Рішення № 77967043, 19.11.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2670/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Благоустрій міста Ізюма", 64300, Харківська області, м. Ізюм, вул. Червоногірська, 62, код 34978610 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна", 61105, АДРЕСА_1, код 34014304 про стягнення 4 148,77 грн. справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Благоустрій міста Ізюма" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна" (відповідач) 4 148,77 грн. заборгованості за договором №1 від 01.06.2016.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що 01 червня 2016 року між сторонами був укладений договір про надання авто послуг № 1. Відповідач підписав акт здачі-приймання наданих послуг від 30 грудня 2016 року, проте так і не оплатив його, в той же час акт від 31 жовтня 2016 року залишився не підписаним.

Таким чином, позивач вказує, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем за актами від 31 жовтня 2016 року та від 30 грудня 2016 року на загальну суму 4148 грн. 77 коп.

Судові витрати в розмірі 1762,00 грн. судового збору просить покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2018, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення відділення поштового зв'язку про вручення ухвал суду позивачу та відповідачу.

Ухвалою суду від 01.10.2018 було роз'яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висловленій у рішенні "Каракуця проти України", заявник повинен виявляти належну зацікавленість у розгляді справи.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01 червня 2016 року між комунальним підприємством “Благоустрій міста Ізюма” в подальшому за текстом “Позивач” та товариством з обмеженою відповідальністю “Променергобуд Україна” в подальшому за текстом Відповідач був укладений договір про надання авто послуг № 1.

Відповідно до п. 1 умов зазначеного договору Позивач зобов'язувався надавати Відповідачу послуги автомобіля “Рено преміум” в порядку та на умовах визначених договором.

Відповідно до п. 3.1 даного договору вартість наданих послуг визначається сторонами по факту їх надання та фіксується в актах про надані послуги.

Згідно з п. 3.2 договору акт про надані послуги підписується сторонами протягом трьох днів з моменту виконання робіт.

У відповідності до п. 3.3 договору замовник (Відповідач) зобов'язаний перерахувати суму зазначену в акті про надані послуги протягом 10 днів з моменту підписання акту.

Як вбачається з наданих суду доказів, Позивачем були виконані роботи для Відповідача, про що складено акти від 30.12.2016 на суму 2074,39 грн. та від 31.10.2016 на суму 2074,38 грн.

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що Відповідач відмовився підписувати акти виконаних робіт від 30 грудня 2016 року та від 31 жовтня 2016 року.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно приписів ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що 28 грудня 2017 року на адресу Відповідача Позивачем були направлені для підписання акти від 31 жовтня 2016 року та від 30 грудня 2016 року.

26 січня 2018 року на адресу Відповідача була направлена Позивачем вимога в порядку ст. 530 ЦК України стосовно погашення заборгованості по сплаті актів від 31 жовтня 2016 року та від 30 грудня 2016 року на загальну суму 4148 грн. 77 коп.

Відповідач підписав акт здачі-приймання наданих послуг від 30 грудня 2016 року, проте як зазначає позивач, не оплатив його, в той же час акт від 31 жовтня 2016 року залишився не підписаним.

Отже, відповідач в порушення вимог ст.ст. 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідачем не оспорено вказану заборгованість, відзиву на позовну заяву не надано.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені Позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Інших судових витрат позивачем заявлено не було.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, п. 2, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства “Благоустрій м. Ізюма” до Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна" (61105, АДРЕСА_1, код 34014304) на користь Комунального підприємства "Благоустрій міста Ізюма" (64300, Харківська області, м. Ізюм, вул. Червоногірська, 62, код 34978610) 4 148,77 грн. заборгованості.

Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна" (61105, АДРЕСА_1, код 34014304) на користь Комунального підприємства "Благоустрій міста Ізюма" (64300, Харківська області, м. Ізюм, вул. Червоногірська, 62, код 34978610) 1 762,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач - Комунальне підприємство "Благоустрій міста Ізюма" (64300, Харківська області, м. Ізюм, вул. Червоногірська, 62, код 34978610).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна" (61105, АДРЕСА_1, код 34014304) .

Повне рішення складено 19.11.2018 р.

Суддя ОСОБА_1