Рішення № 77982503, 13.11.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2018м. ДніпроСправа № 904/4023/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Левицької К.Ю. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимал Трейд", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в сумі 471 301 089,32 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимал Трейд" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 281 820 495,65 грн., що складають суму заборгованості за договором поставки № 17-0741-02 від 01.10.2017 р., 983 704,94 грн. - річних, 11 459 220,45 грн. - пені, 140 910 247,82 грн. - штрафу.

Ухвалою від 07.09.2018 р. вказану вище позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

11.09.2018 р. позивачем усунені вказані в ухвалі недоліки, у зв’язку з чим господарським судом відкрито провадження у справі № 904/4023/18, за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.10.2018 р., про що 14.09.2018 р. постановлено відповідну ухвалу.

Представнки сторін 16.10.2018 р. в підготовче засідання не з'явилися.

Відповідач у відзиві на позов, який надійшов до суду 27.09.2018 р., фактично визнав вимоги позивача, при цьому зазначивши про тяжке фінансове становище, яке пов'язане з накладенням приватними виконавцями арештів на рахунки та кошти ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” в рамках виконавчих проваджень, а також з несприятливою економічною ситуацією на ринку сталі.

Розрахунок суми річних, пені та штрафу, нарахованих на основну заборгованість, вважає арифметично вірним.

11.10.2018 р. від позивача надійшла заява, відповідно до якої останній збільшив позовні вимоги в частині заявленої суми основного боргу до 304 875 124,81 грн.; суми річних до 1 103 722,42 грн., суми пені до 12 884 679,69 грн. та суми штрафу до 152 437 562,40 грн.

Вказана вище заява прийнята господарським судом до розгляду.

Ухвалою від 16.10.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду спору по суті на 13.11.2018 р.

13.11.2018 р. сторони в судове засідання не з'явилися, подавши клопотання про розгляд справи без участі їх представників.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2017 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимал Трейд" (Постачальник) та публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (Покупець) укладено договір поставки № 17-0741-02.

Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного договору, Постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність Покупця (відповідача) товар, а останній взяв на себе зобов'язання прийняти його та оплатити.

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відпоідно до п.4.1. договору, об’єм поставки визначається як сума об’ємів по всіх Специфікаціям, за якими поставлявся товар.

За умовами п.4.2. договору, поставка товару здійснюється на умовах CRT – ст. Кам’янське Придніпровської залізниці (Інкотермс, в редакції 2010 року).

Датою поставки товару є дата, вказана в оформленій відповідним чином залізничній накладній станції призначення (п.4.2.1. договору).

Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення чи пошкодження товару переходить від Постачальника до Покупця з моменту його передачі (п.4.2.2 договору).

Відповідно до умов п.п 5.1. договору, з урахуванням змін внесених Додатковою угодою № 3 від 02.04.2018 р., сторони дійшли згоди встановити еквівалент ціни товару в іноземній валюті - доларах США. Еквівалент ціни товару в доларах США вказується у Специфікаціях (або іншому додатку до договору). У разі відсутності інформації про еквівалент ціни товару в Специфікації (або іншому додатку до договору) еквівалент ціни товару визначається сторонами шляхом перерахунку (конвертації) ціни товару в гривнях зазначеної в рахунках (рахунках-фактурах) за офіційним курсом доларів США, що встановлений Національним банком України на день поставки товару.

В п.6.2.1. договору встановлено, що партія товару вважається повністю оплаченою, якщо сума фактично здійснених Покупцем платежів в гривнях за цю партію товару, перерахована в еквівалент, виражений в доларах США, за офіційним курсом НБУ гривні по відношенню до долара США, встановленим на 0:00 годин дати фактичної оплати цієї партії продукції, дорівнює ціні в еквіваленті, вираженому в доларах США, цієї партії товару, розрахованої з урахуванням доплати/знижок, фактичної ваги і фактичних якісних характеристик цієї партії товару.

Загальна вартість договору визначається як сума всіх Специфікацій до нього (п.5.6.).

01.06.2018 р., 01.07.2018 р., 01.08.2018 р. сторони узгодили Специфікації № 14, 15, 16, 17, 18 до спірного договору.

В Специфікаціях № 14, 15, 16, строк поставки товару встановлено - червень 2018 року.

В Специфікаціях № 17, 18 строк поставки товару визначено – серпень 2018 року.

Як вбачається із матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, на виконання умов укладеного договору, позивач у червні – серпні 2018 року здійснив на адресу відповідача поставку товару, обумовленого Специфікаціями № 14-18 на суму, еквівалентну 10 856 819,48 доларів США, що підтверджується видатковими та залізничними накладними.

Для оплати товару, позивачем були сформовані рахунки, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с. 34 – 151, 234 – 241 т.1).

Відповідно до умов п. 6.2 договору, строк оплати товару становить 25 календарних днів з дати поставки.

Відповідно до п.2.1. Специфікацій, рахунки-фактури на товар, поставлений у період з 01.06. по 30.06.2018 р., з 01.07. по 31.07.2018 р. та з 01.08. по 31.08.2018 р. включно виставляються в день поставки товару за ціною одної метричної тони, в національній валюті України – гривні, виходячи із ціни товару в доларовому еквіваленті за офіційним курсом НБУ опублікованому на 00:00 годин на дату поставки партії товару, а також виходячи з ваги партії товару, вказаної у залізничній накладній.

За умовами п.2.2. Специфікацій, Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику еквівалент грошового зобов’язання в доларах США, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України (гривні) на рахунок Постачальника, зазначений в договорі.

Сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається Покупцем за офіційним курсом доларів США, який встановлений НБУ на день здійснення платежу (курс UAN/USD) (п.2.3 Специфікацій).

Згідно наданого позивачем розрахунку (з врахуванням збільшення позовних вимог), вартість поставленого на адресу відповідача товару, еквівалентна 10 856 819,48 доларів США.

Відповідно до частини першої статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Тобто, сторони договору мають право фактично зафіксувати ціну договору (зобов'язання) в доларах США або в будь-якій іншій іноземній валюті.

Разом з тим, незалежно від фіксації еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, частинами 1, 2 статті 533 цього ж Кодексу унормовано, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, зважаючи на викладене, якщо в договорі визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, і передбачено, що сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, проте фактично такий платіж ще не здійснено, стягненню підлягає грошова сума у гривнях, яка визначається еквівалентно за офіційним курсом відповідної валюти на день заявлення відповідної вимоги.

Враховуючи викладене, у відповідача виник обов'язок сплатити заборгованість з оплати вартості поставленого товару, виходячи із загальної суми заборгованості, яка еквівалентна долару США на дату звернення до суду з позовом чи подання заяви про збільшення позовних вимог (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.06.2018 у справі № 910/2031/16 та № 910/698/17 від 21.02.2018).

З врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, станом на 10.10.2018 р., заборгованість з оплати поставленого товару складає 304 875 124,81 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів здійснення оплати, поставленого товару в сумі, що еквівалентна 10 856 819,48 дол. США, яка станом на 10.10.2018 р. становить 304 875 124,81 грн., відповідач на момент розгляду спору не надав.

З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо стягнення вказаної вище суми боргу слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем уточненого розрахунку, сума річних за загальний період прострочення з 29.06.2018 р. по 10.10.2018 р. складає 1 103 722,42 грн. та підлягає до примусового стягнення.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У п.8.1. договору, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 3 від 02.04.2018 р., за порушення строків оплати товару, сторони передбачили відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу за весь період існування заборгованості.

У вказаному вище пункті сторони також дійшли згоди про те, що розрахунок пені здійснюється за наступною формулою: пеня за кожен день = (еквівалент суми боргу в доларах США х на подвійну ставку НБУ % х кількість днів прострочення х курс долара США, встановлений НБУ на день прострочення)/ 365 днів/100%.

У випадку, якщо прострочення платежу перевищує один календарний день, то пеня може бути розрахована за наступною формулою: пеня за період = (еквівалент суми боргу в доларах США х на подвійну ставку НБУ % х кількість днів прострочення х середній курс долара США за період прострочення х середній курс долара США за період прострочення)/ 365 днів/100%, де середній курс долара США - це сума всіх значень курсу долара США, встановленого НБУ за кожен день періоду прострочення, поділена на кількість днів прострочення.

Згідно наданого позивачем уточненого розрахунку, сума пені за загальний період прострочення, з 29.06.2018 р. по 10.10.2018 р., складає 12 884 679,69 грн. та підлягає до примусового стягнення.

Вимоги заявлені позивачем щодо стягнення штрафу, в сумі 152 437 562,40 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

У п. 8.3. договору, сторони передбачили, що за відмову від приймання та/або оплати товару за даним договором покупець зобов’язується оплатити штраф в розмірі 50% від вартості такого товару.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів, які б свідчили про відмову відповідача від оплати отриманого товару, позивачем суду надано не було.

Більш того, із відзиву на позов вбачається, що відповідач погоджується із сумою заборгованості, від її сплати не відмовляється та пояснює, що сплатити існуючу заборгованість він не зміг, в результаті накладеного приватними виконавцями арештів на грошові кошти, які містяться на рахунках ПАТ "ДМК".

При викладених обставинах, у суду відсутні підстави для стягнення штрафу в сумі 152 437 562,40 грн.

Посилання відповідача у відзиві на позов на неможливість здійснити розрахунки за отриманий товар, не заслуговують на увагу з огляду на приписи статті 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Керуючись статтями 192, 524, 526, 533, 625, 610, 611, 712 Цивільного кодексу України, статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, будинок 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимал Трейд" (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка,4, код ЄДРПОУ 41583742) 304 875 124,81 грн. (триста чотири мільйони вісімсот сімдесят п'ять тисяч сто двадцять чотири гривні 81 коп.) основного боргу, 1 103 722,42 грн. (один мільйон сто три тисячі сімсот двадцять дві гривні 42 коп.) річних, 12 884 679,69 грн. (дванадцять мільйонів вісімсот вісімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят дев'ять гривень 69 коп.) пені, 417 234,63 грн. (чотириста сімнадцять тисяч двісті тридцять чотири гривні 63 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 21.11.2018

Суддя ОСОБА_1