Ухвала суду № 77975408, 20.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

_______________________

Справа № 520/18060/18

Провадження № 2/520/6714/18

УХВАЛА

20.11.2018 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2018 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про звільнення майна з-під арешту, в якій позивач просить суд:

- звільнити з-під обтяження нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1, обтяження на яке накладено на підставі іпотеки№4073031, зареєстрованої 17.11.2006 року Одеським міським нотаріальним округом на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» №2949 від 08.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського МНО ОСОБА_2, номер запису 12335276, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 26696995 від 02.12.2015 року, видавник державний нотаріус Четвертої Одеської державної нотаріальної контори Одеського МНО ОСОБА_3;

- звільнити з-під обтяження нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1, обтяження №4073031 – іпотека, зареєстроване 02.12.2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 на підставі договору купівлі0продажу прав вимоги між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» №2949 від 08.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського МНО ОСОБА_2

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2018 року з 01 січня встановлений у розмірі 1762 гривні.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 704 гривні 80 копійок.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, яка є об’єктом справляння судового збору, а відтак за подання вказаної позовної заяви підлягає до сплати судовий збір в сумі 704 гривні 80 копійок.

Позивачем не додано до позову квитанції на підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви, що містить вимогу немайнового характеру, однак у позові позивач зазначив, що просить суд звільнити його від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки вказаними обтяженнями порушуються його права, не лише як власника нерухомого майна, а також, як споживача.

Вирішуючи вказане клопотання, слід зазначити, наступне.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір» у частині третій статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» слова «державного мита» замінені словами «судового збору».

Отже, при ухваленні Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

Відступаючи від практики Верховного Суду України, Верховний Суд у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц сформулювала правовий висновок, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»,стаття 1 ЦПК України 2004 року,стаття 2 ЦПК України).

Споживачем згідно з п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» є - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

У даній справі позивачем ОСОБА_1 пред’явлено позов про звільнення майна з-під обтяженням.

Відтак, такий спір не є спором про захист прав споживачів, тому приписи ч.3 ст.22 Закону на заявника не поширюються, у зв’язку з чим заява позивача про звільнення його від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підлягає залишенню без задоволення.

На наявність інших підстав для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1В не посилалася.

Також, суд зазначає, що згідно ч.ч.2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивачем надано копії документів до позову, які не засвідчені ним належним чином та не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів цих письмових доказів.

Відповідно до ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

З позову вбачається, що позивачем не надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

З урахуванням вищевикладеного, позивачеві за необхідно виправити недоліки поданої заяви, а саме:

- надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, що містить вимогу немайнового характеру, а саме сплаті підлягає судовий збір у розмірі 704 гривні 80 копійок;

- судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: отримувач коштів - УК у Київському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – 31212206015005; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);

- у разі сплати судового збору, надати до позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

- засвідчити належним чином надані до суду копії письмових доказів;

- зазначити інформацію про наявність перебування (знаходження) оригіналів письмових доказів копії яких надано до позову;

- роз’яснити позивачеві, що у разі надання до суду додаткових документів до позовної заяви, у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен надати їх копії у відповідності до кількості відповідачів.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про звільнення майна з-під арешту, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в десять днів з дня отримання копії ухвали, та роз’яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про звільнення майна з-під арешту – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л. В.