Ухвала суду № 77983786, 20.11.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20 листопада 2018 року

м. Черкаси справа № 925/308/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого – судді Довганя К.І., при секретарі Дяченко Т.В. за участю представників: позивача – ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3 за довіреностями, прокурора за його заявою – ОСОБА_4 – посвідчення, розглянувши відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву виконувача обов’язків прокурора Черкаської області Павленко В. про перегляд за новоявленими обставинами ухвали від 18.03.2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до публічного акціонерного товариства "АЗОТ" про стягнення 23972590,39грн.

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов’язків прокурора Черкаської області звернувся до господарського суду Черкаської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 18.03.2016 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Заяву вмотивовано тим, що рішенням суду, що набрало законної сили, визнано недійсним договір про переведення боргу від 23.01.2015, укладений відповідачем, ПАТ «Черкасиобленерго» та ПАТ «Холдингова компанія «Енергомережа», який був підставою для ухвали, яку прокурор просить переглянути.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду підтримали з підстав, вказаних у ній.

Представники відповідача проти задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду заперечували. Заперечення вмотивовано тим, що заява подана з порушенням процесуального строку, прокурором не вказано підстав для звернення до суду в інтересах держави, що порушує принципи рівності та змагальності сторін.

Суд, заслухавши прокурора та представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 04.12.2014 у справі № 925/308/13-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015, частково задоволено позов Публічного акціонерного товариство «Черкасиобленерго» (далі - ПАТ «Черкасиобленерго») про стягнення з Публічного акціонерного товариство «Азот» (далі - ПАТ «Азот») на користь ПАТ «Черкасиобленерго» 22 535 398,48 грн. основного боргу, 1 368 371,91 грн. 3% річних, 68 820 грн. судових витрат.

Рішення суду набрало законної сили 24.02.2015 та 16.03.2015 видано наказ № 925/308/13-г.

ПАТ «АЗОТ», як первісний боржник та ПАТ «Холдингова компанія «Енергомережа», як новий боржник, та ПАТ «Черкасиобленерго», як кредитор, (далі - Сторони) 23.01.2015 уклали Договір № 18-500 про переведення боргу (далі - Договір). Згідно з умовами п. 1.1 розділу 1 Договору, Сторони замінили первісного боржника у зобов'язаннях, що виникли за Договором № 524-213/24 «Про постачання електричної енергії ЗАТ «Черкасиобленерго» для ВАТ «Азот» від 24.05.2005 з ПАТ «Азот» на ПАТ «Холдингова компанія «Енергомережа» станом на дату укладення цього Договору, в тому числі і зобов'язання по оплаті за поставлену Кредитором з 01.09.2010 по 31.10.2010 Кредитором електричну енергію, на суму -47887 721,81грн.

На підставі вказаного Договору, за заявою ПАТ «Азот» наказ господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 № 925/308/13-г про стягнення з ПАТ «Азот» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» 22 535 398,48 грн. основного боргу, 1 368 371,91 грн. 3% річних, 68 820 грн. судових витрат ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.03.2016 визнано таким, що не підлягає виконанню.

Однак, рішенням господарського суду м. Києва від 09.03.2017 у справі № 910/24263/16, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2017 визнано недійсним вказаний договір про переведення боргу від 23.01.2015 № 18-500 оскільки спірний договір укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, оскільки держава є акціонером ПАТ «Черкасиобленерго», але внаслідок укладення спірного договору про переведення боргу, грошові кошти, які мали бути сплачені ПАТ «Азот» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» сплачені не були, а право вимоги фактично втрачено до боржника, який був спроможний виконати зобов'язання з оплати поставленої електричної енергії.

Відповідно до ст. 320 ГПК України, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Судом встановлено, що спірний договір укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, оскільки держава є акціонером ПАТ «Черкасиобленерго», однак внаслідок укладення спірного договору про переведення боргу, грошові кошти, які мали бути сплачені ПАТ «Азот» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» сплачені не були, а право вимоги фактично втрачено до боржника, який був спроможний виконати зобов'язання з оплати поставленої електричної енергії.

З огляду на викладене, нововиявленою обставиною є не саме рішення господарського суду м. Києва від 09.03.2017 у справі № 910/24263/16, а встановлений за цим рішенням факт недійсності договору про переведення боргу від 23.01.2015 №18-500.

Таким чином, виходячи з норм ст. 236 ЦК України, вищезазначена обставина недійсності Договору існувала на момент прийняття ухвали господарським судом Черкаської області від 18.03.2016, яка є предметом перегляду за даною заявою, однак в контексті ст. 75 ГПК України стала відомою при прийнятті рішення у справі № 910/24263/16. Ця обставина є істотною і не була відомою суду на час прийняття ухвали 18.03.2016.

Відповідно до ст. 321 ГПК заяву про перегляд судового рішення за новиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, зазначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» днем встановлення нововиявлених обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

Про наявність рішення господарського суду м. Києва від 09.03.2017 у справі № 910/24263/16 прокуратурі Черкаської області стало відомо зі звернення голови правління ПАТ «Черкасиобленерго», що 07.09.2018 надійшло до прокуратури області.

Відповідно до ст.. 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Твердження відповідача про відсутність повноважень прокурора для подачі такої заяви у даній справі та пропуск ним строку для такої заяви суд вважає безпідставним, виходячи із наступного.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.201 № 17 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодекс України судами першої інстанції» днем встановлення нововиявлених обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

Так, рішенням господарського суду м. Києва у справі № 910/24263/16 задоволено позов Національного антикорупційного бюро України до ПАТ «Холдингова компан «Енергомережа», ПАТ «Азот» та ПАТ «Черкасиобленерго» про визнання договору недійним.

Водночас, прокуратура Черкаської області не була учасником розгляду вказаної справи господарським судом м. Києва, Київським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України.

За змістом ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Отже, зважаючи на те, що прокуратура Черкаської області не була учасником справи № 910/24263/16 та не брала участі у розгляді вказаної справи, системний аналіз вказаного вище процесуального законодавства надає право прокурору на подачу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у вказаній справі з метою захисту інтересів держави.

Відповідно до ст. 321 ГПК заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Прокуратурі Черкаської області стало відомо про рішення господарського суду м. Києва від 09.03.2017 із звернення голови правління ПАТ «Черкасиобленерго», що 07.09.2018 надійшло до прокуратури області.

Таким чином, прокуратура Черкаської області, з метою недопущення порушення економічних та майнових інтересів держави, 05.10.2018 подала до суду заяву про перегляд ухвали господарського суду Черкаської області від 18.03.2016, тобто в межах 30-денного строку, визначеного ч. 1 ст. 321 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Водночас, відповідачем до суду не надано доказів, які б беззаперечно вказували на пропуск прокуратурою Черкаської області строку, передбаченого ч. 1 ст. 321 ГПК України.

Щодо повноважень прокурора та обґрунтованості здійснення представницької діяльності слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За положеннями ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Водночас, у зв'язку з відсутністю органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, заява про перегляд ухвали господарського суду Черкаської області від 18.03.2016 подана прокурором, як самостійним учасником справи, на підставі ч.ч. 3, 5 ст. 53 ГПК України.

Щодо обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, то суд виходить із наступного.

Положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини забезпечено врахування принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Слід зазначити, що вносячи дану заяву про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами у вказаній справі, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблем суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму захисту інтересів держави.

Установлено, що частка державної власності у статутному капіталі ПАТ «Черкасиобленерго» складає 71% (46% - Фонд державного майна та 25% - Приватне акціонерне товариство «Українська енергозберігаюча сервісна компанія, єдиним акціонером якої є Фонд державного майна України). Таким чином держава володіє контрольним пакетом акцій ПАТ «Черкасиобленерго».

Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні порушеного права держави, яка є акціонером ПАТ «Черкасиобленерго», шляхом виконання судового рішення про стягнення коштів на користь останнього.

Крім того, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.10.2018 № 1284 «Про алгоритм перерахувань коштів на листопад 2018 року» встановлено та застосовано додаткові щодобові відрахування (в розмірі 100%) коштів в сумі 8052999,19 грн. з поточного рахунку ПАТ «Черкасиобленерго» на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електроенергії (Державне підприємство «Енергоринок»). Слід зауважити, що в разі задоволення зави про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Черкаської області від 16.03.2016, усі кошти, стягнуті з ПАТ «Азот» будуть направлені виключно на користь держави, шляхом погашення заборгованості перед державним підприємством «Енергоринок».

Таким чином, прокурором внесено заяву про перегляд ухвали суду з метою недопущення порушення економічних та майнових інтересів держави, яка володіє 71 % акцій ПАТ «Черкасиобленерго» та забезпечення належного виконання рішення суду щодо стягнення коштів.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже прокурор здійснив вступ до вказаної справи шляхом подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з метою захисту інтересів держави, як самостійний учасник справи, а не на стороні позивача чи відповідача.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення заяви прокурора про перегляд за ново виявленими обставинами ухвали суду у даній справі від 18.03.2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 320-323 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.03.2016 року.

Скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.03.2016 року про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 року №925/308/13-г про стягнення з публічного акціонерного товариства «Азот» на користь публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» 22535398,48 грн. основного боргу, 1368371,91 грн. -3% річних, 68820,00 грн. судових витрат таким, що не підлягає виконанню.

Відмовити у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Азот» про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 року №925/308/13-г таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду.

СУДДЯ К. І. Довгань