Ухвала суду № 77967250, 20.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

20 листопада 2018 р.Справа № 1640/3028/18

Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лях О.П., суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М. , перевіривши матеріали апеляційної скарги Полтавського обласного військового комісаріату на рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2018р. (повний текст рішенння складено 17.10.2018 року) по справі № 1640/3028/18

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського обласного військового комісаріату

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2018р. частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Полтавським обласним військовим комісаріатом 31.10.2018 року подано апеляційну скаргу, до якої долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку із відсутністю коштів для сплати судового збору.

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання про відстрочення сплати судового збору, вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

З наведеного випливає, що звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

При цьому, слід враховувати, що наведені положення кореспондуються із приписами ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя.

В той же час, обмежене або несвоєчасне фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, незабезпечення державою достатнього та своєчасного фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст. 133, 143, 169, 298, 321, 325, 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Полтавського обласного військового комісаріату про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)О.П. ЛяхСудді(підпис) (підпис)М.І. Старосуд М.М. Яковенко