Рішення № 77963489, 16.11.2018, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1404/18

Провадження № 2-о/188/64/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі Власенко А.А.,

за участю заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка у порядку спрощеного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Дмитрівська сільська рада Петропавлівського району Дніпропетровської області про встановлення факту спільного проживання,

ВСТАНОВИВ:

До Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з заявою звернулася ОСОБА_1 (далі – заявник), заінтересована особа Дмитрівська сільська рада Петропавлівського району Дніпропетровської області (далі - заінтересована особа) про встановлення факту спільного проживання, в якій, посилаючись на ст. 315 Цивільного процесуального кодексу (далі – ЦПК) України, просить суд встановити факт її постійного проживання разом з її чоловіком ОСОБА_2 на день його смерті, а саме на 08 березня 2015 року по вул. Підгірна, 132 в с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Заявник в судовому засіданні заяву підтримала та просила задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з’явився, надав письмове клопотання про розгляд справи без участі представника заінтересованої особи, проти задоволення заяви не заперечував, просив не покладати на нього судові витрати.

Вислухавши пояснення заявника, допитавши свідків, дослідивши надані заявником письмові докази, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 293 ЦПК України визначає, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.1).

Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (ч.2).

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, крім перелічених у ч.1 цієї статті, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» наведений у статті ЦПК перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. Суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Заявнику встановлення факту спільного проживання з її чоловіком ОСОБА_2 потрібно для отримання свідоцтва про право на його спадщину, адже відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтю 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 08 березня 2015 року в с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області у віці 79 років помер чоловік заявника ОСОБА_2, про що в книзі реєстрації актів про смерть 11.03.2015 року зроблено відповідний актовий запис № 16, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-КИ № 614509, виданим виконкомом Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с.7).

Родинні відносини заявника і померлого ОСОБА_2 А,.П. підтверджуються повторним свідоцтвом про шлюб серії І- КИ № 400731, виданим 08.11.2017 р. Петропавлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.6)

Факт спільного постійного проживання заявника разом з чоловіком за однією адресою підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які пояснили в судовому засіданні, що ОСОБА_2 разом з заявником постійно проживав у будинку за адресою: вул. Підгірна, 123 а в с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, який раніше належав матері заявника і був успадкований нею, а в 2002 році ОСОБА_2 купив сусідній будинок за адресою: вул. Підгірна, 132 в с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, який раніше мав № 124 і обидва подівр’я є суміжними через город, тобто фактично одне подвір’я, і зареєструвався у придбаному ним будинку, а заявник залишилася зареєстрована за попередньою адресою.

Ці обставини також підтверджуються довідкою Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області № 2264 від 17.10.2017 року про те, що на день смерті померлий 08 березня 2015 року чоловік заявника ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 і разом з ним проживала дружина ОСОБА_1 (а.с.9), актом від 17 жовтня 2017 року, складеним ОСОБА_5, депутатом Дмитрівської сільської ради в присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, жителів вул. Підгірна, 127 с. Дмитрівка, яким встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителька вул. Підгірна, 123-а, проживала разом за вказаною адресою з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителем ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 8).

Згідно з свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 27.02.2002 року, виданим на підставі рішення виконкому Дмитрівської сільської ради від 24.04.1996 року та зареєстрованому Павлоградським МБТІ 18.03.2002 року за реєстровим № 102, записаному в реєстрову книгу № 26, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок по вул. Підгірній, 132 в с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с.10).

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 272124 від 01.04.2003 року, реєстраційний номер 530776, номер запису 103 в книзі 26, будинок по вул. Підгірна, 123-а в с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 15). Вказаний житловий будинок заявник отримала як спадщину після смерті матері ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 11.03.2003 року серії ВАЕ № 209819, зареєстрованим в реєстрі за № 217 (а.с.16).

Суд вважає доказаним факт постійно проживання заявника разом з її померлим чоловіком ОСОБА_2 на день його смерті 08 березня 2015 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Дмитрівська сільська рада Петропавлівського району Дніпропетровської області, про встановлення факту спільного проживання задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з її чоловіком ОСОБА_2 на день його смерті, а саме на 08 березня 2015 року, по вул. Підгірна, 132 в с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення по суті апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя ОСОБА_9