Вирок № 77971178, 14.11.2018, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1549/17

провадження № 1-кп/691/91/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі:

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

з участю прокурора Вібе С.В.

сторони кримінального провадження:

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Городище кримінальне провадження №12017250110000661 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Хлистунівка Городищенського району Черкаської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, місце реєстрації АДРЕСА_2, не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України,-

встановив :

ОСОБА_2, 06 листопада 2017 року, близько 01 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, умисно, без дозволу власника, шляхом розбиття віконного скла водійської дверки, проник всередину легкового автомобіля марки «ВАЗ 2101» державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 та знаходився біля будинковолодіння №66 по вул.Грінченка в с.Хлистунівка Городищенського району Черкаської області, де пошкодивши замок запалювання і запустивши двигун автомобіля, здійснив рух по вул. Грінченка с.Хлистунівка Городищенського району Черкаської області, чим незаконно заволодів транспортним засобом протиправно, вилучивши його у ОСОБА_3 та спричинивши останньому матеріальну шкоду, яка згідно висновку про вартість майна від 09 листопада 2017 року, становить 13 102 грн..

Таким чином, ОСОБА_2, своїми умисними діями, скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.289 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є незаконне заволодіння транспортним засобом.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, не оспорюючи час, місце, спосіб, вид і розмір шкоди, мотив і мету, форму вини за кримінальне правопорушення, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю і суду пояснив, що, дійсно, 05 листопада 2017 року близько 10 години 30 хвилин на велосипеді приїхав до ОСОБА_4, який проживає в с.Дирдин, неподалік Дирдинської загальноосвітньої школи Городищенського району Черкаської області та допомагав виконувати будівельні роботи. Коли стемніло, почав збиратися додому. ОСОБА_4, виніс 0,5 л горілки і запропонував з ним випити, на пропозицію погодився і випив близько 250 грам. У ОСОБА_4 перебував приблизно до 18 години. Потім сів на велосипед і поїхав додому. Вечером вирішив знову піти до ОСОБА_4, щоб ще випити горілки. ОСОБА_4 вдома не було, а тому повернувся. Проходячи біля будинковолодіння №66 по вул.Грінченка в с.Хлистунівка Городищенського району Черкаської області, побачив біля двору автомобіль марки «ВАЗ 2101» червоного кольору, біля якого нікого не було та яким вирішив заволодіти, але як проник в середину автомобіля, не пам»ятає, оскільки перебував у нетверезому стані.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, котрі ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, надіслав телефонограму від 14 листопада 2018 року про судовий розгляд кримінального провадження без його участі, вказавши, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, міру покарання просив визначити суд.

Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_2, його вина у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, підтверджується й доказами добутими на досудовому слідстві і перевіреними в суді у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України.

Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та перевірені у відповідності до вимог КПК України, а також оцінені судом згідно ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, склад кримінального правопорушення з кваліфікуючою ознакою - незаконне заволодіння транспортним засобом, і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 289 КК України.

Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законодавцем віднесене до злочинів середньої тяжкості, особу винного, обставини, які пом'якшують покарання та обставини, які обтяжують покарання.

Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_2 має вік 30 років, осудний, не одружений, не працюючий, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та перебуває під консультативним наглядом у лікаря-психіатра згідно довідок №232 та №266 від 07 листопада 2017 року Комунального Закладу "Городищенське районне територіальне медичне об"єднання" Городищенської районної ради Черкаської області, згідно висновку судово-психіатричного експерта від 17 листопада 2017 року №457 за своїм психічним станом не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених ст.94 КК України, відповідно до характеристики Хлистунівської сільської ради Городищенського району Черкаської області від 29 листопада 2017 року №764 характеризується позитивно, згідно вимоги про судимість від 07 листопада 2017 року до кримінальної відповідальності притягується не вперше, заподіяна потерпілому шкода відшкодована шляхом повернення викраденого автомобіля.

Обставин, які пом"якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп»яніння.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого і у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.

З врахуванням вище наведеного, суд, приходить до переконання, що виправленню, перевихованню обвинуваченого ОСОБА_2 може сприяти покарання не пов»язане з його ізоляцією від суспільства, і остільки на цьому не наполягають і учасники процесу, призначає йому покарання у виді обмеження волі, як достатнього для його особи з врахуванням вищезазначених обставин встановлених в судовому засіданні.

Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.

Запобіжні заходи до обвинуваченого ОСОБА_2 на досудовому слідстві, як, і під час судового розгляду, не обиралися. Клопотання про обрання обвинуваченому запобіжних заходів до набрання вироком суду законної сили, до суду не подавалися.

Речові докази у кримінальному провадженні у виді: автомобіля ВАЗ 2101 державний номер НОМЕР_1, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3, слід повернути йому за належністю, звільнивши від зобов»язання за зберігальною розпискою; 6 слідів папілярних узорів з дактилокартою ОСОБА_2, які передані на зберігання до кімнати речових доказів Городищенського відділення поліції Смілянського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Черкаській області знищити, як такі, що не представляють цінності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

По справі маються процесуальні витрати в сумі 989 грн. 60 коп. за проведення судово-дактилоскопічної експертизи, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь Держави.

Керуючись ст. ст. 370,373, 374,393 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винуватим в пред»явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.289 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (три) роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо останній протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов'язки.

На підставі п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки періодично з»являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати, у зв'язку з проведенням судово-дактилоскопічної експертизи, в розмірі 989 (дев»ятсот вісімдесят дев»ять) грн. 60 коп. на користь Держави, отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106 код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України, код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Запобіжні заходи стосовно ОСОБА_2 судом не обиралися.

Речові докази у кримінальному провадженні у виді: автомобіля марки ВАЗ 2101 державний номер НОМЕР_1 повернути за належністю потерпілому ОСОБА_3, звільнивши від зобов»язання за зберігальною розпискою; 6 слідів папілярних узорів та дактилокарту, які зберігаються в кімнаті речових доказів Городищенського ВП Смілянського ВП Головного управління Національної поліції в Черкаській області - знищити.

Судове рішення, може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а потерпілому надіслати, для відому.

Суддя О. М. Савенко