Рішення № 77965936, 15.11.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1404/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., при секретарі судового засідання Заболотній Я. О., розглянувши справу № 916/1404/18

за позовом Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, 56, код - 04056799)

до відповідача ОСОБА_1 підприємницької діяльності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Лісна, 21/к)

про стягнення збитків 230284,80 грн.

з підстав упущеної вигоди

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 – довіреність;

від відповідача: ОСОБА_4 – довіреність; ОСОБА_2.

СУТЬ СПОРУ: 11.07.2018 року Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради (далі – позивач), звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 підприємницької діяльності ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення збитків 230284,80 грн., з підстав упущеної вигоди.

30.07.2018 року, після усунення Позивачем недоліків позовної заяви, суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

06.09.2018 року суд отримав відзив на позовну заяву, яким відповідач просить суд в задоволені позову відмовити. Також Відповідач звернувся до суду із клопотанням про застосування строків позовної давності.

06.09.2018 року суд ухвалив розгляд справи № 916/1404/18 здійснювати за правилами загального провадження зі стадії відкриття провадження по справі.

19.09.2018 року від Позивача суд отримав пояснення на клопотання про застосування строків позовної давності та відповідь на відзив.

04.10.2018 року суду надано заперечення на відповідь на відзив.

16.10.2018 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

В С Т А Н О В И В:

Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради прийнято рішення «Про затвердження порядку залучення, розрахунку, розміру і використання пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Білгород- Дністровського» №515 від 26.07.2012 року, яким затверджено Порядок пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Білгород-Дністровського. Порядок регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані з порядком залученням, розрахунку розміру і використанням коштів пайової участі Замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Білгород- Дністровського у зв’язку з будівництвом об’єктів на території міста (пункт 1.1 Порядку №515).

Відповідач – Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є замовником будівельних робіт на об'єкті будівництва Будівництво торгівельно-розважального модулю вул. Ізмаїльська, 149, м. Білгород-Дністровський Одеської області, II категорія ДК 1230.9.

06 лютого 2016 року виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради направив відповідачу ОСОБА_5 щодо укладання договору про пайову участь та сплати пайового внеску, до якої додано: Договір про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об’єктів містобудування на території м. Білгород-Дністровський (З примірника); Розрахунок розміру пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об’єктів містобудування на території м. Білгород- Дністровський (2 примірника).

Повторно ОСОБА_5 щодо укладання договору про пайову участь та сплати пайового внеску з додатками зареєстровано за №29/2878 та направлено відповідачу 21 листопада 2017 року.

Також 17 листопада 2016 року виконавчий комітет Білгород- Дністровської міської ради направив відповідачу лист №21/2778 Про сплату пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста при будівництві об’єкта у сумі 230284,80 грн.

Про отримання відповідачем претензій щодо укладання договору про пайову участь та сплати пайового внеску свідчать Повідомлення про вручення поштового відправлення рекомендоване та Повідомлення-розписка про вручення відправлення спецзв’язку.

Однак відповідач не вчинив дій, які на думку Позивача, передбачені чинним законодавством, та не підписав надіслані примірники договору, не повернув підписані примірники договору позивачу та не сплатив кошти пайової участі.

Оскільки звернення позивача були залишені відповідачем без належного реагування, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду та просить суд стягнути з Відповідача збитки в розмірі 230284,80 грн., у вигляді упущеної вигоди, посилаючись на ст. 22, 1166, ст.611, 623 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України розрахунок суму боргу зроблено Позивачем на підставі Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності”.

Тобто, позов ґрунтується на тому, що відповідач не виконав, покладеного на нього вищевказаним Законом, обов’язку щодо укладення договору про пайову участь і не звернувся до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради з приводу укладення такого договору, внаслідок чого позивачу було завдано збитків у вигляді упущеної вигоди, пов’язаної з неотриманням доходів з оплати пайової участі в розмірі 230284,80 грн.

Відповідач не погодившись із позовом, зазначив, що у позовній заяві відсутнє будь яке посилання на нормативно-правовий акт, який встановлює право Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради на отримання коштів створення та розвиток інженерно-транспортної системи населеного пункту. Крім того, Відповідач заявив про застосування строків позовної давності, оскільки лист про сплату пайового внеску, несплата якого є підставою позову, було направлено Позивачем ще 19.09.2013 року.

Позивач у письмових поясненнях зазначив, що зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову з підстави пропущення позовної давності, зобов’язання не припиняється.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами пояснення суд дійшов висновку, що у задоволені позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Так, предметом позову є стягнення суми збитків, спричинених територіальній громаді м. Білгород-Дністровського внаслідок невиконання відповідачем встановленого законом обов’язку щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Частиною 2 статті 40 Закону України (у редакції від 05.07.2013 року) «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні, передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на) рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Статтею 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено систему місцевого самоврядування, яка включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ряди; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно до ч.1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" -сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно із ч.1 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

А згідно ч. 1, 2 ст. 11 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” - виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад - є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” - делегованими повноваженнями – є повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Відповідно до положень ч.ч.1, 8 ст.51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ряди є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ряди її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з частиною першою статті 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі його створення) ряди може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Крім того, відповідно п. 4.6. порядку залучення, розрахунку розміру і використання пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Білгород-Дністровського, затвердженого рішенням № 515 від 26.07.2012р. виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради, контроль за надходженнями коштів, що надходять на виконання даного порядку покладається на фінансове управління Білгород-Дністровської міської ради.

Отже, в обов’язки Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради не входить контроль за надходженнями до місцевого бюджету, в тому числі щодо забезпечення формування фінансової основи розвитку і створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Білгород-Дністровського.

Також позивачем не надано доказів отримання, у відповідності до положень ст. 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради делегованих повноважень щодо представництва органу місцевого самоврядування (Білгород-Дністровської міської ради) з питань захисту порушеного права територіальної громади м.Більгород-Дністровського.

Навіть наявність у позивача певних контрольних функцій за наповненням місцевого бюджету не свідчить про порушення прав і охоронюваних законом інтересів саме позивача, оскільки, збитки, якщо такі мали місце, були завдані виключно територіальній громаді міста Білгород-Дністровський, здійснення повноважень від імені та в інтересах якої, надано виключно Білгород-Дністровській міської раді, як органу місцевого самоврядування.

Відповідно ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Доказами в розумінні ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов’язок доказування відповідно до ст. 74 ГПК України покладається на кожну сторону, яка повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Отже, при звернені до суду із цим позовом, Позивач повинен був довести, що Відповідач своїми діями та/або бездіяльністю порушив права, за захистом яких Позивач має звернутись до суду в межах своїх повноважень.

На думку суду, враховуючи наведені норми Законодавства України, з позовом про стягнення суми збитків, спричинених територіальній громаді м. Білгород-Дністровського має звернутись саме орган місцевого самоврядування, що представляє вказану територіальну громаду та здійснює від її імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування - Білгород-Дністровська міська рада.

Тобто, в даному випадку, Відповідачем не порушено прав та інтересів Позивача - Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, що є підставою для відмови в задоволені позову.

Крім того, на думку суду, Відповідачем правомірно заявлено про застосування строку позовної давності, оскільки про необхідність сплати відповідачем пайового внеску позивачу було відомо вже 19.09.2013р., що вбачається з листа Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради на адресу ОСОБА_2 від 17.11.2016р. за № 21/2778.

Відповідно до частини 9 статті 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” - договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

11.11.2013р. Інспекцією ДАК в Одеській області було зареєстровано декларацію №00142133150851 про готовність об’єкта до експлуатації. Тобто, останнім днем укладення договору про пайову участь, передбаченого статтею 40 вищевказаного Закону, і відповідно датою завдання збитків, пов’язаних з неукладенням такого договору – слід вважати 11.11.2013року.

Позовна заява зареєстрована 11.07.2018 року, тобто з порушення трирічного строку позовної давності, встановленого ст..257 ЦК України.

Ст. 256, 257 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність в один рік, відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно п. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові.

На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.256-259 ГПК України .

Повне рішення складено 20 листопада 2018 р.

Суддя О.А. Демешин