлення про час та місце розгляду клопотання про арешт майна, внаслідок чого слідчим суддею було накладено арешт на вилучене у ФГ «Максімус-1» майно без урахування наведених вище доводів, в тому числі (але не виключно) щодо відсутності у даного майна ознак речових доказів та відсутності підстав, з якими законодавство пов'язує можливість вилучення та арешту майна особи.

За змістом ч. ч. 2, 3, 4, 5 ст. 170 КПК України арешт на майно будь-якої особи може бути накладений для збереження речових доказів за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а також за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації або конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Згідно з матеріалами кримінального провадження арешт на майно накладено виключно з метою забезпечення його збереження. З інших підстав арешт не накладався.

Разом з тим, як зазначено вище, будь-яких даних, які б свідчили про відповідність арештованого майна ознакам, які є обов'язковими для речових доказів та визначені ст. 98 КПК України, органом досудового розслідування не здобуто та матеріали кримінального провадження не містять.

При цьому той факт, що арештоване майно до дня накладення арешту було визнано органом досудового розслідування речовими доказами, сам по собі не свідчить про наявність у цього майна ознак речових доказів та не є для суду підставою вважати таке майно речовими доказами, оскільки згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В той же час нормами КПК України не передбачено право особи, яка здійснює досудове розслідування, чи прокурора самостійно вирішувати питання про визнання майна речовими доказами та виносити з цих підстав процесуальні рішення, а тому позасудове визнання вилученого майна речовими доказами є незаконним, оскільки це є перевищенням повноважень органу, що в позасудовому порядку визнав певні предмети та документи речовими доказами, у зв'язку з чим таке визнання само по собі не може бути підставою для визнання цього майна речовими доказами судом.

Отже, вирішуючи питання про необхідність подальшого перебування майна під арештом з метою збереження речових доказів, суд має з'ясувати питання про наявність чи відсутність у майна ознак речових доказів, дослідивши ці докази безпосередньо.

Не містять матеріали кримінального провадження й даних про те, що вилучене майно було предметом злочину.

Також відсутні в матеріалах кримінального провадження й будь-які докази того, що арештоване майно у випадку зняття з арешту може бути втрачене для доступу органів досудового розслідування чи суду або зашкодить дієвості кримінального провадження, що згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України є єдиною метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним з видів яких є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Разом з тим, з моменту вилучення та до теперішнього часу органом досудового розслідування не здобуто будь-яких даних, які б вказували на наявність у арештованого майна ознак речових доказів, встановлених ст. 98 КПК України, або даних, які б свідчили, що це майно є предметом чи знаряддям кримінального правопорушення.

Оскільки з інших підстав, ніж забезпечення збереження речових доказів, арешт на майно не накладався, а підстави вважати, що арештоване вилучене майно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, втрачене, знищене, перетворене, передане, відсутні та органом досудового розслідування не доведені, то перебування майна ФГ «Максімус-1» під арештом з метою збереження речових доказів на даний час є безпідставним. Разом з тим відсутність підстав для арешту майна ФГ «Максімус-1» з метою збереження речових доказів виключає взагалі можливість арешту і з іншою метою, оскільки в інших випадках може бути арештоване лише майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Проте відповідного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні ФГ «Максімус-1» не має.

За змістом ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. За таких обставин накладений на вищевказане майно арешт підлягає скасуванню з негайним поверненням ФГ «Максімус-1» вилученого та арештованого майна.

В судовому засіданні захисник підтримав викладене в клопотанні та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти клопотання ФГ «Максімус 1» ОСОБА_4 заперечувала та вказала, що скасування арешту майна на теперішній час є передчасним та безпідставним, бо проводиться досудове розслідування та всі вилучені речі та документи визнані речовими доказами, необхідні для проведення експертиз. Окрім цього, всі ці питання вже були предметом розгляду апеляційних скарг в Апеляційному суді.

Заслухавши думку учасників процесу, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

16.06.2018 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області було надано дозвіл на обшук адміністративної будівлі ФГ «Максімус 1», за адресом: Донецька область, с. Званівка, вул Миру, 32.

18.06.2018 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області було надано дозвіл на обшук адміністративної будівлі за адресом: Донецька область, Бахмутський район, м. Бахмут, вул Незалежності, 83.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 27.06.2018 року на вилучене під час обшуку, проведеного 26.06.2018 року, майно накладено арешт. В ухвалі суду зазначено, що постановою слідчого від 26.06.2018 року вилучене майно визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 42017050000000581 від 14.07.2017 року.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25.07.2018 року підтверджено необхідність арешту майна задля можливості використання його як доказів у кримінальному провадженні, запобігання ризикам його приховування, відчудження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування

Зі змісту ч. 1 ст. 174 КПК України вбачається, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи те, що на даний час по кримінальному провадженню проводиться досудове розслідування, метою арешту майна є можливість використання його як доказів у кримінальному провадженні, запобігання ризикам його приховування, відчудження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, необхідність збереження речових доказів в даному кримінальному провадженні не відпала, тому клопотання про скасування арешту майна є передчасним, у зв'язку із чим в його задоволенні слід відмовити.

Керуючисьст. ст. 170, 174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Фермерського господарства «Максімус-1» про скасування арешту майна, яке було вилучене 26.06.2018 року під час обшуку будівель ФГ «Максімус 1», за адресами: вул Миру, 32, с. Званівка, Бахмутський район, Донецької області, та вул Незалежності, 83, м. Бахмут, Донецької області, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Н.М. Пікалова