Ухвала суду № 77978621, 20.11.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/1696/16-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Дашутін І. В.Номер провадження 11-кп/788/735/18 Суддя-доповідач - Матус В. В. Категорія - Крадіжка

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Матуса В. В.,

суддів - Олійника В. Б., Рунова В. Ю.,

з участю секретаря судового засідання - Лобанової О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 587/1696/16-к за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 - адвоката Ільченка В.В. на вирок Сумського районного суду Сумської області від 21 травня 2018 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Ветью Княжпогостського району Республіки Комі Російської Федерації, мешканець: АДРЕСА_1, раніше судимий:

1) 16.07.2002 р. за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі;

2) 11.02.2006 р. за ч. 1 ст. 162 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

3) 09.04.2008 р. за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 186 КК із застосуванням ст. 69, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

4) 04.12.2009 р. за ч. 1 ст. 390, КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

5) 06.07.2012 р. за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

6) 26.11.2012 р. за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 81 КК України умовно-достроково звільнений 04.11.2015 р. на невідбутий строк 5 місяців 13 днів,

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України ,

учасників судового провадження:

прокурора - Паливоди Л.В.,

потерпілої - ОСОБА_5,

захисника - Ільченка В.В.

обвинуваченого - ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

До Апеляційного суду Сумської області надійшла апеляційна скарга захисника Ільченка В.В., згідно якої він, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого через його суворість, просить вирок суду змінити та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Даним вироком ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 879,06 грн. за проведення експертиз.

Долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги захисник Ільченко В.В. зазначає, що суд мав достатньо підстав для призначення покарання з випробуванням, враховуючи позитивні характеристики ОСОБА_3, визнання ним своєї вини і щире каяття у скоєному, а також те, що своїми правдивими показаннями як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні, обвинувачений сприяв розкриттю злочину й встановленню істини по справі, частково відшкодував завдану шкоду.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на судове рішення не подавали.

Згідно з вироком, ввечері на початку травня 2016 року, ОСОБА_3, через розбите вікно проник у приміщення квартири АДРЕСА_2 та повторно таємно викрав майно належне ОСОБА_6 на загальну суму 420 грн.

13 червня 2016 року о півдні, ОСОБА_3, з метою вчинення крадіжки, таємно, заліз по драбині до горища на будинку АДРЕСА_3, та повторно таємно викрав звідти майно належне ОСОБА_5 на загальну суму 1250 грн.

Вранці 09 серпня 2016 року, ОСОБА_3, повторно таємно викрав через відчинене вікно мобільний телефон Samsung Galaxy SM J105 H, який лежав на столі поблизу вікна у будинку АДРЕСА_4, завдавши таким чином потерпілій ОСОБА_7 шкоду на суму 2197 грн.

Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого на підтримання доводів апеляційної скарги, потерпілу, яка не заперечувала проти задоволення скарги захисника, думку прокурора, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та вважала вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за обставин, викладених у вироку, а також правильність юридичної кваліфікації дій ОСОБА_3 в поданій апеляційній скарзі не оспорюється і апеляційним судом в порядку ст. 404 КПК України не перевіряється.

Дії ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно.

Таким чином, колегія суддів перевіряє вирок суду, що оскаржується, лише в частині призначеного обвинуваченому ОСОБА_3 покарання.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Висновки з усіх питань, пов'язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку.

Судом дотримано зазначених вимог закону при призначенні покарання ОСОБА_3 за ч.3 ст. 185КК України.

Так, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_3 покарання врахував, і це знайшло своє відображення у вироку, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі покарання обставини, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування завданого збитку, та призначив покарання у виді позбавленням волі, що відповідає вимогам ст.50 КК України.

За таких підстав посилання захисника на неврахування зазначених обставин, при призначенні ОСОБА_3 покарання, є безпідставними.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, серед яких є злочини проти власності, і в даному провадженні скоїв три епізоди крадіжки чужого майна. При цьому, за попереднім вироком він умовно-достроково був звільнений 04.11.2015 року ( невідбутий строк складав 5 місяців 13 днів), а вже в травні, тобто через шість місяців, продовжив вчиняти злочини.

Така поведінка обвинуваченого свідчить про його відверте небажання вести законослухняний спосіб життя, він як особа становить високу небезпеку для суспільства.

Підстав вважати призначене ОСОБА_8 покарання явно несправедливим через його суворість, про що зазначено в апеляційній скарзі захисником, не вбачається.

Відсутні й підстави для застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України, призначення покарання з випробуванням.

Обґрунтованих доводів, які б свідчили про неправильне застосування кримінального закону, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, у апеляційній скарзі не наведено.

Висновки суду першої інстанції, які знайшли своє належне мотивування у вироку, колегія суддів вважає правильними і обґрунтованими, оскільки визначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б безумовною підставою для скасування чи зміни оскаржуваного вироку колегією суддів не встановлено, а тому апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 21 травня 2018 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Ільченка В.В. - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі 3-х місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

Матус В. В. Олійник В. Б. Рунов В. Ю.