Ухвала суду № 77963643, 15.11.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/4559/18

1-р/206/8/18

УХВАЛА

15 листопада 2018 року в залі суду в м.Дніпрі слідчий суддя Самарського районного суду м.Дніпропетровська Сухоруков А.О.,

при секретарі Панюшкіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про роз`яснення судового рішення від 02.11.2018 року по кримінальному провадженню внесеному 21.02.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018040010000060 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307, ч.3 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2018 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищезазначена заява, в якій адвокат ОСОБА_1 просить роз’яснити ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2018 року по справі № 206/4559/18, провадження № 1-кс/206/1121/18 в частині: визначення розміру застави, а саме: які обставини слідчий суддя вважав як виключні, що дали йому можливість вийти за межі вимог п.2 ч.5 ст. 182 КПК України та визначити підозрюваному ОСОБА_2 розмір застави в 271 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян? які докази, надані стороною обвинувачення, дозволили слідчому судді вирахувати загальний розмір майнового стану підозрюваного ОСОБА_2 та дійти висновку про здатність підозрюваного ОСОБА_2 сплатити заставу в розмірі 498 911 грн.? чому для визначення розміру застави у грошовому еквіваленті взято розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб не на початок 2018р. (1762 грн.), а станом на 01.07.2018р. (1841 грн.)? строку дії запобіжного заходу: о котрій годині припинив дію запобіжний захід, застосований до ОСОБА_2 ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.09.2018р.? о котрій годині запобіжний захід припиняє свою дію з огляду на приписи частини 1 і 2 ст. 115 та ч.1 ст.203 КПК України?

В обґрунтування доводів поданої заяви адвокат вказує на те, що незважаючи на відсутність доказів майнового стану підозрюваного ОСОБА_2, а саме ймовірної вартості належного йому та/бо членам його сім’ї на праві власності нерухомого майна, в ухвалі від 02.11.2018р. слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська дійшов висновку про спроможність ОСОБА_2 платити заставу в розмірі 498 911 грн. Виходячи з вказаного, для сторони захисту ухвала слідчого судді є незрозумілою в частині вирахування суддею розміру застави в сумі 498 911 грн. Таким чином, оскільки в цій частині ухвала слідчого судді від 02.11.2018р. викликає труднощі для розуміння його виконання підозрюваним ОСОБА_2 у добровільному порядку, відтак вказаний судовий акт має бути викладено більш якісніше і зрозуміліше. Слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська, визначивши заставу у розмірі 271 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, не навів в своїй ухвалі від 02.11.2018р. жодної підстави, яку він вважає виключною та яка давала можливість йому вийти за межі вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України та визначити такий розмір застави. В матеріалах справи відсутні жодні докази того, що існують обставини, які є виключними підставами для визначення слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_2 застави саме в розмірі 498 911 грн. або стороні захисту про них не було відомо на час розгляду слідчим суддею клопотання прокурора про продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, можливо, по причині того, що слідчому судді було надано більше доказів у вигляді додатків до клопотання прокурора, ніж стороні захисту. Будь яких даних про отримання підозрюваним ОСОБА_2 доходів, які б вказували на можливість внесення ним визначеного прокурором та слідчим суддею розміру застави, матеріали справи не містять.

На підставі вищезазначеного, адвокат просить роз’яснити ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2018 року по справі № 206/4559/18, провадження № 1-кс/206/1121/18.

Адвокат ОСОБА_1, прокурор в судове засідання не з’явилися повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали приходжу до наступного висновку.

Так, ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2018 року по справі № 206/4559/18, провадження № 1-кс/206/1121/18 клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою задоволено. Продовжено підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк дії досудового розслідування тобто до 04.12.2018 року включно. Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме у розмірі 271 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 498911,00 грн., дана сума є достатньою для внесення її як застави. Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем. У разі звільнення ОСОБА_2 з-під варти під заставу, покладено на нього обов’язки: -прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій; не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання. Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з дня звільнення з під варти під заставу.У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Попереджено підозрюваного ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі невиконання цих обов’язків ОСОБА_2 до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 380 КПК України визначено, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Отже, предметом роз’яснення є судове рішення, прийняте судом. При цьому, враховуючи значення слів «за заявою учасника судового провадження», слід зробити висновок, що таке рішення приймається під час судового провадження.

Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Роз'яснюючи вирок, ухвалу, суд не вправі змінювати зміст вироку, ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в них і це є ключовим критерієм не змінюваності зроблених висновків цим судом при ухваленні відповідного рішення.

При цьому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 380 КПК України, не підлягають роз'ясненню мотиви та підстави для прийняття відповідного рішення.

У заяві про роз'яснення судового рішення, адвокат фактично просить роз'яснити підстави та мотиви прийняття такого рішення, з яких слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність визначення такого розміру застави, але в контексті ч. 1 ст. 380 КПК України, ці питання не підлягають роз’ясненню судом.

Зважаючи на те, мотивувальна та резолютивна частини ухвали суду сформульовані відповідно до положень ст. 372 КПК України, аналіз самого тексту вказаної ухвали не дає підстав вважати, що її зміст в цілому, чи окремих положень є незрозумілим, або таким, що може викликати неоднозначне її трактування, а тому відсутні підставі визначені кримінальним процесуальним законом для її роз'яснення.

Вважаю, що дана ухвала слідчого судді викладена в ясній та зрозумілій формі, в ній чітко та конкретно зазначені висновки суду по суті предмету поданого клопотання, підстав для її роз’яснення немає, а виявлені описки або очевидні помилки, можуть бути усунені в порядку, визначеному ст. 379 КПК України.

З огляду на те, що визначення правових підстав прийняття є складовою вмотивувань судового рішення (п. 2 ч. 1ст. 372 КПК України), ухвала суду від 02.11.2018 року за своїм змістом не містить положень, які викликають протиріччя, і є такою, що не допускає іншого тлумачення, а адвокатом фактично порушується питання щодо роз’яснення мотивів прийнятого слідчим суддею рішення, що не передбачено нормою ч. 1 ст. 380 КПК України, тому у задоволенні заяви про роз’яснення ухвали слідчого судді - слід відмовити.

Крім того, при розгляді цього питання, слідчий суддя звертає увагу і на висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які викладені у листі від 22 серпня 2013 року за №10-1332/0/4-13, згідно яких, види судових рішень визначені в ст. 369 КПК України, якою встановлено, що судове рішення може бути викладене у формі вироку або у формі ухвали суду.

Таким чином, ухвала слідчого судді не віднесена до рішень, які можуть бути предметом роз’яснення в порядку, передбаченому ст. 380 КПК України.

Ухвали слідчого судді, на відміну від ухвал суду, постановляються під час досудового розслідування, а не судового провадження, а тому ухвала слідчого судді не відповідає критерію стадії кримінального провадження, під час якої приймається судове рішення, яке може бути роз’яснено.

Керуючись ст. ст. 372, 380, 395, 532 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про роз`яснення судового рішення від 02.11.2018 року по кримінальному провадженню внесеному 21.02.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018040010000060 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307, ч.3 ст.368 КК України – відмовити.

Ухвалу про відмову в роз'ясненні судового рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулась із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпропетровська. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя А.О. Сухоруков