Рішення № 77981680, 15.11.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/3708/15-ц

Провадження №2/592/536/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого Костенка В.Г., за участю секретаря судового засідання Танасюк А.М., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, з участю представникам позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

20.04.2015 позивач звернувся з позовом і свої вимоги мотивував тим, що 13.02.2008 уклав з відповідачем договір №SUC0AK12660170, відповідно до якого надав на строк до 12.02.2015 року кредит в сумі 88 315,30 грн. зі сплатою процентів за користування в розмірі 15,48% річних на суму залишку. Однак відповідач кошти не повертає, станом на 03.04.2015 року має заборгованість у сумі 533 088 грн. 11 коп., з яких 103 878,97 грн. заборгованість за кредитом, 74 327,82 грн. - відсотки, 5295,83 грн. – комісія, 323 962,25 грн. - пеня, 250 грн. і 25 373,24 грн. штрафи. Тому позивач просить стягнути вказану суму заборгованості та судові витрати в розмірі 3 654 грн. 00 коп.

24.05.2015 ухвалою відкрито провадження у даній справі.

13.08.2015 судом розглянуто справу з ухваленням заочного рішення.

24.11.2017 судом скасовано заочне рішення та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав.

Представник відповідача позов не визнав і просив відмовити у задоволенні позову. Так вважав, що позивачем не надано доказів надання коштів відповідачу, не наведено обґрунтованого розрахунку заборгованості, зокрема по відсотках. Відсоткова ставка була змінена позивачем безпідставно у односторонньому порядку.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований, але підлягає частковому задоволенню, з таких підстав:

Судом встановлено, що 13.02.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитно-заставний договір №SUC0AK12660170 відповідно до якого останній отримав на строк до 12.02.2015 року кредит в сумі 88 315,30 грн. зі сплатою процентів за користування в розмірі 15,48% річних на суму залишку.

Згідно п.6.3.1. Договору передбачено зміну у односторонньому порядку відсоткової ставки за користування кредитом при зміні коньюктури ринку грошових ресурсів України, а саме зміні курсу долара США до гривні більш на 10% у порівнянні курсу долара до гривні на момент укладання договору, зміни облікової ставки НБУ тощо… Про цьому банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

Відповідач зобов’язався сплачувати кредит та відсотки за користування, щомісячними платежами відповідно до графіку. За невиконання зобов’язання встановлена відповідальність у разі порушення строків повернення у виді штрафу і пені.

Згідно п. 14.2 Договору у випадку порушення Позичальником зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом та винагороди Банку, Позичальник сплачує пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 (однієї)гривні за кожний день прострочки.

Згідно з п. 14.9 укладеного між сторонами Договору при порушенні позичальником будь-якого грошового зобов'язання за Договором понад 30 календарних днів, Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов'язується сплатити Банку штраф у розмірі 250 (двісті п'ятдесят) гривень плюс 5% від суми невиконаного зобов'язання.

Також встановлено, що відповідач 13.02.2008 скористався наданими коштами, надав-ордер розпорядження та платіжне доручення банку на перерахування коштів у сумі 85 710 грн. ВАТ «Суми-Авто», що підтверджується зазначеними документами.

Відповідач повертав кредит та сплачував відсотки за користування.

З 01.02.2009 позивач збільшив відсоткову ставку по кредиту. Листом від 06.01.2009 відповідача повідомлено про збільшення відсоткової ставки до 27,14 відсотків, що підтверджується відповідним листом./а.с.44/ Після зміни відсоткової ставки відповідач сплачував кредит та відсотки за користування за новою ставкою. 07.08.2009 року відповідач сплатив останній платіж, що підтверджується розрахунком та випискою про рух коштів з рахунку відповідача/а.с.64-66/.

Наявність кредитних відносин між сторонами також підтверджується, рішенням Жовтневого суду м.Дніпропетровська від 28.02.2012 року справі №2-412/1036/2012, яке набрало законної сили./а.с. 67-69/

Станом на 03.04.2015 заборгованість становить 533 088 грн. 11 коп., з яких 103 878,97 грн. заборгованість за кредитом, 74 327,82 грн. - відсотки, 5 295,83 грн. – комісія, 323 962,25 грн. - пеня, 250 грн. і 25 373,24 грн. штрафи.

Із встановленого вбачається, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст. 509, 526, 549, 550, 551, 572, 584, 587, 592, 1048, 1050, 1054 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Наведена позиція зазначена у рішенні Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15.

Ураховуючи зазначене позов про стягнення пені у сумі 323 962,25 грн. не підлягає задоволенню.

Окрім того згідно п.п. 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, та сукупну вартість кредиту, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

За положеннями абзацу 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга – це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 р. у справі № 6-1746цс16.

Ураховуючи наведене у слід відмовити у задоволенні позову у частині стягнення комісії у сумі 5 295,83 грн..

Таким чином суд вважає, що заперечення відповідача, є частково обґрунтованими. Поряд з цим суд вважає, що право позивача на повернення кредиту, сплати відсотків та штрафів порушене відповідачем і підлягає захисту, а тому необхідно стягнути з відповідача 103 878,97 грн. заборгованість за кредитом, 74 327,82 грн. - відсотки, штрафи 250 грн. та 8 910,34 грн. ((103 878,94+74 327,82)*5:100), а всього 187 367 грн. 13 коп..

У задоволенні позову у іншій частині слід відмовити за необґрунтованістю.

Крім того слід стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати пропорційно задоволеному. Сума задоволеного позову становить 187 367,13 грн., що становить 35,15% від заявленої сими (187367,13*100/533088,11). Таким чином з відповідача підлягають стягненню відшкодування витрат у розмірі 1 284 грн. 38 коп.(3654*35,15/100).

На підставі зазначеного і керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1) про стягнення боргу.

Стягнути з ОСОБА_1(місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»(місцезнаходження м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість у сумі 182 911 грн. 96 коп., відшкодування судових витрат 1 253 грн. 69 коп., а всього 184 165 грн. 65 коп.

Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення пені у сумі 323 962 грн. 25 коп., комісії - 5 295 грн. 83 коп., штрафу – 20 918 грн. 07 коп..

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 20.11.2018 року.

Суддя В.Г. Костенко