Рішення № 77970828, 12.09.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2298/18

Провадження № 2/645/1523/18

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Шарка О.П.,

при секретарі судових засідань Ятлової Ю.В.,

учасники справи:

позивач Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, надав заяву про слухання справи без його участі,

відповідач ОСОБА_3 повідомлена про дату час і місце судового засідання, без повідомлення причин не зявилася в судове засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (надалі УПСЗНА Немишлянського району ХМР) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 неправомірно отримані бюджетні кошти у розмірі 6266, 00грн.

На обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 12.07.2016 року ОСОБА_3 вперше звернулася до УПСЗНА Немишлянського району ХМР з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Відповідачу було призначено допомогу на наступні періоди: з 12.07.2016 року по 11.01.2017 року у розмірі 1326,00 грн., щомісячно. Згідно наданих відповідачем відомостей, протягом усього періоду виплат грошової допомоги будь - хто з членів с ім'ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції. У заявах відповідача від 12.07.2016 року, 26.01.2017 року було вказано про відсутність у будь - якого з членів сім'ї нерухомого майна на праві приватної власності у інших регіонах країни. Проте, згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, чоловіку позивача - ОСОБА_4 належить на праві спільної сумісної власності нерухоме майно у АДРЕСА_1. Право власності виникло ще 20.06.2014 року, тобто у заявах відповідача 26.01.2017 року, 12.07.2016 року була зазначена недостовірна інформація. Рішенням позивача було припинено виплату допомоги, згідно з розпорядженням від 26.01.2017 року. Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, який здійснює нарахування виплат, розраховано переплату бюджетних коштів ОСОБА_3, яка складає 7956 грн. Відповідачем частково було повернуті неправомірно отримані кошти у розмірі 1690 грн. Отже залишок заборгованості складає 6266 гривень.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю, та просив суд постановити по справі заочне рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання, причини неявки суду не повідомляв, відзив на позовну заяву не надходив, а тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ст. 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені у частині 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщеним осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до пункту 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014року № 505 для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою.

У ході судового розгляду встановлено, що 12.07.2016 року ОСОБА_3 звернулася до управління з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до її заяви, ОСОБА_3 була призначена щомісячна адресна допомога.

26 січня 2017 року відповідач повторно звернулася до позивача з заявою про призначення Допомоги з 12.07.2016 року по 11.01.2017 року у розмірі 1326 гривень.

Відповідно до п. 10 Постанови КМУ № 505 від 01.10.2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, чоловіку позивача - ОСОБА_4 належить на праві спільної сумісної власності нерухоме майно у АДРЕСА_1. Право власності виникло ще 20.06.2014 року, тобто у заявах відповідача 26.01.2017 року, 12.07.2016 року була зазначена недостовірна інформація.

Відповідно до п. 12 Порядку виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги. Таким чином, ОСОБА_3 не мала права на щомісячну адресну допомогу, оскільки її чоловік має житло в м. Харкові.

Згідно п.12 Постанови КМУ № 505 від 01.10.2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця, зокрема, у разі виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги. Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

Рішенням позивача було припинено виплату допомоги, згідно з розпорядженням від 26.01.2017 року.

Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, який здійснює нарахування виплат, розраховано переплату бюджетних коштів ОСОБА_3, яка складає 7956 грн. Відповідачем частково було повернуті неправомірно отримані кошти у розмірі 1690 грн. Отже залишок заборгованості складає 6266 гривень.

Відповідно до п. 11 Постанови КМУ № 505 від 01.10.2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобовязаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сімї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, як такі, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12, 263, 264-265, 280-282, 284, 287, 288, 289 ЦПК України, суд -

ВИРШИВ:

Позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3, іпн. НОМЕР_1, неправомірно отримані бюджетні кошти у розмір 6266 грн. 00 коп. (шість тисяч двісті шістдесят шість гривень) - рахунок: 35219092042876, код ОКПО 03195694, МФО 820172, Банк - ДКСУ м.Київ, призначення платежу: Повернення надмірно виплаченої допомоги від ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_3, іпн. НОМЕР_1, на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп. (тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя