Постанова № 77967459, 15.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/747/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Зеленського В.В.

суддів: Чалого І.С. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 (суддя Чудних С.О., м. Харків, 61004) повний текст складено 24.09.18 по справі № 820/747/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою від 25.06.2018, в якій просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, вчинені на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/747/18 від 26 березня 2018 року;

- зобов'язати відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/747/18 від 26 березня 2018 року;

- накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, виконуючого обов'язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Т.В.Зятєва, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 26 червня 2018 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто заявнику без розгляду. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 по справі № 820/747/18 в частині повернення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії заявнику без розгляду скасовано. Прийнято в цій частині постанову, якою повернуто заяву ОСОБА_1 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати звіт про виконання судового рішення до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 залишено без змін.

10 вересня 2018 року дана справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду.

17 вересня 2018 року ОСОБА_1 подано до суду клопотання, у якому він повторно просив суд накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, виконуючого обов'язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Т.В.Зятєва, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 р. заяву ОСОБА_1 від 25.06.2018 та клопотання ОСОБА_1 від 17.09.2018 по справі № 820/747/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 р. та постановити нове рішення по розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України, розглянути клопотання позивача, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, виконуючого обов'язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Т.В.Зятєва, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам позивача, та порушив норми процесуального права.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання 15.11.2018 р. за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18.11.2015 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268" та довідки № 100/27304 від 25.05.2017 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією УМВС України в Харківській області. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18.11.2015 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268" та довідки № 100/27304 від 25.05.2017 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією УМВС України в Харківській області, починаючи з 01 січня 2016 року, з урахуванням вже виплаченої пенсії. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).

Судове рішення набрало законної сили 26.04.2018.

В обґрунтування заяви, ОСОБА_1 зазначив, що необхідність звернення до суду в порядку статей 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України зумовлена тим, що відповідачем всупереч вимог рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018, як вважає заявник, протиправно не враховано Постанову КМУ № 1294 від 07.11.2007, не застосовано індексації грошових доходів та зменшено розмір його пенсії з 90% до 70%.

Приймаючи рішення про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 від 25.06.2018 та клопотання ОСОБА_1 від 17.09.2018 по справі № 820/747/18 , суд першої інстанції виходив з того, що обставини не погодження позивача з характером виконання суб'єктом владних повноважень рішення суду, зокрема, незгода з розміром пенсії або невірне врахування положень законодавства на думку позивача, не спростовує сам факт виконання відповідачем свого обов'язку щодо проведення перерахунку, що узгоджується зі змістом рішення суду, що в свою чергу не може свідчити про порушення відповідачем охоронюваного інтересу позивача та можливість використання позивачем правового механізму статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 129, 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічна норма закріплена в ст. 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382, 383 КАС України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017.

Згідно із ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

У відповідності до ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З аналізу викладених правових норм слідує, що приписами та ст.ст. 382, 383 КАС України визначено два окремі способи судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого не на користь суб'єкта владних повноважень: зобов'язання останнього подати звіт про виконання судового рішення та можливість накладення штрафу за результатами розгляду поданого звіту, а також визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання судового рішення, що здійснюється за ініціативою позивача після розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18.11.2015 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268" та довідки № 100/27304 від 25.05.2017 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією УМВС України в Харківській області, починаючи з 01 січня 2016 року, з урахуванням вже виплаченої пенсії.

На виконання рішення суду від 26.03.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу проведені перерахунок пенсії з 01.01.2016 та виплата здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.

При цьому, зі змісти заяви ОСОБА_1 вбачається, що заявник фактично не погоджується із розрахунком перерахованої пенсії, стверджує, що при проведенні такого перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області зменшено розмір його пенсії з 90% до 70%, не враховано Постанову КМУ № 1294 від 07.11.2007 та не застосовано індексацію грошових доходів.

Колегія суддів зазначає, що визначати правильність вже здійсненого перерахунку пенсії при виконанні рішення суду на стадії вирішення питання щодо доцільності встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не входить до повноважень суду.

Отже, заява ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дії відповідача щодо дій, вчинених на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/747/18 від 26 березня 2018 року задоволенню не підлягає.

Стосовно заяви ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/747/18 від 26 березня 2018 року колегія суддів зазначає наступне.

Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт є формою забезпечення виконання судових рішень.

Відповідно до ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 на відповідача не було покладено обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а у задоволенні відповідної заяви позивача - відмовлено.

Таким чином, питання застосування судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судом у межах розгляду даної справи вже вирішувалось.

Крім того, КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

З огляду на ненаведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання рішення суду.

Стосовно клопотання ОСОБА_1 про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, виконуючого обов'язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Т.В. Зятєва, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів зазначає, що передумовою для накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України є встановлення судового контролю та невиконання відповідачем вимог частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи відсутність рішення суду про встановлення судового контролю по даній справі, вимоги заявника про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 25.06.2018 та клопотання ОСОБА_1 від 17.09.2018 по справі № 820/747/18.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 по справі № 820/747/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя В.В. ЗеленськийСудді І.С. Чалий О.М. Калитка Повний текст постанови складено 20.11.2018.