Постанова № 77966962, 15.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/6316/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.

суддів: Кононенко З.О. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання - Струкової Н.В.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

представник відповідача - Приходько З.Г.,

представник 3-ї особи - ОСОБА_4,

представник 3-ї особи - ОСОБА_5,

треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 , ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018р. (суддя Шляхова О.М., м. Харків) по справі № 820/6316/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка"; треті особи - ОСОБА_29 , Фонд державного майна України , Державний навчальний заклад "Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області", Кабінет Міністрів України, Харківський професійний машинобудівельний ліцей (СПТУ №30), Харківська міська рада, ОСОБА_30 , ОСОБА_31, ОСОБА_32 , ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_6, ОСОБА_35, ОСОБА_7, ОСОБА_36, ОСОБА_28, ОСОБА_27, ОСОБА_37, ОСОБА_26, ОСОБА_38, ОСОБА_25, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41 , ОСОБА_24, ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_104 , ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_21, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_20, ОСОБА_49, ОСОБА_50 , ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_18 ,ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_16 , ОСОБА_55, ОСОБА_15, ОСОБА_56 , ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59 , ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62 , ОСОБА_63, ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73 , ОСОБА_74, ОСОБА_75 , ОСОБА_76, ОСОБА_77 , ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82 , ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_13 , ОСОБА_85, ОСОБА_12, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_11, ОСОБА_91, ОСОБА_10, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_9, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_8 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101, ОСОБА_102 , ОСОБА_103 про визнання незаконною передачу гуртожитку, скасування акту прийому-передачі гуртожитку, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

1. Визнати незаконною передачу гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з балансу Державного підприємства «Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка» на баланс Професійно-технічного училища (СПТУ-30) та скасувати акт передачі комплексу середнього професійного училища №30 по АДРЕСА_2 в частині передачі першої секції гуртожитку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, затверджений 19 листопада 1992 Директором Державного підприємства «Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка» та 18 листопада 1992 року Директором СПТУ-30 міста Харкова та акт передачі другої секції гуртожитку по АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі базового підприємства Державного підприємства «Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка» на самостійний баланс СПТУ-30, затверджений 09 січня 1997 року Директором Державного підприємства «Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка» та 10 січня 1997 року Директором СПТУ-30 міста Харкова.

2. Зобов'язати Міністерство освіти і науки України повернути гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на баланс Державного підприємства «Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка».

3. Зобов'язати Державне підприємство «Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка» передати у власність територіальної громади міста Харкова гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018р. адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання незаконною передачу гуртожитку, скасування акту прийому-передачі гуртожитку, зобов`язання вчинити певні дії було залишено без розгляду.

Провадження у справі № 820/6316/17 в частині зобов'язання Міністерство освіти і науки України повернути гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на баланс Державного підприємства «Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка» та зобов'язання Державного підприємства «Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка» передати у власність територіальної громади міста Харкова гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1 було закрито.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018р. та справу направити для продовження розгляду Харківським окружним адміністративним судом.

Державний навчальний заклад "Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області" надав відзив на апеляційну скаргу та виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що ухвала є законною та обґрунтованою, в зв'язку з цим просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Міністерство освіти і науки України надало відзив на апеляційну скаргу та виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що ухвала є законною та обґрунтованою, в зв'язку з цим просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, вважає, що апеляційна скарга підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги в частині визнання незаконною передачу гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з балансу Державного підприємства «Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка» на баланс Професійно-технічного училища (СПТУ-30) та скасування акту передачі комплексу середнього професійного училища №30, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено передбачений законодавством строк для звернення до суду із означеними вимогами.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині та зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Особливістю правовідносин, що розглядаються адміністративними судами, є їх публічно - правовий характер, пов'язаний із сферою реалізації публічної влади.

Тобто, суттєвою ознакою публічно - правового спору є участь у справі суб'єкта владних повноважень, який виконує владні управлінські функції відносно інших суб'єктів і його рішення є обов'язковими для виконання.

Частиною першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 19 Цивільного процесуального кодексу України).

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Житлові спори - особливий різновид спорів, що стосується житлових прав та інтересів громадян і організацій.

Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.

З огляду на вищевикладене, та з урахуванням того, що спірні правовідносини у даній справі пов'язані безпосередньо з житловими правами позивача як мешканця гуртожитка, колегія суддів вважає, що вказана справа не підлягає до розгляду в порядку адміністративного судочинства, а даний спір слід розглядати в порядку передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Враховуючи вказані вище норми чинного законодавства України, а також те, що колегією суддів встановлено, що Державного підприємства «Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка» та Професійно-технічне училище (СПТУ-30) в даній справі не є суб'єктами владних повноважень, які в спірних правовідносинах виконують владні, управлінські функції, предметом розгляду справи є оскарження дій вказаних суб'єктів, тому колегія суддів вважає, що даний спір не підпадає під ознаки адміністративно-правового спору.

З урахуванням викладених обставин, за результатами розгляду апеляційної скарги та з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції в частині залишення позовних вимог без розгляду є необґрунтованою.

При цьому, колегія суддів ураховує, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Тобто, при вирішенні питання про залишення без розгляду позову у першу чергу суд має перевірити чи належить розглядати дану справу в порядку адміністративного судочинства, що судом першої інстанції не було враховано.

Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ст. 312 КАС України (у новій редакції від 15 грудня 2017 року) у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Колегія судів зазначає, що оскільки суд першої інстанції приймавши ухвалу про залишення без розгляду позову не взяв до уваги те, що даній спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, ухвала суду в цій частині підлягає скасуванню.

Разом з цим суд апеляційної інстанції вказує на те, що закриваючи провадження в частині зобов'язання Міністерство освіти і науки України повернути гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на баланс Державного підприємства «Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка» та зобов'язання Державного підприємства «Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка» передати у власність територіальної громади міста Харкова гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині з огляду на наступне.

Зі змісту позовної заяви колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 має в користування кім. НОМЕР_1,НОМЕР_2 по АДРЕСА_1.

19.12.2005 р. на сумісному засіданні адміністрації ліцею (СПТЦ №-30) та профспілкового комітету вирішено виключити будинок по АДРЕСА_1 з числа гуртожитків та закріпити за мешканцями житлову площу.

Актом передачі секції гуртожитку по АДРЕСА_1, що знаходився на балансі підприємства заводу ім. Т.Г. Шевченка, затвердженого директором заводу 09.01.1997р. та директором СПТУ-30 м. Харкова 10.01.1997р. , гуртожиток передано на баланс СПТУ-30.

Тобто предметом даного спору є оскарження позивачем факту передачі гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з балансу Державного підприємства "Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка" на баланс Професійно-технічного училища (СПТУ-30). Позивач вважає, що саме юридичний статус гуртожитку, якого будинок набув у зв'язку з незаконною передачею з балансу заводу, а не фактичний, позбавив мешканців реалізувати своє право на приватизацію кімнат, що зумовило звернутись із означеним позовом до суду.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-правових управлінських функцій.

Враховуючи положення статті 2 Цивільного процесуального кодексу України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного законодавства. У таких спорах орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження власника гуртожитку, тобто перебуває з мешканцем гуртожитку не у публічно-правових, а у приватноправових відносинах.

За таких обставин, вказаний спір не є публічно-правовим спором в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства , а має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Вищенаведений висновок також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного суду України по справі № 2-а/710/3088/11 , № 800/543/17, № 816/305/15-а, № 825/519/17.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в частині закриття провадження по справі, дійшла висновку, що суд першої інстанції в цій частині ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду в частині закриття провадження по справі не спростовують.

Колегія суддів, з урахуванням фактичних обставин справи погоджується з висновками суду першої інстанції частково.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 238, 243, 250, 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, 316, 320, 312, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018р. по справі № 820/6316/17 в частині залишення без розгляду позовних вимог про визнання незаконною передачу гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з балансу Державного підприємства «Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка» на баланс Професійно-технічного училища (СПТУ-30) та скасування акту передачі комплексу середнього професійного училища №30 по АДРЕСА_2 в частині передачі першої секції гуртожитку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, затвердженого 19 листопада 1992 Директором Державного підприємства «Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка» та 18 листопада 1992 року Директором СПТУ-30 міста Харкова та акту передачі другої секції гуртожитку по АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі базового підприємства Державного підприємства «Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка» на самостійний баланс СПТУ-30, затвердженого 09 січня 1997 року Директором Державного підприємства «Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка» та 10 січня 1997 року Директором СПТУ-30 міста Харкова - скасувати та передати справу в цій частині на розгляд суду першої інстанції.

В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2018р. по справі № 820/6316/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді З.О. Кононенко В.В. Зеленський Повний текст постанови виготовлено 20.11.2018 року.