Рішення № 77974250, 15.11.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11379/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гончарука В.П.

при секретарі Красновій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Київської міської ради, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна, Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Київської міської ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір ОСОБА_5, про що свідчить свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на все належне їй майно, яке нікому не заповідалося. Спадкоємцями першої черги за законом є позивач ОСОБА_1 - донька померлої та відповідач ОСОБА_2 - син померлої.

Протягом шести місяців позивачем було оформлено нотаріально посвідчену заяву про прийняття спадщини та вона була переконана у тому, що за її заявою заведено спадкову справу. Зі спливом шестимісячного строку позивач звернулася до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, проте Постановою державного нотаріуса Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори від 12 травня 2018 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилося після померлої ОСОБА_5 у зв&aд ;apos;язку з тим, що було пропущено 6-ти місячний строк для прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. Надала до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Надала до суду відзив, в якому просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з&aзо;apos;явилась. Надала до суду відзив, в якому зазначила, що при розгляді даної справи інтереси Київської міської ради не порушуються та не зачіпаються, просила суд на підставі поданих сторонами доказів прийняти рішення згідно чинного законодавства та розглядати справу за відсутності представника Київської міської ради.

Представник третьої особи - Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з&aав;apos;явилась. Надала до суду письмові пояснення, в яких просила розглядати справу за відсутності представника за наявними документами та доказами та ухвалити рішення відповідно до діючого законодавства.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна в судове засідання не з&aві;apos;явилась. Надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи - Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з&a с;apos;явився.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 про що свідчить свідоцтво про смерть, видане Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві (актовий запис № 7639). Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на все належне їй майно.

Позивач ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 05 березня 1962 року Печерським райбюро ЗАЦС (актовий запис №397).

Відповідач ОСОБА_2 є сином померлої ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 23 червня 1953 року Печерським райбюро ЗАЦС (актовий запис №813).

19 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. було посвідчено заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом після померлої матері ОСОБА_5, та зареєстровано її в реєстрі за №5418.

10 травня 2018 року позивачем ОСОБА_1 подано до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори заяву, згідно якої, спадкове майно після померлої матері ОСОБА_5 вона приймає та просить видати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Постановою державного нотаріуса Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори від 12 травня 2018 року № 1324/02-31 позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилося після померлої ОСОБА_5, з підстав пропущення ОСОБА_1 шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Наведені обставини підтверджуються документами які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту другого частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. (ч.1 та 2 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них. Якщо кілька осіб, які могли б спадкувати одна після одної, померли під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо), припускається, що вони померли одночасно. У цьому випадку спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з цих осіб

Виходячи з вимог ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об&abs;apos;єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно з ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються сторонами, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як роз&aро;apos;яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з&aав;apos;ясування і дослідження інших обставин справи.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об&aня;apos;єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надані позивачем та витребувані за її заявою судом докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з обставинами справи та доводять поважність причин пропуску позивачем визначеного законом строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають до задоволення, оскільки позивач будучи донькою померлої ОСОБА_5, є спадкоємцем першої черги за законом і має право прийняти спадщину або не прийняти її, як це передбачено ч. 1 ст. 1268 ЦК України, а відповідач ОСОБА_2 позов визнав та не заперечує проти його задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 328, 1220-1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272, 1296 ЦК України, ст. ст. 76-82, 89, 142, 209, 258, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Київської міської ради, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна, Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк терміном три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Перебіг визначеного додаткового строку рахувати з моменту вступу рішення в законну силу.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач - ОСОБА_2, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідач - Київська міська рада, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, місцезнаходження: м. Київ, Музейний провулок, 2-Д.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна, АДРЕСА_3.

Третя особа - Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, 172.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя