Рішення № 77976651, 24.10.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5268/17

Провадження № 2-а/761/31/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Притули Н.Г.

при секретарі: Припутневич В.І.,

за участі представника позивача: ОСОБА_1,

представника військової частини 3030

Національної гвардії України: Іванова Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного Управління пенсійного Фонду України в м. Києві, військової частини 3030 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Фінансово-економічного Управління Головного управління Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії та передана судді Малинникову О.Ф.

Під час слухання справи в судовому засідання, яке відбулось 26.02.2018 року ухвалою суду відповідача фінансово-економічне управління Головного управління Національної гвардії України було замінено на військову частину 3030 Національної гвардії України.

В зв'язку з перебуванням судді Малинникова О.Ф. на довготривалому лікарняному, на підставі розпорядження керівника апарату та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2018 року, справа була передана судді Притулі Н.Г.

В зв'язку з реорганізацією Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві було замінено відповідача на Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві з кодом ЄДРПОУ 42098368.

В позовних вимогах з врахуванням заяви від 26.03.2018 року позивач просить:

- визнати протиправними дії військової частини 3030 Національної гвардії України щодо невключення до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії позивача щомісячної додаткової грошової винагороди, невключення до документів для обрахунку пенсії отриманих позивачем за останні 24 календарні місяці служби грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації грошових доходів;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо призначення позивачу пенсії без урахування при її обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди та без урахування з отриманих позивачем за останні 24 календарні місяці служби грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації грошових доходів, а також визнати неправомірним нездійснення перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 17.06.2015 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка становить 60% грошового забезпечення, виплатити заборгованість за весь період недоплат;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 17.06.2015 року з урахуванням отриманих ним за останні 24 місяці служби грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації грошових доходів, виплатити заборгованість за весь період недоплат;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 17.06.2015 року з урахуванням збільшення до 200% грошового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії шляхом збільшення щомісячного преміювання діючих військовослужбовців;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.09.2015 року, виходячи з того, що мінімальний розмір нарахованого грошового забезпечення встановлено на рівні 2 476,54 грн., а з урахуванням щомісячної грошової винагороди (60% місячного грошового забезпечення) - на рівні 3 962,00 грн.;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії за період пропущення строків виплати нарахованих доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Вимоги обгрунтовані тим, що позивач проходив військову службу, був звільнений у відставку та з 17.06.2015 року йому призначена пенсія. Позивач не погоджується із розміром призначеної пенсії так як при її призначенні не враховано щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60%, що передбачена Постановою КМУ №889 та Наказом МВС №72; грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні, індексацію грошових доходів. В той же час військова частина не подала до Головного управління ПФ України в м.Києві, який і не врахував ці виплати та додаткові грошові винагороди при призначенні пенсії.

Крім того позивач зазначає, що в порушення діючого законодавства у довідці для призначення пенсії йому були зазначені не всі види грошового забезпечення, які він отримував.

Позивач в позові зауважує, що з серпня 2015 року, тобто вже після призначення пенсії, відбулось підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії - щомісячне преміювання до 200%, що підтверджується телеграмою начальника Північного територіального управління від 15.09.2015 №1/21-6774.

Водночас при перерахунку пенсії відповідач повинен на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплатити компенсацію за порушення строків виплати пенсійного забезпечення.

26.03.2018 року до суду надійшов відзив військової частини 3030 Національної гвардії України на заявлені вимоги в яких представник просить відмовити в їх задоволенні на тій підставі, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні є одноразовими виплатами, а тому відсутні підстави зазначити їх в довідці про грошове забезпечення для призначення пенсії. Щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням збільшення до 200% грошового забезпечення представник зазначив, що Кабінет міністрів України не приймав відповідне рішення про зміну розмірів грошового забезпечення, а телеграма на яку посилається позивач не є підставою для здійснення перерахунку пенсії.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в редакції заяви від 26.03.2018 року та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на заявлені вимоги не надійшов.

Представник військової частини 3030 Національної гвардії України в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві.

На підставі положень статті 205 КАС України суд продовжив розгляд справи у відсутність представника Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи стороні відповідача необхідно довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) та Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 17.06.2015 року є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та отримує пенсію по інвалідності, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як вбачається з нарахування пенсії, пенсія призначена з таких видів грошового забезпечення:

1.Посадовий оклад - 685,00 грн.

2.Оклад за військовим званням - 60,00 грн.

3.Процентна надбавка за вислугу років (25%) - 186,25 грн.

4.Середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, в тому числі:

4.1.Надбавка за кваліфікацію (5%)

4.2.Робота з таємними документами (20%)

4.3.Шифрувальні роботи - 20%

4.4.Надбавка за особливо важливі завдання - 50%

4.5.Премія - 100%

Всього грошове забезпечення в сумі 2 370,15 грн., а основний розмір пенсії становить 60% грошового забезпечення, тобто 1 571,22 грн.

15 листопада 2016 року позивач звертався до Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві із проханням здійснити перерахунок пенсії з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації, 60% грошового забезпечення згідно Постанови КМУ №889.

До заяви було прикладено копію грошового атестату, проте будь-якої довідки про зазначені вище види грошового забезпечення надано не було.

Листом від 29.12.2016 року Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві відмовило в здійсненні перерахунку пенсії з врахуванням зазначених видів грошового забезпечення.

21 листопада 2016 року військова частина 3030 Національної гвардії України позивачу надала довідку №21 з якої вбачається, що за період з 01 липня 2013 року по 16 червня 2015 року ОСОБА_3 нараховувались та виплачувались такі додаткові види грошового забезпечення:

- надбавка за виконання особливо важливих завдань;

- надбавка за класну кваліфікацію;

-надбавка за роботу з таємними документами;

-надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі;

- премія.

З довідки вбачається, що з нарахованих сум утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування.

18 січня 2018 року військова частина 3030 Національної гвардії України позивачу надала довідку №6 з якої вбачається, що за період з 01 липня 2013 року по 16 червня 2015 року ОСОБА_3 нараховувались та виплачувались:

- допомога на оздоровлення;

- матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань;

- додаткова винагорода;

- індексація;

- одноразова допомога при звільненні.

З довідки вбачається, що з нарахованих сум утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування.

Зазначена довідка була надана Головному управлінню Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про перерахунок пенсії лише 04.08.2018 року. Також в цій заяві позивач просив здійснити перерахунок пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка становить 60% грошового забезпечення та збільшення грошового забезпечення до 200%.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України..

У відповідності до положень статті 63 зазначеного Закону, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Водночас, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (доказів на спростування зазначеної обставини суду надано не було), відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Позивач просив здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення, тому з врахуванням положень ч.2 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» враховуючи, що позивач подав додаткові документи на підставі яких відповідач міг здійснити перерахунок пенсії були надані відповідачу лише 13.08.2018 року (зареєстровано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві), а тому перерахунок пенсійного забезпечення має бути здійснено за останні 12 місяців, тобто з 13.08.2017 року.

Разом з тим, стосовно одноразової грошової допомоги при звільненні суд вказує на наступне.

Статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, як і статтею 9 Закону № 2262-XII, визначено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Також, Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу; далі - Закон № 400/97-ВР) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Частина третя статті 43 Закону № 2262-XII не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону № 2011-ХІІ та статтею 9 Закону № 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Тому суд приходить до висновку, що одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій військової частини 3030 Національної гвардії України щодо невключення до довідки (як зазначив представник позивача в судовому засіданні це довідка від 21.11.2016 року) про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії позивача щомісячної додаткової грошової винагороди, невключення до документів для обрахунку пенсії отриманих позивачем за останні 24 календарні місяці служби грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації грошових доходів, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно положень постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» не передбачено включення до довідки про грошове забезпечення видів грошового забезпечення, які не є щомісячними виплатами.

Також позивач просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 17.06.2015 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка становить 60% грошового забезпечення та виплатити заборгованість за весь період недоплат.

Проте як вбачається з довідок про види грошового забезпечення, які надані позивачу для нарахування пенсії, зазначений вид грошового забезпечення - додаткова винагорода, яка становить 60% грошового забезпечення не включена, а з грошового атестату не вбачається, що із зазначеної додаткової винагороди сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому відповідно до вимог чинного законодавства Головне управління пенсійного фонду України в м.Києві не мало можливості здійснити перерахунок пенсії з врахуванням зазначеної винагороди.

Щодо здійснення перерахунку пенсії позивача з врахуванням збільшення до 200% грошового забезпечення в зв'язку зі збільшенням до 200% грошового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України на підставі телеграми начальника Північного територіального управління від 15.09.2015 року №1/21-6774 варто зазначити, що зазначені виплати позивач не отримував та відповідне рішення Кабінетом міністрів України про збільшення будь-якого виду грошового забезпечення не приймалось, а тому відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії.

Частина 2 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачає, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

А тому оскільки з вини Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві не здійснено перерахунок пенсії позивача та її виплата, тому суд вважає за можливе зобов'язати відповідача нарахувати компенсацію втрати частини доходів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) до Головного Управління пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська,16), військової частини 3030 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Головне Управління пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 13 липня 2017 року, з урахуванням отриманих за останні 24 місяці служби видів грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації доходів на підставі довідки Військової частини 3030 Національної гвардії України №6 від 18.01.2018 року та виплатити різницю між виплаченою та нарахованою на підставі рішення суду пенсією.

Зобов'язати Головне Управління пенсійного фонду України в м. Києві здійснити нарахування ОСОБА_3 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії та виплатити таку компенсацію.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Шевченківський районний суд міста Києва).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05 листопада 2018 року

Суддя: Н.Г.Притула