Ухвала суду № 77984650, 16.11.2018, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/1839/18

Провадження № 2/222/531/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2018 року смт. Нікольське

Суддя Володарського районного суду Донецької області Подліпенець Є.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою в якій просить визнати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме будинком № 47, розташованим по вул. Йосипа Гладкого в смт. Нікольське Нікольського району Донецької області, оскільки відповідачі зареєстровані в належному їй будинку, але в 2011 році виїхали до Греції та наміру повертатися до України не мають, їх речей у будинку не має, а їх реєстрація в будинку заважає їй розпоряджатися нерухомими майном на власний розсуд та заважає оформити субсидію, проте зазначена заява не може бути прийнята до розгляду Володарського районного суду Донецької області та на підставі ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху, оскільки її подано без додержання вимог ст. 177 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з позовної заяви позивачка звертається до суду з вимогою про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, т.б. даний спір носить немайновий характер.

Згідно Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору при подачі фізичною особою позовної заяви немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду т.б. 704,80 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 6 вищезазначеного Закону у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається із змісту позовних вимог, то позивачка пред’являє дві вимоги немайнового характеру, а саме: 1) просить визнати такою, що втратила право користування жилим приміщенням відповідачку ОСОБА_2 та 2) визнати такою, що втратила право користування жилим приміщенням відповідачку ОСОБА_3

Таким чином, за кожну з цих вимог вона має сплатити судовий збір в сумі 704,80 грн., а всього 1409,60 грн.

Між тим, позивачкою до позовної заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору лише в розмірі 704,80 грн., доказів про сплату позивачкою суми судового збору в розмірі 704,80 грн. до позовної заяви не надано.

Крім цього, в позовній заяві позивачка, з урахуванням її майнового стану, просить на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» зменшити їй розмір сплати судового збору, оскільки вона є пенсіонеркою та отримує пенсію в розмірі 1542,56 грн.

Згідно правового змісту ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Також, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, позивачкою не надано належних доказів того, що вона знаходиться у скрутному матеріальному становищі та її матеріальне становище не дозволяє їй сплатити судові витрати при зверненні до суду із зазначеним позовом, оскільки вона інвалідом не являється, є пенсіонеркою та отримує пенсію в розмірі 1542,56 грн., що нею самою зазначається у заяві, а тому її клопотання про зменшення розміру сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Також, відповідно положень ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Частинами 4 та 5 цієї статті передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством. Учасник справи, підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивачка в свою чергу додає до позову, згідно додатку, не оригінали письмових доказів, які як вона зазначає знаходяться у неї, а їх ксерокопії, деякі з яких не засвідченні належним чином (нотаріально чи особисто), а саме: довідка про склад сім’ї від 05.10.2018 року, довідка Мангушського ОУ ПФУ Донецької області від 05.10.2018 року та відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків від 10.10.2018 року, що не відповідає вимогам ч.2 ст. 95 ЦПК України.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог ст. 177 ЦПК України, а тому на підставі ст. 185 ЦПК України її слід залишити без руху для надання документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 704,80 грн. за вимоги про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, заявлені до другого відповідача, а також для надання до позовної заяви належним чином засвідчених копій всіх документів, які згідно додатку додаються до неї, з наданням десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали, для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для виправлення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви надіславши на її адресу копію цієї ухвали.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі невиконання вимог суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Є.О. Подліпенець