Постанова № 77966987, 16.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції : Зоркіна Ю.В.

16 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3186/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (м. Харків) від 03.08.2018 (16:30 год., повний текст складено 03.08.18) по справі № 820/3186/18

за позовом ОСОБА_1

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" треті особи Публічне акціонерне товариство "АКТАБАНК" в особі відділення № 11 "Харківське регіональне управління" ПАТ "АКТАБАНК" , Публічне акціонерне товариство "АКТАБАНК" , ОСОБА_2

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

26 квітня 2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - Фонд, перший відповідач), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Актабанк» Куліш Віктора Миколайовича (далі по тексту - Уповноважена особа Куліш В.М.), за участі третіх осіб ПАТ «Актабанк», Публічного акціонерного товариства «Актабанк» в особі Відділення № 11 «Харківське регіональне управління» ПАТ «Актабанк», ОСОБА_2, в якому просить суд:

1) визнати протиправними і скасувати рішення (дії) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 6.17) та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" (код ЄДРПОУ 35863708, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Шевченка, б. 53) Куліша Віктора Миколайовича щодо визнання укладеного між позивачем ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) та Публічним акціонерним товариством "АКТАБАНК" в особі Начальника відділення № 11 "Харківське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" Скали Романа Геннадійовича договору банківського вкладу "Універсальний" № В11-0577/Т/630733 від 05 серпня 2014 року нікчемним;

2) визнати протиправними і скасувати рішення (дії) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 6.17) та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" (код ЄДРПОУ 35863708, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Шевченка, б. 53) Куліша Віктора Миколайовича щодо невключення позивача ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) за укладеним нею із Публічним акціонерним товариством "АКТАБАНК" в особі Начальника відділення № 11 "Харківське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" Скали Романа Геннадійовича договором банківського вкладу "Універсальний" № В11-0577/Т/630733 від 05 серпня 2014 року до Повного переліку вкладників та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "АКТАБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

3) зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 6.17) та уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" (код ЄДРПОУ 35863708, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Шевченка, б. 53) Куліш Віктора Миколайовича включити позивача ОСОБА_1 до вказаних переліку і реєстру та відшкодувати їй її кошти за вказаним банківським вкладом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 року по справі № 820/3186/18 закрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк", треті особи: Публічне акціонерне товариство "АКТАБАНК" в особі відділення № 11 "Харківське регіональне управління" ПАТ "АКТАБАНК", Публічне акціонерне товариство "АКТАБАНК", ОСОБА_2, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Повернуто ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) з Державного бюджету України (з рахунку: 34318206084012, отримувач: УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача: 37999628, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998) судовий збір в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60коп., сплачений згідно квитанції № 25 від 14.05.2018 року.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 по справі № 820/3186/18 скасувати, а справу № 820/3186/18 повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що на заяву позивача про повернення вкладу у ПАТ «Актабанк» (далі по тексту - Банк) від 26.09.2014 Банк жодної відповіді не надіслав, рішення про виплату позивачеві коштів за договором банківського вкладу "Універсальний" № В11-0577/Т/630733 від 05.08.2014 або про відмову виплатити депозитні кошти ані Банком, ані Уповноваженою особою не було прийнято. Встановлений договором вкладу термін виконання Банком його зобов'язань сплив 05.11.2014, однак, вкладені кошти та нараховані проценти позивачеві виплачені так і не були. Повторні звернення ОСОБА_1 14.02.2015 та 26.03.2015 не призвели до виплати коштів. У квітні 2018 року засобами телефонного зв'язку позивача було повідомлено про те, що Уповноваженою особою було визнано нікчемним договір банківського вкладу з ОСОБА_1 Так, 26.10.2017 Уповноваженою особою Кулішем В.М. було складено узагальнене письмове повідомлення про нікчемність правочинів, до якого був включений і договір ОСОБА_1

Вважає, що належним способом захисту права позивача на повернення коштів банківського вкладу є саме оскарження дій Уповноваженої особи та Фонду до адміністративного суду, оскільки спір за позовом ОСОБА_1 є публічно-правовим і стосується її права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду на суму, що не перевищує 200 000 гривень. Такий спір не відноситься до процесу ліквідації Банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду - організація відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Крім того, вказує на необґрунтованість висновку суду першої інстанції про необхідність закриття провадження у справі за п.4 ч.1 ст.238 КАС України. Так, судом першої інстанції не враховано, що спір по справі № 820/433/16, по якій 26.04.2016 прийнято постанову Харківським окружним адміністративним судом, не є спором між тими самими сторонами з тих самих підстав, що й у цій справі № 820/3186/18. Так, у справі № 820/433/16 позивачкою оскаржувалась бездіяльність Уповноваженої особи Приходько Ю.В. щодо тимчасового блокування коштів позивача і неприйняття жодного рішення про виплату або про відмову у виплаті вкладу, в той час як у справі № 820/3186/18 підставою позовних вимог є незаконність прийнятого новопризначеною Уповноваженою особою Кулішем В.М. рішення про нікчемність укладеного позивачем із Банком договору, і як наслідок, відсутність, на думку другого відповідача, підстав для проведення компенсації її вкладу за рахунок коштів Фонду. Підставами розглядуваних наразі позовних вимог ОСОБА_1 є обставини (рішення, дії та бездіяльність відповідачів), які є новими і виникли вже після винесення постанови Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2016 по справі № 820/433/16 та набрання нею законної сили.

Перший відповідач в надісланому до суду письмовому відзиві просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ "АКТАБАНК" та позивачкою (в якості вкладника) 05.08.2014 укладено договір банківського вкладу "Універсальний" №В11-0577/Т/630733 (а.с.14-15), пунктом 1.1 якого передбачено, що вкладник передає, а банк приймає грошові кошти у сумі 193000,0 грн. терміном на три місяці з 05.08.2014 по 05.11.2014 включно під 13 % річних. Для внесення суми вкладу банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 (п.1.1.1 договору).

Із долученого до матеріалів справи меморіального ордеру від 05.08.2014 № 119132 судом встановлено, що на банківський рахунок зараховано суму у розмірі 193 000,00 грн. (а.с.16).

У січні 2015 року позивачці стало відомо, що 16 вересня 2014 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 576 про віднесення ПАТ "АКТАБАНК" до категорії неплатоспроможних, у зв'язку з чим 16 вересня 2014 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 90 про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "АКТАБАНК", починаючи з 17 вересня 2014 року, та призначено уповноважену особу.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 15 січня 2015 року за № 19 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16 січня 2015 року за № 6 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКТАБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "АКТАБАНК" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Приходько Юлію Вікторівну строком на 1 рік з 16 січня 2015 року по 15 січня 2016 року включно.

Позивачка зверталася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з заявою від 25.01.2015 з проханням надати інформацію щодо здійснення виплати коштів та нарахованих відсотків (а.с.19). Листами від 07.04.2015 № 1289 та від 26.10.2017 №2550 позивачку повідомлено, що клієнтами банку штучно створені умови для незаконного отримання відшкодування за рахунок позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (а.с.21, 25-26).

Відповідно до протоколу № 153 від 19.10.2017, копія якого наявна в матеріалах справи, комісією з перевірки правочинів, пов'язаних з укладанням договорів банківського вкладу та договорів банківського рахунку, здійсненням перерахування коштів між клієнтами в межах ПАТ «Актабанк», призначеної наказом № 25 від 30.06.2017, затверджено результати перевірки, якою виявлено правочини, що є нікчемними згідно ст. 38 Закону України № 4452-VI, зокрема, і договір з ОСОБА_1 (а.с. 109-125).

Не погодившись з рішенням відповідачів про визнання нікчемним договору банківського вкладу № В11-0577/Т/630733 від 05.08.2014, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування цього рішення, визнання неправомірними дій другого відповідача щодо невключення позивачки до Повного переліку вкладників та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Актабанк» за рахунок Фонду, а також про зобов'язання Фонду та Уповноваженої особи включити ОСОБА_1 до вказаних Переліку і Реєстру, та відшкодувати їй кошти за банківським вкладом.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не є публічно-правовим і не повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, щодо позовних вимог про визнання протиправними і скасування рішення (дій) Фонду та Уповноваженої особи Куліша В.М. щодо невключення позивачки ОСОБА_1 за укладеним нею із ПАТ "АКТАБАНК" договором банківського вкладу "Універсальний" № В11-0577/Т/630733 від 05 серпня 2014 до Повного переліку вкладників та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "АКТАБАНК" за рахунок Фонду, зобов'язання Фонду та Уповноваженої особи Куліша В.М. внести позивача до вказаних Переліку і Реєстру, судом першої інстанції зазначено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 по справі № 820/433/16 вже було вирішено аналогічний спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому, з огляду на положення п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, провадження в цій частині позовних вимог підлягає закриттю.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з &?н;…&?н; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &? ;…&?н;». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За визначенням пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Як установлено матеріалами справи, ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Фонду та Уповноваженої особи про визнання протиправними й скасування рішення (дії) Фонду та Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" Куліша В.М. щодо визнання договору банківського вкладу нікчемним та визнання протиправними і оскарження дій Фонду та Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до Повного переліку вкладників та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "АКТАБАНК", зобов'язання включити до вказаного переліку і реєстру, відшкодування коштів за вказаним банківським вкладом.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі по тексту - Закон № 4452-VI). Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно із частиною першою статті 4 цього Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, визначеними частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема, ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.

На підставі частин першої та другої статті 6 зазначеного Закону в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

За приписами частини першої статті 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд у цих відносинах є суб'єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків із ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

Фонд як юридична особа публічного права виконує спеціальну функцію у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, та затвердження реєстру відшкодувань вкладникам за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.

З приводу суджень суду першої інстанції про те, що під час здійснення функцій органу управління банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, чи банку, який ліквідується, Фонд не здійснює функцій суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 3 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), слід вказати, що правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на відшкодування за рахунок коштів Фонду, щодо формування реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку-боржника.

Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в цих учасників виникають відповідні права та обов'язки.

Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих осіб, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону № 4452-VI вирішує виключно Фонд.

Так, згідно із ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Нормами ст. 27 Закону № 4452-VI встановлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, а саме: уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Отже, правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку-боржника.

Саме тому в ч. 8 ст. 36 Закону № 4452-VI зазначено, що дія Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на банки не поширюється.

Таким чином, немає підстав вважати, що правовідносини між вкладниками та Фондом щодо формування переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку як господарюючого суб'єкта. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого відшкодування вкладникам.

Наведене свідчить про те, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами, є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-VI).

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 18.04.2018 у справі № 813/921/16, від 23.05.2018 по справі № 820/3770/16, від 06.06.2018 по справі № 815/863/16, від 20.09.2018 по справі № 815/6697/16, яка є обов'язковою для врахування в силу ч.5 ст.242 КАС України.

Крім того, з приводу закриття провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними і скасування рішення (дій) Фонду та Уповноваженої особи Куліша В.М. щодо невключення позивачки ОСОБА_1 за укладеним нею із ПАТ "АКТАБАНК" договором банківського вкладу "Універсальний" № В11-0577/Т/630733 від 05 серпня 2014 до Повного переліку вкладників та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "АКТАБАНК" за рахунок Фонду, зобов'язання Фонду та Уповноваженої особи Куліша В.М. внести позивача до вказаних Переліку і Реєстру, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зверталася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Приходько Ю.В., за участі третіх осіб: Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" в особі Відділення №11 "Харківське регіональне управління "ПАТ "АКТАБАНК" та Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК", про зобов'язання Уповноваженої особи Приходько Ю.В. внести ОСОБА_1 до списку вкладників за договорами банківського вкладу ПАТ "АКТАБАНК", та зобов'язання Фонду виплатити на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування вкладу разом із нарахованими процентами в розмірі 193 000,00 грн. за банківським вкладом на депозитному рахунку № НОМЕР_2, відкритому в Публічному акціонерному товаристві "АКТАБАНК" відповідно до договору банківського вкладу № В11 - 0577/Т/630733 від 05.08.2014.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2016 по справі № 820/433/16 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Приходько Ю.В., за участі третіх осіб: Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" в особі Відділення №11 "Харківське регіональне управління "ПАТ "АКТАБАНК" та Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" про зобов'язання вчинити певні дії - у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2016 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.04.2017 касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016 залишено без задоволення. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016 - залишено без змін.

Як вбачається зі змісту постанови суду першої інстанції по справі № 820/433/16, Уповноваженою особою Фонду Приходько Ю.В. не приймалося рішення щодо нікчемності правочину неплатоспроможного банку, передбаченого у ч.3 ст. 38 Закону № 4452-VI, не встановлено, що договір банківського вкладу між ПАТ "Актабанк" та позивачем має ознаки нікчемного правочину. Позивача не повідомлено, у зв'язку з чим його не включено до списку на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

Таким чином, фактичною підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом, за результатами розгляду якого Харківським окружним адміністративним судом прийнято постанову від 26.04.2016 по справі № 820/433/16, було неприйняття Уповноваженою особою Приходько Ю.В. жодного рішення за результатами заяви позивача про виплату вкладу - ані про включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду, ані про відмову у виплаті вкладу, при цьому, не включено позивача до зазначеного вище Переліку.

Колегія суддів зазначає, що 31.05.2017 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 2217 «Про заміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ «Актабанк»», яким з 07.06.2017 призначено Уповноваженою особою та делеговано функції ліквідатора Кулішу Віктору Миколайовичу.

26.10.2017 Уповноваженою особою Кулішом В.М. складено повідомлення про нікчемність правочинів згідно з п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та банківських операцій, проведених за цими правочинами, у т.ч. депозитного договору № В11 - 0577/Т/630733 від 05.08.2014, укладеного з ОСОБА_1 (а.с.14).

Тобто, Уповноваженою особою Кулішом В.М. вже після ухвалення рішення суду про зобов'язання Уповноваженої особи Приходько Ю.В. включити позивача до списку вкладників за договорами банківського вкладу ПАТ "АКТАБАНК" було прийнято рішення про нікчемність правочину, у зв'язку з яким ОСОБА_1 не було включено до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Актабанк» за рахунок Фонду, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернулася до суду з новими позовними вимогами.

Отже, предметом спору по даній справі № 820/3186/18 є оскарження рішення Уповноваженої особи Куліша В.М. про визнання договору ОСОБА_1 нікчемним та про відмову у включенні позивача до Переліку вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, в той час як підставою для звернення позивача до суду з позовом по справі № 820/433/16 була бездіяльність Уповноваженої особи Приходько Ю.В. щодо включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду.

Спір, що розглядається в рамках справи № 820/3186/18, виник між позивачем та Уповноваженою особою Кулішом В.М. після прийняття останнім рішення щодо вкладу позивача (жовтень 2017 року), та не є аналогічним спором з тих же самих підстав, що й по справі № 820/433/16.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги про зобов'язання Уповноваженої особи Куліша В.М. включити позивача ОСОБА_1 до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "АКТАБАНК" за рахунок Фонду є похідними від вимог про визнання і скасування протиправним рішення Уповноваженої особи Куліша В.М. про визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Актабанк», та скасування рішення (визнання неправомірними дій) Уповноваженої особи Куліша В.М. щодо невключення позивача до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу у ПАТ «Актабанк» за рахунок Фонду. Ці позовні вимоги нерозривно пов'язані між собою, тому розгляд вимог про зобов'язання Уповноваженої особи Куліша В.М. включити позивача до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу у ПАТ «Актабанк» за рахунок Фонду, можливий лише в контексті надання оцінки правомірності вищезазначеним рішенням (діям) Уповноваженої особи Куліша В.М., що не було враховано судом першої інстанції.

Крім того, колегія суддів зауважує, що у справі № 820/433/16 спір виник між позивачем та Уповноваженою особою Фонду Приходько Юлією Вікторівною, в той час як у справі № 820/3186/18 оскаржується рішення та дії Уповноваженої особи Куліша Віктора Миколайовича, тобто, різних посадових осіб.

Враховуючи викладене вище, спір у справі № 820/3186/18 не можна вважати таким, що виник з тих самих підстав, між тими самими сторонами, що й у справі № 820/433/16, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі № 820/3186/18 за п.4 ч.1 ст.238 КАС України.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.320 КАС України порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 по справі № 820/3186/18 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 по справі № 820/3186/18 скасувати.

Справу № 820/3186/18 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" Куліша Віктора Миколайовича, треті особи ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство "АКТАБАНК" в особі відділення № 11 "Харківське регіональне управління" ПАТ "АКТАБАНК", Публічне акціонерне товариство "АКТАБАНК" про визнання протиправними та скасування рішення (дії) та зобов'язання вчинити певні дії - направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді Л.В. Любчич С.П. Жигилій

Повний текст складено 20.11.2018 року.