Рішення № 77982471 від 12.11.2018 , Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2018 р. Cправа № 902/550/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., при секретарі судового засідання Вознюк К.В., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", м. Київ

до: Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор", м. Вінниця

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард", м. Умань Черкаської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національний банк України, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

про визнання договору №08 від 26.02.2015р. купівлі-продажу автомобілів та напівпричепів недійсним.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 75 від 14.09.2018р.;

відповідача 1 (Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор"): не з'явився;

відповідача 2 (Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард"): не з'явився;

третьої особи (Національного банку України): ОСОБА_2, довіреність № 18-0014/19790 від 06.04.2018р.;

третьої особи (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ): не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "Банк "Київська Русь" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до ПАТ "Уманьавтодор" та ТОВ "Авангард" про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобілів та напівпричепів за № 08 від 26.02.2015р., укладеного між відповідачами.

Позовні вимоги мотивовані наявністю кредитних відносин між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (далі - позивач, Банк) та Публічним акціонерним товариством "Уманьавтодор" (далі по тексту відповідач-1, позичальник), які виникли з кредитного договору №3804-22-10 від 20.07.2010р., відповідно до умов якого останньому надано кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії на поновлення оборотних коштів, з лімітом кредитування в розмірі 37424101,74 грн, зі сплатою процентів в розмірі 28% річних на термін до 29.12.2014р. В забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між сторонами укладено Договір застави №48872-49.12 рухомого майна.

В подальшому між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" (далі - ТОВ "ФК "Екс-Райт") укладено договір факторингу № 6082-20/15-7 від 22.01.2015р. про відступлення права вимоги Банку до позичальника за кредитним договором, який рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2016р., залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями, визнано недійсним.

Разом з тим, Банку стало відомо, що 26.02.2015р. між відповідачем-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард" (далі по тексту відповідач – 2) укладено договір купівлі-продажу автомобілів та напівпричіпів №08 від 26.02.2015р., які є предметом вищезазначеного договору застави.

При першому розгляді даної справи, рішенням господарського суду Вінницької області від 07.08.2017р. № 902/550/17, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2017р., у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2017р. та рішення Господарського суду Вінницької області від 07.08.2017р. у справі №902/550/17 скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2018р. для розгляду вказаної справи визначено суддю Колбасова Ф.Ф.

Ухвалою суду від 20.07.2018р. справу № 902/550/17 прийнято до провадження суддею Колбасовим Ф.Ф. призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.08.2018р.

Ухвалою суду від 02.08.2018 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Також вказаною ухвалою продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 27 вересня 2018 р..

27.09.2018р. від відповідача 2 - ТОВ "Авангард" до суду надійшов відзив від 26.09.2018р. на позовну заяву, в якому відповідач 2 просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою від 27.09.2018р. підготовче засідання відкладено до 16 жовтня 2018 р.

16.10.2018р. судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12 листопада 2018 року.

29.10.2018р. до суду надійшли письмові пояснення Національного банку України (лист № 12-0007/56528 від 22.10.2018р.), в яких третя особа просила позовні вимоги задовольнити.

З письмових пояснень Національного банку України вбачається, що ПАТ "Банк "Київська Русь" не зверталося до Національного банку України за отриманням попередньої письмової згоди, відповідно до п. 3.4.2 договору застави майнових прав, на укладення договору факторингу № 6082-20/15-7 від 22.01.2015р. з ТОВ "ФК "ЕКС-РАЙТ" за яким право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ "ФК "ЕКС-РАЙТ". Порушення відповідачами умов договору застави майнових прав, відповідно до якого третя особа є заставодержателем майнових прав за кредитним договором №3804-22-10 від 20.07.2010р., що унеможливлює відчуження заставленого майна без згоди заставодержателя.

Судове засідання 12.11.2018р. проведено в режимі відеоконференції з Господарським судом міста Києва за клопотанням представника Національного банку України.

Представники відповідачів і третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча їх було належним чином повідомлено про дату і час судового засідання, шляхом направлення ухвали суду від 16.10.2018р. рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштових відправлень.

Представники позивача і третьої особи - Національного банку України в судовому засіданні позові вимоги підтримали та просили задовольнити заявлені вимоги повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача та третьої особи, оцінивши та дослідивши наявні письмові докази по справі, суд встановив:

20.07.2010р. між Акціонерним банком "Київська Русь" в особі керуючого Уманським центральним відділенням Черкаської філії, правонаступником якого є ПАТ "Банк "Київська Русь", та Відкритим акціонерним товариством "Уманьавтодор", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Уманьавтодор", було укладено кредитний договір №3804-22-10 на відкриття відновлювальної кредитної лінії в національній валюті, змінений та доповнений Додатковим договором №1 від 20.10.2010р., ОСОБА_3 про внесення змін та доповнень №2 від 19.07.2011р., ОСОБА_3 про внесення змін та доповнень №3 від 01.09.2011р., ОСОБА_3 про внесення змін та доповнень №4 від 03.10.2011р., ОСОБА_3 про внесення змін та доповнень №6 від 26.01.2012р., ОСОБА_3 про внесення змін та доповнень №7 від 18.05.2012р., ОСОБА_3 про внесення змін та доповнень №8 від 17.07.2012р., ОСОБА_3 про внесення змін та доповнень №9 від 28.12.2012р., ОСОБА_3 про внесення змін та доповнень №10 від 11.06.2013р., ОСОБА_3 про внесення змін та доповнень №11 від 08.07.2013р., ОСОБА_3 про внесення змін та доповнень №12 від 31.12.2013р., ОСОБА_3 про внесення змін та доповнень №13 від 31.12.2013р. (надалі разом - Кредитний договір із змінами).

Відповідно до умов даного правочину, Банк надав Позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії на поповнення оборотних коштів, з лімітом кредитування в розмірі 37424101,74 грн., зі сплатою процентів в розмірі 28,0% річних, на термін до 29.12.2014р.

В забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, 13.06.2013р. між Банком та Позичальником було укладено Договір застави №48872-49.12, посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської обл. ОСОБА_4 за реєстровим №195 (далі - Договір застави), відповідно до якого Банк прийняв в заставу рухоме майно, викладене в Додатку №1 від 13.06.2013р. до ОСОБА_3 застави, зокрема:

- автомобіль КрАЗ-258Б1, двигун № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер 4893РКА, рік випуску 1993;

- автомобіль-самоскид-С Scania-P360, шасі № 9BSP6X40003598695, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, рік випуску 2007;

- автомобіль-автокран КС-3575 (ЗИЛ 133ГЯ), двигун № НОМЕР_3, шасі №N0142547, державний реєстраційний номер 4900РКА, рік випуску 1992;

- автомобіль-автокран КрАЗ КС-55712, шасі № 50798327, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, рік випуску 2005;

- автомобіль-тягач IVECO-440, шасі № WJMS2NSK0,04240635, державний реєстраційний номер НОМЕР_5, рік випуску 2001;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-65055, шасі № Y7А65055050800036, державний реєстраційний номер НОМЕР_6, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-65055, шасі № Y7А65055050800069, державний реєстраційний номер НОМЕР_7, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-65055, шасі № Y7А65055050800050, державний реєстраційний номер НОМЕР_8, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-65055, шасі № Y7А65055050800049, державний реєстраційний номер НОМЕР_9, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-65055, шасі № Y7А65055050800037, державний реєстраційний номер НОМЕР_10, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-6510, шасі № Y7А65100050798169, державний реєстраційний номер НОМЕР_11, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-6510, шасі № Y7А65100050798156, державний реєстраційний номер НОМЕР_12, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-6510, шасі № Y7А65100050798164, державний реєстраційний номер НОМЕР_13, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-6510, шасі № Y7А65100050798153, державний реєстраційний номер НОМЕР_14, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-6510, шасі № Y7А65100050798152, державний реєстраційний номер НОМЕР_15, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-6510, шасі № Y7А65100050798165, державний реєстраційний номер НОМЕР_16, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-6510, шасі № Y7А65100050798154, державний реєстраційний номер НОМЕР_17, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-6510, шасі № Y7А65100050798166, державний реєстраційний номер НОМЕР_18, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-6510, шасі № Y7А65100050798168, державний реєстраційний номер НОМЕР_19, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-6510, шасі № Y7А65100050798151, державний реєстраційний номер НОМЕР_20; рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-6510, шасі № Y7А65100050800121, державний реєстраційний номер НОМЕР_21, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-6510, шасі № Y7А65100050800119, державний реєстраційний номер НОМЕР_22, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-6510, шасі № Y7А65100050800122, державний реєстраційний номер НОМЕР_23, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-6510, шасі № Y7А65100050800120, державний реєстраційний номер НОМЕР_24, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-6510, шасі № Y7А65100050800123, державний реєстраційний номер НОМЕР_25, рік випуску 2005;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-6510, шасі № Y7А65100060801042, державний реєстраційний номер НОМЕР_26, рік випуску 2006;

- автомобіль-самоскид-С КрАЗ-6510, шасі № Y7А65100060801041, державний реєстраційний номер НОМЕР_27, рік випуску 2006;

- автомобіль-самоскид Scania-P360, шасі № 9BSP6X40003598796, державний реєстраційний-номер СА9307АМ, рік випуску 2007;

- автомобіль-самоскид Scania-P360, шасі № 9BSP6X40003598683, державний реєстраційний номер НОМЕР_28, рік випуску 2007;

- автомобіль-самоскид Scania-P360, шасі № 9BSP6X40003598798, державний реєстраційний номер НОМЕР_29, рік випуску 2007;

- автомобіль-самоскид Scania-P360, шасі № 9BSP6X40003598797, державний реєстраційний номер НОМЕР_30, рік випуску 2007;

- автомобіль-тягач-Е MAN TGA 33.400, шасі № WMAHW2ZZ88M505810, державний реєстраційний номер НОМЕР_31, рік випуску 2007;

- автомобіль-тягач-Е MAN TGA 33.400, шасі № WMAHW2ZZ98M505766, державний реєстраційний номер НОМЕР_32, рік випуску 2007;

- автомобіль-тягач-Е MAN TGA 33.400, шасі № WBAHW2ZZ78M505863, державний реєстраційний номер НОМЕР_33, рік випуску 2007;

- автомобіль-тягач-Е MAN TGA 33.400, шасі № WMAHW2ZZ38M505830, державний реєстраційний номер НОМЕР_34, рік випуску 2007;

- автомобіль-тягач-Б MAN TGA 33.400, шасі № WMAHW2ZZ88M505774, державний реєстраційний номер НОМЕР_35, рік випуску 2007;

- автомобіль-автокран більше 20т-С КрАЗ-65053, шасі № Y7А65053070804975, державний реєстраційний номер НОМЕР_36, рік випуску 2007;

- напівпричіп - платформа Е 18т, шасі № W09SТN3482SM39065, державний реєстраційний номер НОМЕР_37, рік випуску 2002;

- напівпричіп-самоскид-Е WIELTON, шасі № SUDNW3SBK75014073, державний реєстраційний номер НОМЕР_38, рік випуску 2007;

- напівпричіп-самоскид-Е WIELTON, шасі № SUDNW3SBK77014688, державний реєстраційний номер НОМЕР_39, рік випуску 2007;

- напівпричіп-самоскид-Е WIELTON, шасі № SUDNW3SBK76014266, державний . реєстраційний номер НОМЕР_40, рік випуску 2007;

- напівпричіп-самоскид-Е WIELTON, шасі № SUDNW3SBK78014896, державний реєстраційний номер НОМЕР_41, рік випуску 2007;

- напівпричіп-самоскид-Е WIELTON, шасі № SUDNW3SBK75014074, державний реєстраційний номер НОМЕР_42, рік випуску 2007;

- автомобіль легковий седан-В VOLKSWAGEN Passat 1.8Т, шасі №WVWZZZ3BZЗP359086, державний реєстраційний номер 00287МТ, рік випуску 2003 (далі разом - Предмет застави).

14.06.2013р. інформацію про обтяження Предмета застави було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна

22.01.2015 між Банком та ТОВ "Фінансова Компанія "ЕКС-РАЙТ" (далі - ТОВ "ФК "ЕКС-РАЙТ") було укладено Договір факторингу №6082-20/15-7 (далі - Договір факторингу), відповідно до якого Банк передав (відступив) на користь ТОВ "ФК "ЕКС-РАЙТ", а останній набув право вимоги до боржника за Кредитним договором і зобов'язався сплатити Банку суму, визначену в п.3.1. ОСОБА_3 факторингу, на умовах визначених цим договором (п. 2.1. ОСОБА_3 факторингу).

Відповідно до п.2.3 ОСОБА_3 факторингу сторони домовилися, що разом із відступленням права вимоги за кредитним договором, Банк відступає факторові права вимоги за договором забезпечення, яким забезпечується виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, зокрема, за договором застави №48872-49.12 від 13.06.2013р.

Згідно пункту 2.4. ОСОБА_3 факторингу, сторони погодили, що заміна сторони у зобов’язанні вважається такою, що відбулася, а право вимоги за Кредитним договором вважається відступленим Клієнтом Фактору з моменту проведення повного розрахунку Фактора з Клієнтом, що засвідчується в тому числі підписанням ОСОБА_5 приймання-передачі Права Вимоги та скріплення його печатками Сторін. Даний ОСОБА_5 приймання-передачі Права Вимоги укладається ОСОБА_5 в день проведення остаточного розрахунку Фактора з Клієнтом. Якщо Клієнт відмовиться від підписання ОСОБА_5 приймання-передачі Вимоги в день проведення остаточного розрахунку за цим ОСОБА_3 приймання-передачі Права Вимоги вважається підписаним з боку Клієнта, а Право Вимоги таким, що передане Фактору.

За відступлене право вимоги до боржника за кредитним договором, фактор сплачує клієнтові суму у розмірі 33000000,00 грн без ПДВ (п. 3.1 ОСОБА_3 факторингу).

На виконання вищезазначених умов договору 30.01.2015р. ТОВ "ФК "ЕКС-РАЙТ" згідно платіжного доручення №5 перерахувало на рахунок ПАТ "Банк "Київська Русь" грошові кошти в сумі 33000000,00 грн, з призначенням платежу "оплата за договором факторингу №6082-20/15-7 від 22.01.2015р. (а.с. 94, 117, т.2).

30.01.2015р. між позивачем та ТОВ "ФК "ЕКС-РАЙТ" укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач відступив, а ТОВ "ФК "ЕКС-РАЙТ" набуло (прийняло) усе та будь-яке належне Позивачу право вимоги за ОСОБА_3 застави №48872-49.12 від 13.06.2013р. (далі - Договір застави), включаючи, але не обмежуючись, право звернути стягнення на предмет застави за ОСОБА_3 застави і за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги за Кредитним договором у повному розмірі, у разі невиконання Відповідачем 1 зобов’язань за Кредитним договором (а.с. 100, т.2).

ТОВ "ФК "ЕКС-РАЙТ", як новий кредитор за кредитним договором №3804-22-10 від 20.07.2010р., листом №16 від 13.02.2015р. надало згоду ПАТ "Уманьавтодор" на відчуження техніки та транспортних засобів, які перебувають в заставі в кількості 87 одиниць, а також вказало, що кошти отримані від реалізації зазначеного майна мають бути спрямовані на погашення заборгованості ПАТ "Уманьавтодор" перед ТОВ "ФК "ЕКС-РАЙТ" (а.с.129, т.2).

26.02.2015р. між Відповідачем-1 та ТОВ "АВАНГАРД" (далі - Відповідач-2) укладено оспорюваний у даній справі договір купівлі-продажу автомобілів та напівпричіпів №08 (далі - Договір купівлі-продажу), відповідно до умов якого Відповідач-1 зобов’язався передати Відповідачу-2 автомобілі та напівпричепи, перелік яких та вартість наведено у Додатку 1 до цього ОСОБА_3, у власність Відповідача-2, а Відповідач-2 зобов’язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Відповідно до Додатку №1 до ОСОБА_3 купівлі-продажу, що є невід’ємною частиною ОСОБА_3 купівлі-продажу, до предмету ОСОБА_3 купівлі-продажу увійшли транспортні засоби, що входять до складу Предмету застави за ОСОБА_3 застави.

Відповідно до п.5.6 ОСОБА_3 купівлі-продажу, право власності у Відповідача-2 виникає з моменту підписання ОСОБА_5 акту приймання-передачі і/або накладної на автомобілі та напівпричепи.

26.02.2015р. між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 було укладено ОСОБА_5 №1 приймання-передачі до ОСОБА_3 купівлі-продажу, відповідно до якого від Відповідача-1 у власність Відповідача-2 перейшли автомобілі та напівпричепи, що входять до складу Предмету застави (а.с.73-75, т. 2).

Отже, як вбачається із встановлених обставин справи, право вимоги за договором застави №48872-49.12 від 13.06.2013р. до ТОВ "ФК "Екс-Райт" перейшло на підставі визнаного судом недійсним договору факторингу №6082-20/15-7 від 22.01.2015р. та укладеного на його виконання договору про відступлення прав вимоги від 30.01.2015р.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 12.10.2016р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2017р., по справі №910/13192/16 за позовом Національного банку України до ТОВ "ФК "Екс-Райт", ПАТ "Банк "Київська Русь", третя особа - ПАТ "Уманьавтодор", про визнання правочину недійсним та зобов’язання вчинити дії, позов Національного банку України було задоволено частково.

Визнано недійсним Договір факторингу №6082-20/15-7 від 22.01.2015р., укладений між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "ФК "Екс-Райт", в іншій частині позову відмовлено.

При цьому як встановлено судами у даній справі, на момент укладення ОСОБА_3 факторингу у відповідача-2 (ПАТ "Банк "Київська Русь") існували зобов'язання перед позивачем (НБУ) за Кредитним договором, які були забезпечені заставою згідно з ОСОБА_3 застави. При цьому, пунктом 3.4.2 ОСОБА_3 застави сторони узгодили обов'язок відповідача-2 як Заставодавця не відчужувати предмет застави в будь-який спосіб та не обтяжувати майнові права зобов'язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди Заставодержателя.

Разом з тим, в порушення вимог ч. 2 ст. 586 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про заставу" та п. 3.4.2 ОСОБА_3 застави, відповідачем-2 було відчужено відповідачу-1 (ТОВ "ФК "Екс-Райт") право вимоги за кредитним договором № 3804-22-10 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 20.07.2010р., укладеним між відповідачем-2 і третьою особою (ПАТ "Уманьавтодор"), без згоди Заставодержателя (позивача) шляхом укладення оспорюваного ОСОБА_3 факторингу, оскільки належні та допустимі докази, які б свідчили про надання позивачем такої згоди, у матеріалах справи відсутні.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених нижче приписів законодавства України, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як передбачено ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 6, 11 та 12 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

У сенсі положень статті 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначених цивільним законодавством.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Предметом позову у даній справі є вимога визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобілів та напівпричепів, які перебували в заставі.

Ст.ст. 1, 9, 17 Закону України "Про заставу" містять наступні приписи:

Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Законом чи договором передбачається перебування заставленого майна у володінні заставодавця, заставодержателя або третьої особи.

Заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави.

Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Також відповідно до ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України "Про заставу" заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

За визначеннями, наведеними у ст.ст. 3, 4 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна; обтяження поділяються на публічні та приватні; публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду, а приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.

Частиною 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків:

1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження;

2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Враховуючи все вищенаведене у своїй сукупності, господарський суд встановив, що ТОВ "ФК "Екс-Райт" не являлось належним заставодержателем за договором застави №48872-49.12 від 13.06.2013р. та відповідно не мало права скасовувати обтяження на предмет застави.

Доказів згоди належного заставодержателя на відчуження предмета застави суду не надано.

Відсутність же заборони у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна не відміняє для Відповідача 1 обов'язку розпоряджатися Предметом застави за погодженням з Позивачем. Вилучення ж з Реєстру запису про обтяження підтверджує юридичний факт відсутності обтяження, однак не свідчить про його дійсність.

Позивачем належними засобами доказування доведено ту обставину, що обтяження існувало, хоча запис про нього було вилучено.

Вищезазначені обставини свідчать про невиконання сторонами оспорюваного правочину вимог Цивільного кодексу України та спеціального закону - Закону України "Про заставу", щодо неотримання від заставодержателя дозволу на відчуження об'єкту обтяження, а саме, стосовно продажу спірних автомобілів та напівпричепів.

Порушення сторонами договору приписів ч. 2 ст. 586 ЦК України та ч.2 ст. 17 Закону України "Про заставу" є підставою для визнання договору №08 від 26.02.2015р. купівлі-продажу автомобілів та напівпричепів недійсним.

При новому розгляді справи та прийнятті рішення судом, відповідно до ст. 316 ГПК України, враховано висновки та виконано вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 06.06.2018р. у даній справі.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання договору №08 від 26.02.2015р. купівлі-продажу автомобілів та напівпричепів недійсним.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 13, 18, 42, 46, 73, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовільнити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобілів та напівпричепів № 08 від 26.02.2015р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Уманьавтодор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард", в частині купівлі-продажу наступних автомобілів та напівпричепів: