Рішення № 77982881, 15.11.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/825/18Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С.М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна",

вул. Дегтярівська, 62, м.Київ, 04112;

представник позивача: ОСОБА_1 юрисконсульт ТДВ "Інтер-Ріск Україна"

вул.Ж.Жабаєва,7, м. Київ, 04112;

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька",

вул. Василіянок, 22, м.Івано-Франківськ,76018;

про стягнення страхового відшкодування в сумі 9 530,10грн.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" страхового відшкодування в розмірі 9 530,10грн.

Ухвалою Господарського суду Іванно-Франківської області від 02.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

При цьому судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997 (набрала чинності для України 11.09.1997), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із статтею 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Буланов та Купчик проти України” від 09.12.2010, “Чуйкіна проти України” від 13.01.2011).

Представник позивача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 30.10.2018. Однак, адресував суду клопотання №1138300 від 02.11.2018 (вх.№17587/18 від 12.11.2018), в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглянути спір без його участі.

Позовні вимоги позивач виклав у позовній заяві вказуючи при цьому на:

- укладення між позивачем - ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" та страхувальником - Державним науково-дослідним інститутом ветеринарних препаратів і кормових добавок договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ №118705 від 09.06.2017 предметом якого є страхування транспортного засобу - Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1;

- дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 13.06.2017 по вул. Виговського в м.Львів за участю автомобіля Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким кермував водій ОСОБА_2 та автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким кермував водій ОСОБА_3, що підтверджує повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом) від 13.06.2017;

- пункт 14 Європротоколу від 13.06.2017, у відповідності до якого водій ОСОБА_3 (автомобіль Volkswagen Passat) визнав свою вину у пошкодженні автомобіля Renault Dokker;

- заяву про настання страхового випадку від 13.06.2017, звіт про результати огляду місця ДТП з додатком №1, звіт про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 18.07.2017, страховий акт №UA2017061300038/L01/01 від 21.07.2017, розрахунок страхового відшкодування до страхового акту від 21.07.2017, платіжне доручення №23673 від 21.07.2017 на підставі яких, позивач - ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" перерахував 9 530,10грн, в якості страхового відшкодування за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1;

- поліс №АК/5481908 у відповідності до якого, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 автомобіль НОМЕР_3, на момент скоєння ДТП - 13.06.2017 була застрахована ПрАТ "СК "Галицька";

- приписи статті 27 Закону України "Про страхування", статті 993 Цивільного кодексу України згідно яких, до ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" перейшло право вимоги на отримання від ПрАТ "СК "Галицька" матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1;

- звернення до відповідача з вимогою №8960 від 27.09.2017 про виплату страхового відшкодування в сумі 9 530,10грн, яка залишилась без виконання відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовує приписами статей 16, 25, 27 Закону України "Про страхування", статей 979, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, статті 228 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 30.10.2018. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог відповідач суду не подав.

Беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, якщо позивач адресував суду заяву про розгляд спору без його участі, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір належить вирішити у відсутності представників позивача та відповідача за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (страховик/позивач) та Державним науково-дослідним інститутом ветеринарних препаратів і кормових добавок (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ №118705 від 09.06.2017. Предметом договору є страхування транспортного засобу - Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 за страховими ризиками.

13.06.2017 по вул. Виговського в м.Львів скоєно дорожньо-транспортну пригоду за участю автомобіля Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким кермував водій ОСОБА_2 та автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким кермував водій ОСОБА_3, про що зафіксовано учасниками ДТП у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколі) від 13.06.2017. У відповідності до пункту 14 європротоколу від 13.06.2017, водій ОСОБА_3 (автомобіль Volkswagen Passat) визнав свою вину у пошкодженні автомобіля Renault Dokker.

На виконання умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ №118705 від 09.06.2017, на підставі заяви про настання страхового випадку від 13.06.2017, звіту про результати огляду місця ДТП з додатком №1, звіту про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 18.07.2017, страхового акту №UA2017061300038/L01/01 від 21.07.2017, розрахуноку страхового відшкодування до страхового акту від 21.07.2017, позивач - ПрАТ "СК "ПЗУ Україна", платіжним дорученням №23673 від 21.07.2017, перерахував 9 530,10грн в якості страхового відшкодування за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1.

У відповідності до полісу №АК/5481908, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3, автомобіль НОМЕР_3, на момент скоєння ДТП - 13.06.2017 була застрахована ПрАТ "СК "Галицька".

Позивач звертався до відповідача з вимогою №8960 від 27.09.2017 про виплату страхового відшкодування в сумі 9 530,10грн. Однак доказів належного реагування відповідачем суду не пред"явлено.

Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача в судовому порядку страхового відшкодування в розмірі 9 530,10грн.

В силу статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов"язання можуть виникати, зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до частини 1 статті 352 Господарського кодексу України страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб"єктів господарювання (страховиків), пов"язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.

Згідно з частиною 2 статті 352 Господарського кодексу України страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов"язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов"язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України, стаття 354 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988, частини 1 статті 990 Цивільного кодексу України страховик зобов"язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Матеріалами справи документально підтверджено факт виплати позивачем - ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" страхового відшкодування в розмірі 9 530,10грн за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Приписами статті 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування" обумовлено, що до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність особи, винної у вчиненні ДТП - ОСОБА_3 (автомобіль НОМЕР_3) являлась застрахованою ПрАТ "СК "Галицька" на підставі полісу обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5481908.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регламентується Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

У відповідності до статті 3 цього Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховий поліс це єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору (пункт 1.8. статті 1 вказаного Закону).

Пунктом 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розмір якої встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як вказує пункт 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення

системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно з приписами частини 2 статті 7 цього Закону проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

У відповідності до статті 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Нормою статті 29 вказаного Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

У відповідності до звіту про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №182331 від 18.07.2017 вартість збитків внаслідок пошкодження автомобіля Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 10 530,11грн. Вказаний звіт підписаний та скріплений печаткою оцінювача ОСОБА_4 (сертифікат суб"єкта оціночної діяльності ФДМУ №221/15 від 19.03.2015) та відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Водночас пунктом 33.2. статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку (абзац 3 пункту 33.2 статті 33 Закону).

Згідно з пунктом 9.2. статті 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

За таких обставин, з огляду на те, що заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування - 9 530,10грн відповідає ліміту страхового відшкодування при оформленні документів про ДТП без участі Національної поліції та полісу обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5481908, діючого станом на 13.06.2017, то розрахунок ціни позову визнається судом документально підтвердженим та арифметично вірним.

Як вказують частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу пункту 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судове засідання не з"явився, своїми правами, наданим йому статтями 42, 46, 165, 251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Таким чином, на основі вище сказаного, стягненню в судовому порядку підлягає страхове відшкодування в розмірі 9 530,10грн.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Законом України " Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", статтями 979, 988, 990, 993 Цивільного кодексу України, статтями 174, 352, 354 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, буд. 22, м. Івано-Франківськ,76018 (ідентифікаційний код 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", вул. Дегтярівська, 62, м.Київ, 04112 (ідентифікаційний код 20782312) 9 530,10грн (дев"ять тисяч п"ятсот тридцять грн 10 коп.) - страхового відшкодування, 1 762,00грн (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн 00коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.11.2018

Суддя С.Кобецька