Ухвала суду № 77967130, 19.11.2018, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

19.11.2018 428/2648/15-к

1-кп/425/30/18

Колегія суддів Рубіжанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Синянської Я.М.,

суддів М`якінченко Н.В., Ткачука Ю.А.,

при секретарі

судового засідання ОСОБА_1,

за участю прокурора Карпенко О.В.,

потерпілого Григор`єва Д.І.,

представника потерпілої ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Рубіжне Луганської області, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований за місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, – у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.1 ст.115, ч.4 ст.296, ч.1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Рубіжанського міського суду Луганської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

У відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, відповідно до ухвали Рубіжанського міського суду Луганської області від 25.09.2018, був продовжений на 60 днів. Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 спливає 23.11.2018, у зв'язку з чим, у судовому засіданні прокурор звернулась до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів.

В обгрунтування заявленого клопотання прокурор зазначила, що метою і підставою продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 є запобігання ризикам, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України про існування яких свідчать наступні обставини. Зокрема, про можливість ОСОБА_4 переховуватися від суду свідчить тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, а також те, що обвинувачений неодружений, не працює, не має сталих соціальних зв`язків, він зареєстрований та проживав за межами територіальної юрисдикції суду. Крім того, про наявність ризику можливості незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, свідчить те, що останні ще не допитані у судовому засіданні. Таким чином, застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків.

Потерпілий залишив думку щодо заявленого клопотання на розсуд суду.

Представник потерпілої підтримав клопотання прокурора, просив продовжити дію запобіжного заходу.

Захисник заперечував щодо клопотання прокурора, зазначив, що його підзахисний вже близько чотирьох років знаходиться під вартою, ризики, крім тяжкості покарання, вже відпали, просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити та змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт за місцем проживання матері обвинуваченого.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

25 вересня 2018 року ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 23.11.2018 включно. Однак, враховуючи складність кримінального провадження, судове провадження до закінчення дії запобіжного заходу завершено не буде.

Згідно з положеннями ч.ч. 1,2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Метою і підставою продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини (далі, іноді, як - ЄСПЛ), зокрема, рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України», згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі, і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу.

Зокрема, при продовженні строку тримання під вартою, суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Також, приймаючи до уваги практику ЄСПЛ, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Крім цього, враховуючи практику ЄСПЛ та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Також, взявши до уваги практику Європейського суду з прав людини, згідно з якої суд повинен забезпечувати не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_4, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, про наявність яких, відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, а також те, що обвинувачений зареєстрований та проживав за межами територіальної юрисдикції суду, що може свідчити про існування ризику переховування від суду; свідки на даний час не дали показань суду, обвинувачений не визнає вину, тому може впливати на свідків з метою зміни їх показань,судовий розгляд розпочато спочатку за клопотанням сторони захисту, а отже наявний ризик можливого впливу на свідків.

Згідно з практики Європейського суду з прав людини, питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції.

Суд, також, враховує доводи сторони захисту, викладені на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки (стороною захисту у судовому засіданні не зазначено адреси за якою просять застосувати домашній арешт), а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, тому підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не відпали, а підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу, не змінились, підстави обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не перестали існувати, а ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює скасування або обрання іншого більш м’якого запобіжного заходу обвинуваченому, а тому суд вважає за необхідне, з урахуванням вимог ст. 331 КПК України, продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 197, 331, 370-372 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.1 ст.115, ч.1 ст. 263, ч.4 ст.296 КК України продовжити на 60 днів.

Строк дії даної ухвали обчислювати з 19 листопада 2018 року по 17 січня 2019 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Старобільський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Головуючий суддя Я.М. Синянська

Судді Н.В. М`якінченко

ОСОБА_5