Ухвала суду № 77966878, 19.11.2018, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

19 листопада 2018 року справа № 927/737/18 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом заступника прокурора Чернігівської області, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000 в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, площа імені ОСОБА_1, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

до Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат", вул. Прилуцька, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

про стягнення 144010 грн. 45 коп.

Без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Чернігівської області звернувся заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Ніжинської міської ради з позовом до Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" про стягнення заборгованості у сумі 142730 грн. 00 коп., що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору про пайову участь замовників у створенні і розвитку інжинерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ніжина №25 від 02.09.2016, інфляційних нарахувань у сумі 228 грн. 37 коп. та 3% річних у сумі 1052 грн. 08 коп.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 927/737/18 без повідомлення учасників сторін.

Вказаною ухвалою відповідача повідомлено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Від Виконавчого комітету Ніжинської міської ради на адресу суду надійшли письмові пояснення №02.1-18/5-807 від 16.10.2018, у яких виконавчим комітетом позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву від 24.10.2018 проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд залишити позов без розгляду, посилаючись на відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави. Відповідач зазначив, що Виконавчий комітет Ніжинської міської ради є юридичною особою та може самостійно виступати у суді в якості позивача та відповідача у справі. Також відповідач наголосив, що між Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради та ПАТ «Ніжинський жиркомбінат» відбулось листування з приводу відстрочки сплати боргу і вказане питання повинно розглянутись у найближчий час на відповідній депутатській комісії.

Від відповідача на адресу суду надійшла заява про залишення позову без розгляду від 24.10.2018 з аналогічних підстав, викладений у відзиві на позовну заяву.

Заступником прокурора Чернігівської області на адресу суду подана відповідь на відзив відповідача №05/3-11-18 від 01.11.2018, у якій прокурором позовні вимоги підтримані у повному обсязі та зазначено, що право звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2,23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Господарського процесуального кодексу України. Подання прокуратурою області позовної заяви обумовлено як несплатою відповідачем коштів за укладеним договором про пайову участь так і бездіяльністю позивача, якими заходи до примусового стягнення заборгованості за договором не вживалися, що у свою чергу є порушенням інтересів територіальної громади м. Ніжина, так і Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, що є підставою для представництва інтересів держави органами прокуратури та повністю узгоджується з приписами ст. 131-1 Конституції України, ст. 2,53 ГПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Щодо листування між позивачем та відповідачем з приводу наявної заборгованості, то прокурором вказано, що ніякого рішення з цього приводу прийнято не було.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне зазначити таке.

02.09.2016 між позивачем (Виконавчий комітет Ніжинської міської ради) та відповідачем (ПАТ «Ніжинський жиркомбінат») (замовник) укладено договір про пайову участь замовників у створенні і розвитку інжинерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ніжина №25 (а.с. 18-19), відповідно до умов пункту 1.1 якого замовник зобов?язався взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ніжина при здійсненні будівництва цеху екстракції потужністю переробки насіння до 1000 т/добу (за насіння соняшника) та території ПАТ «Ніжинський жиркомбінат» по вул. Прилуцька, 2, м. Ніжин, Чернігівська область шляхом сплати пайового внеску на розрахунковий рахунок спеціального фонду міського бюджету.

Відповідно до п. 2.2 договору розрахунок розміру пайової участі замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ніжина (далі- розрахунок), здійснюється відповідно до Положення про пайову участь замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ніжина, затвердженого рішенням Ніжинської міської ради №22-68/2015 від 02.06.2015 зі змінами, внесеними відповідно до рішення Ніжинської міської ради №17-10/2016 від 20-25.04.2016, Рішення Ніжинської міської ради №27-7/2016 від 02.02.2016 «Про розподіл земельного фонду міста на зони». Розмір пайової участі визначається у розрахунку , що наведений у додатку до договору та є невід?ємною його частиною.

Як встановлено у п. 2.3 договору замовник сплачує кошти пайової участі у грошові й безготівковій формі у повному обсязі 24 платежами до 25.08.2018 за графіком, що приведений у додатку до договору і є невід?ємною його частиною.

Додатковою угодою від 27.04.2017 до договору сторони внесли зміни до п. 2.3, відповідно до якого замовник сплачує кошти пайової участі у грошові й безготівковій формі у повному обсязі 18 платежами до 25.08.2018 за графіком, що наведений у додатку 2 до договору і є невід?ємною його частиною (а.с. 21).

Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на несплату відповідачем пайового внеску за договором, внаслідок чого кошти надходять до місцевого бюджету невсвоєчасно та не у повному обсязі, що унеможливлює виконання органом місцевого самоврядування взятих на себе зобов?язань перед територіальною громадою та порушує інтереси як держави, так і громадян. Також позов поданий з підстав бездіяльності позивача, яким заходи до примусового стягнення заборгованості з відповідача за договором не вживалися, що свідчить про неналежний захист державних інтересів уповноваженим органом в особі Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, а тому є підстави для представництва в суді інтересів держави прокурором.

Прокурор вважає, що подана позовна заява вжита на захист порушених держаних інтересів у бюджетній сфері.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти ОСОБА_1" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу (справа "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява N 42454/02, пункт 35).

Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської ОСОБА_2 Європи від 27.05.2003 N 1604(2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини третьої статті 23 Закон України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки у їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі N806/1000/17).

У даній справі прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" порушенням, на його думку, законності у бюджетній сфері, яка склалася у зв?язку з неналежним виконанням відповідачам умов договору про пайову участь замовників у створенні і розвитку інжинерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ніжина №25 від 02.09.2016 щодо внесення відповідачем пайового внеску, що призводить до несвоєчасного та неповного надходження коштів до місцевого бюджету та робить неможливим виконання органом місцевого самоврядування взятих на себе зобов?язань перед територіальною громадою та порушує інтереси як держави, так і громадян, та як наслідок, порушує ч. 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 11,16 Закону України «Про місцеве самоврядування у Україні»

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №924/1237/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Виконавчий комітет Ніжинської міської ради, відповідно до положень чинного законодавства наділена правом і має можливість самостійно вирішувати питання місцевого значення (у т.ч. шляхом звернення до суду).

Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Ніжинської міської ради прокурор зазначає, що Прокуратурою Чернігівської області вивчено стан додержання вимог бюджетного законодавства та встановлено підстави для представництва інтересів позивача у суді, однак у матеріалах справи відсутні відомості щодо проведення прокуратурою будь - якої перевірки стану додержання вимог бюджетного законодавства. Матеріали справи не містять жодного запиту чи звернення прокурора до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради з проханням надати необхідні документи.

У матеріалах справи лише наявний лист прокуратури №05/1-11-18 від 02.10.2018, (а.с. 53-54) адресований Виконавчому комітету Ніжинської міської з повідомлення про подання позову у порядку господарського судочинства в інтересах Виконавчого комітету Ніжинської міської ради до відповідача.

У позовній заяві заступником прокурора Чернігівської області не зазначено жодних причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку.

Доводи прокурора, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив відповідача щодо бездіяльності Виконавчого комітету Ніжинської міської ради спростовуються матеріалами справи та протирічать доводам прокурора.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про письмове листування між ПАТ «Ніжинський жиркомбінат» та Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради з приводу відстрочки сплати боргу, де останній повідомив про розгляд вказаного питання найближчим часом (лист від 01.10.2018). Вищенаведене свідчить, що між сторонами договору велись переговори щодо вирішення питання погашення заборгованості перед позивачем.

У зв’язку з цим у прокурора відсутні підстави стверджувати щодо бездіяльності виконавчого комітету у цьому питанні та про неналежний захист державних інтересів уповноваженим органом в особі Виконавчого комітету Ніжинської міської ради.

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору, отже прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

За таких обставин, враховуючи відсутність передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно приписів п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Питання щодо повернення судового збору судом не розглядається, оскільки відсутнє відповідне клопотання.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, до Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" про стягнення 144010 грн. 45 коп. залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.11.2018.

Суддя М.О. Демидова