Ухвала суду № 77983394, 21.11.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

21 листопада 2018 року Справа № 915/1250/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 ЛТД” про вжиття заходів забезпечення

позову товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 ЛТД”, 54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 36, оф. 403 (код ЄДРПОУ 34706709),

до

відповідача-1: Миколаївської міської ради, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 (код ЄДРПОУ 26565573),

відповідача-2: комунального підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївелектротранс”, 54020, м. Миколаїв, вул. Андрєєва-Палагнюка, 17 (код ЄДРПОУ 03328468),

про: визнання права власності на будівельні матеріали,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 ЛТД” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом б/н від 14.11.2018 року до Миколаївської міської ради, комунального підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївелектротранс”, в якому просить визнати за ним право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані під час будівництва нежитлового об’єкту - готельного комплексу розташованого по вул. Будівельників, 22 у місті Миколаєві.

Ухвалою суду від 19.11.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 19.12.2018 року.

20.11.2018 року до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить:

- до набрання законної сили рішенням у справі заборонити Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради вчиняти дії щодо передачі нерухомого об'єкту - готельний комплекс, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 22 на баланс комунального підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївелектротранс”;

- до набрання законної сили рішенням у справі заборонити комунальному підприємству Миколаївської міської ради “Миколаївелектротранс” приймати будь-які рішення та вчиняти дії щодо прийняття на свій баланс нерухомого об'єкту - готельний комплекс, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 22;

- до набрання законної сили рішенням у справі заборонити комунальному підприємству Миколаївської міської ради “Миколаївелектротранс” вчиняти дії, спрямовані на знесення нерухомого об'єкту - готельний комплекс, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 22.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що станом на 20.11.2018 року ТОВ “ОСОБА_1 ЛТД” фактично є власником всіх будівельних матеріалів та обладнання, яке було використано під час будівництва нежитлового об'єкту - готельного комплексу розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 22. Проте, комунальним підприємством Миколаївської міської ради “Миколаївелектротранс” та Миколаївською міською радою право власності ТОВ “ОСОБА_1 ЛТД” на будівельні матеріали, обладнання та утворені ними конструктивні елементи заперечується і не визнається. Крім того, на сьогоднішній день відповідачами вчиняються дії щодо незаконного заволодіння вказаним майном та позбавлення ТОВ “ОСОБА_1 ЛТД” права власності на нього. Так, із засобів масової інформації ТОВ “ОСОБА_1 ЛТД” стало відомо про те, що на засіданні постійної комісії Миколаївської міської ради з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності та благоустрою міста, яке відбулось 25.09.2018 року, було прийнято рішення доручити Управлінню комунального майна провести інвентаризацію майна КП ММР “Миколаївелектротранс”, в ході проведення якої визнати нежитловий об'єкт - готельний комплекс, розташований по вул. Будівельників, 22 у місті Миколаєві безхазяйним майном та передати його на баланс КП ММР “Миколаївелектротранс”, вказана інформація розміщена на веб-порталі “Преступности НЕТ”. Крім того, 12.11.2018 року службовими особами КП ММР “Миколаївелектротранс” було проведено зовнішні обміри нежитлового об'єкту - готельний комплекс по вул. Будівельників, 22 у міст Миколаєві з метою прийняття вказаного майна на баланс комунального підприємства. Враховуючи вищевикладене та предмет заявленого позову, прийняття нежитлового об'єкту - готельний комплекс на баланс КП ММР “Миколаївелектротранс” до вирішення судом справи №915/1250/18 та прийняття судом відповідного рішення по суті, унеможливить визнання за ТОВ “ОСОБА_1 ЛТД” права власності на спірне майно, а саме будівельні матеріали та обладнання, а також утворені ними конструктивні елементи та може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, що суперечитиме ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини. З огляду на той факт, що нерухоме майно - готельний комплекс збудовано самочинно, у випадку визнання за ТОВ “ОСОБА_1 ЛТД” права власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані в будівництві, позивач під час самостійного знесення об'єкту матиме можливість вільно розпоряджатись та використовувати будівельні матеріали та обладнання. Натомість, у випадку прийняття готельного комплексу на баланс КП ММР “Миколаївелектротранс” вказане нерухоме майно набуде статус комунального майна, а відтак вчинити дії щодо його знесення та повернення всіх будівельних матеріалів та обладнання на користь власника - ТОВ “ОСОБА_1 ЛТД” буде неможливо, що в свою чергу призведе до невиконання рішення суду у даній справі та порушення законних прав позивача.

Розглянувши заяву, суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується в тому числі забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням зокрема наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги (абз. 3 п. 1). Не можуть забезпечуватися інші, крім позовних, вимоги (абз. 3 п. 2). За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору (п. 7.2).

Предметом позову товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 ЛТД” до Миколаївської міської ради, комунального підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївелектротранс” є визнання права власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані під час будівництва нежитлового об’єкту - готельний комплекс, розташований по вул. Будівельників, 22 у місті Миколаєві.

У заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити відповідачам вчиняти дії щодо нерухомого об'єкту - Готельний комплекс, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 22.

Враховуючи, що позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти дії щодо об’єкту, який не є предметом спору, у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 ЛТД” про вжиття заходів забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 ЛТД” до Миколаївської міської ради, комунального підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївелектротранс” про визнання права власності на будівельні матеріали.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Суддя А.П. Алексєєв