Постанова № 77967256, 15.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/5345/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

секретарі судового засідання: Жданюк Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року (головуючий 1 інстанції: Бідонько А.В., повний текст складено 09 серпня 2018 року) по справі № 2040/5345/18 за позовом ОСОБА_1 до Начальника Головного управління Держпраці у Харківській області - Рожанського Володимира Анатолійовича, третя особа Державна служба України з питань праці про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Начальника Головного управління Держпраці в Харківській області Рожанського Володимира Анатолійовича, третя особа: Державна служба України з питань праці (вул. Десятинна, буд. 14, м. Київ, 01601), в якому просить суд визнати бездіяльність начальника Головного управління Держпраці у Харківській області - Рожанського В.А. протиправною; зобов'язати відповідача розглянути заяву від 18.05.2018 р. у повному обсязі та вжити відповідні заходи.

06.07.2018 року Харківським окружним адміністративним судом відкрите провадження у справі та розгляд справи призначений за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Позивач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Апелянт наголошує на допущеному порушенні стороною відповідача положень статей 7, 15, 19 Закону України «Про звернення громадян», безпідставній відмови у здійсненні перевірки доводів викладених у зверненні позивача стосовно порушень ТОВ «Завод «Рапід» вимог законодавства у сфері трудового законодавства та ЗУ «Про охорону праці». В зв'язку з чим, судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, недоведеність відповідачем та 3-ї особи обставин правомірності своїх дій, які суд визнав встановленими, невідповідність висновку суду першої інстанції обставинам справи.

Розгляд справи здійснювався з урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.3 ч.2 ст.313 КАС України. Від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні вимог апеляційної скарги та позовної заяви наполягав. Неявка сторони позивача не є перешкодою для вирішення справи за наявними у справі документами, наявність яких є достатньою для надання належної оцінки спірним правовідносинам та прийняття судового рішення.

Колегія суддів перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 18.05.2018 року звернувся до начальника Головного управління Держпраці в Харківській області Рожанського Володимира Анатолійовича із заявою, в якій просив провести позапланову перевірку ТОВ "Завод Рапід". Зі змісту письмової заяви позивача від 18.05.2018 року, ОСОБА_1 вказував на порушеннях ТОВ «Завод «Рапід» вимог ст..21 Закону України «Про охорону праці» та трудового законодавства, в зв'язка з чим просив провести позапланову перевірку підприємства, заборонити виконувати певні роботи та експлуатацію та накласти штраф.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції висновувався на тому, що відповідачем на запит надана повна та вичерпна відповідь, у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян», у встановленому порядку та у встановлені строки, тому порушення вимог законодавства щодо неналежного розгляду звернення відсутні.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи та надаючи оцінку судовому рішенню першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Виходячи із змісту позовної заяви, правовою підставою для звернення з позовом до суду стало порушення на думку позивача вимог ст.1 ст.7, ч.1 ст.15, ст..19 Закону України ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (надалі - Закон №393) щодо неналежного розгляду та ненадання відповідачем відповіді позивачу на його звернення від 15.08.2018 року, не притягнення до відповідальності посадових осіб ТОВ «Завод «Рапід».

Право фізичної особи на спрямування запитів (заяв) до відповідних суб'єктів влади, надання та отримання відповіді на ці звернення врегульовано та закріплено не лише на рівні закону, але ж і в Конституції України.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статей 5, 7 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-ХІІ, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Таким чином, подання позивачем заяви від 18.05.2018 року із формувань в них питань, на які підлягало надання відповіді суб'єктом розгляду, є беззаперечним правом позивача, як суб'єкта звернення. Таке право позивача засновано та сформовано на підставі Закону України «Про звернення громадян».

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (стаття 15 Закону).

Частиною 1 статті 15 Закону №393 встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, серед іншого, зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Як встановлено судами за матеріалами справи, письмова заява ОСОБА_1 від 18.05.2018 року на ім'я начальника Головного управління Держпраці в Харківській області Рожанського В.А. надійшла до органу 21.05.2018 року та зареєстрована за № І-496.

На підставі наказу ГУ Держпраці у Харківській області за підписом начальника Рожанського В.А. від 14.05.2018 року №01.01-07/460, право підпису та візування вхідної та вихідної кореспонденції, надання відповідей адресатам тощо надано заступнику начальника Головного управління Петренко О.М..

Після здійснення перевірки поданої заяви позивача, заступником начальника ГУ Держпраці у Харківській області було підготовлено та скеровано дві відповіді №1-496/03-02/12-14/6614 та №1-496/02.03/12.-14/6657 від 05.06.2018 року.

За змістом першої відповіді, заявника повідомлялось про допущені недоліки з оформлення поданої заяви, яка не відповідає вимогам Закону №393, оскільки відсутні повні дані про заявника та повної адреси місця проживання. Відповідно до ч.8 ст.5 цього Закону, таке звернення підлягало поверненню. Одночасно роз'яснено, вимоги Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877 та зазначено, що під час опрацювання викладеної у заяві інформації встановлено, що заявник у трудових відносинах з ТОВ «Завод «Рапід» не перебуває, тому законних підстав для проведення перевірки з огляду на ч.1 ст.6 Закону №877 відсутні.

У другій відповіді на звернення, ОСОБА_1 повідомлено, що під час проведення неодноразових заходів держнагляду (контролю) вказаного підприємства фактів порушень керівництвом підприємства трудового та іншого законодавства не було підтверджено. З огляду на відсутність підтвердження фактів перебуванням заявника у трудових відносинах з цим підприємством, відсутні правові підстави для вжиття відповідних заходів.

З огляду на встановленні фактичні обставини справи, колегія суддів, зазначає про відсутність допущення з боку відповідача вимог ст.1 ст.7, ч.1 ст.15, ст..19 Закону України ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», які апелянт вважає такими, що були порушені. Розгляд та перевірка звернення позивача здійснена належною та уповноваженою на те особою, як суб'єкта владних повноважень відповідного органу, відповідь надана обґрунтовано та в межах строку встановленого ст..20 цього Закону №393.

З урахування вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у повній відповідності до вимог Закону, позовні вимоги про визнання бездіяльності начальника Головного управління Держпраці у Харківській області - Рожанського В.А. протиправною та зобов'язання відповідача розглянути заяву від 18.05.2018 р. у повному обсязі та вжити відповідні заходи, задоволенню не підлягають.

Доводи позивача стосовно того, що ним така відповідь не отримувалась, є безпідставною, та спростовується матеріалами справи, відзивом на адміністративний позов та додатками до нього, та встановлені судом першої інстанції обставини спрямування таких відповідей на адресу позивача, які не могли були отримані з незалежних від волі сторони суб'єкта їх спрямування внаслідок неналежного оформлення свого звернення самим заявником.

Сама по собі суб'єктивна незгода з наданою відповіддю відповідача на поставлені ним питання, не є законодавчо встановленою правовою підставою для визнання протиправною бездіяльність відповідача та необхідності зобов'язання повторно розглянути звернення позивача. В межах сформованого запиту, відповідь надана на думку суду у відповідному об'ємі, є повною та вичерпною. При чому, вимоги позивача - апелянта щодо накладання штрафних санкцій на керівництво підприємства, заборони та обмеження його діяльності, є дискреційними повноваженнями належного суб'єкта, який здійснює відповідний контроль за дотриманням у сфері трудового законодавства, тому зобов'язувати в даному випадку сторону відповідача вжити ті заходи які вимагає позивач у своєму зверненні, є безпідставними.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач звертаючись з позовом до суду, відповідачем по справі визначив саме начальника ГУ Держпраці у Харківській області Рожанського В.А.. В той же час, як було вже встановлено, що розгляд звернення позивача та надання відповіді, на підставі наказу від 14.05.2018 року здійснював заступник начальника Петренко О.М., який був належною та уповноваженою на це особою, що фактично не суперечить вимогам Закону №393. Тобто, розгляд та відповідь на звернення здійснено в межах повноважень заступника начальника Головного управління відповідно до покладених на нього обов'язків, а вимоги заявленні фактично до іншої особи. Якщо заявник не погоджувався з відповідями наданими суб'єктом розгляду, перевірки та надання відповіді, що і вбачається з позовної заяви, то таке звернення повинно було звернуто позивачем саме до цієї особи.

Звернення позивача з позовом до суду із заявленими вимогами не до того суб'єкта владних повноважень, який не вчинив відносно позивача порушення його прав, не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення по суті заявлених вимог. Рішення суду не може бути скасовано з формальних підстав.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. ч.6 ст.12, 23, 31, 33, 90, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року по справі № 2040/5345/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний зміст постанови виготовлений 20 листопада 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)М.М. ЯковенкоСудді(підпис) (підпис) О.П. Лях М.І. Старосуд