
Справа № 344/17804/18
Провадження № 1-кп/344/902/18
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Хоростіля Р.В.,
з участю секретарів Караїм Ю.В., Басюк С.Р.,
прокурора Гедзик І.М.,
потерпілого ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителю АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, непрацюючому, розлученому, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, раніше судимому:
10.05.1978 року Садгірським районним судом м. Чернівці за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до двох років позбавлення волі з конфіскацією майна;
07.01.1982 року Ленінським районним судом м. Чернівці за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 193, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна;
11.09.1986 року Заставнівським районним судом Чернівецької області за ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
10.08.1993 року Заліщицьким районним судом Тернопільської області за ч. 3 ст. 140, 17, ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 80, ч. 3 ст. 222, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
07.12.2001 року Першотравневим районним судом м. Чернівці за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 262, ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;
25.11.2009 року Снятинським районним судом за ч. 4 ст. 81 (в редакції 1960 року), ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
25.06.2013 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
08.08.2013 року Новоселицьким районним судом Чернівецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
19.04.2016 року Коломийським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 70, ч.1 ст. 71, ч. 4 ст. 81 КК України до 4 років позбавлення волі, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2, будучи звільненим з місць позбавлення волі 11.05.2018 року та маючи невідбуту частину покарання 11 місяців 6 днів позбавлення полі, вчинив незаконне проникнення до житла за наступних обставин.
28.09.2018 року близько 17год. 30хв. ОСОБА_2, проходячи повз одноповерховий багатоквартирний будинок АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1, не горить світло та вікно відкрите у режимі провітрювання. Після чого, у ОСОБА_2 виник неправомірний умисел на незаконне проникнення до вищевказаної квартири. Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2, користуючись тим, що поруч нікого не було і за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись АДРЕСА_2, переліз через огорожу, після чого підійшов до вікна АДРЕСА_2 та за допомогою металевої стамески відважив його, забезпечивши таким чином собі доступ у приміщення квартири. Після чого, ОСОБА_2 умисно, незаконно проник до помешкання ОСОБА_1, чим порушив конституційне право останнього на недоторканність житла. Перебуваючи всередині квартири ОСОБА_2 увімкнув світло в одній із кімнат, чим привернув увагу потерпілого ОСОБА_1, який відпочивав у іншій кімнаті та який його виявив та затримав.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину беззастережно визнав у повному обсязі, підтвердив обставини його вчинення відповідно до викладеного вище, у вчиненому щиро розкаявся, цивільний позов також визнав в повному обсязі, просив суд його суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів у даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, дані про особу винного, його вік, те, що він за місцем проживання характеризується позитивно, розлучений, раніше неодноразово судимий - востаннє 19.04.2016 року Коломийським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 70, ч. 1 ст. 71, ч. 4 ст. 81 КК України до 4 років позбавлення волі (11.05.2018 року умовно-достроково звільнений - невідбута частина покарання - 11 місяців 6 днів позбавлення полі), він офіційно не працює, на обліках в Чернівецькій обласній психіатричній лікарні та наркологічному кабінеті Чернівецької центральної районної лікарні не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, а також позицію прокурора, яка просила призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі на строк два роки, яке відповідно до ст. 72 КК України перевести в один рік позбавлення волі та до якого на підставі ст. 71 КК України повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду у виді одинадцять місяців шість днів позбавлення волі, позицію потерпілого, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк не менше як два роки, а також позицію обвинуваченого, який просив його суворо не карати, суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України з урахуванням вимог ст.ст. 71, 72, 84 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення та запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.
Крім цього, відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі, оскільки розмір заподіяної шкоди не оспорюється учасниками судового провадження та визнається самим обвинуваченим.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України покласти на обвинуваченого.
Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, яке відповідно до ст. 72 КК України перевести в покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 71 та ч. 4 ст. 84 КК України частково приєднати до призначеного покарання 6 (шість) місяців невідбутого покарання у виді позбавлення волі за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.04.2016 року і визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити, стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, - 3685 (три тисячі шістсот вісімдесят п'ять) гривень 79 коп. на відшкодування матеріальних збитків та 1500 гривень - моральної шкоди, заподіяної злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави із зарахуванням на рахунок № 31118115009002, отримувач: УК у м. Івано-Франківськ/24060300, код ЄДРОУ: 37952250, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача: 899998, процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової експертизи № 1.2-846/18 від 26.10.2018 року у розмірі - 2145 (дві тисячі сто сорок п'ять) гривень.
Речові докази: зліпок сліду віджиму вікна (спецпакет № 2665988), дві стамески (спецпакет № 4123204), слід фактури матеріалу (спецпакет № 266035) та слід взуття (спецпакет № 4007626) - знищити; пару кросівок (спецпакет № 4125189) та пару шкарпеток (спецпакет № 1767977) - повернути обвинуваченому ОСОБА_2
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Р.В. Хоростіль
Судове рішення № 77964218, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 20.11.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 344/17804/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: