Ухвала суду № 77963364, 20.11.2018, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/790/18

Провадження № 2/188/412/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі Власенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

05 червня 2018 року до суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі – позивач) до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25.06.2018 року провадження у зазначеній справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 20.09.2018 року провадження у зазначеній справі було призначене до судового розгляду.

До суду надійшло повідомлення ПАТ «Укрпошта» від 20.09.2018 року, що ОСОБА_1 помер. У зв’язку з чим судом було витребувано з Петропавлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області копію актового запису про смерть ОСОБА_1.

24.10.2018 року до суду надійшла копія актового запису про смерть № 4 від 01.02.2010 року, згідно з яким ОСОБА_1 помер 28.01.2010 року у віці 56 років. Причина смерті - злоякісне новоутворення легенів. Лікарське свідоцтво про смерть № 31/29 видане 30.01.2010 року комунальний заклад «Дніпропетровське патологоанатомічне бюро» у місті Дніпропетровськ в Дніпропетровській області.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, вважає, що справа підлягає закриттю з наступних підстав.

Існування договірних зобов`язань між сторонами підтверджується анкетою-заявою від 13.08.2008 року, згідно з якою позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості (а.с.8).

Позивач надав розрахунок заборгованості за договором б/н від 13.08.2008 року відповідно до якого станом на 22.04.2018 року заборгованість за договором становить - 23982 грн. 15 коп., із яких: 1983 грн. 08 коп. - заборгованість за кредитом, 14948 грн. 97 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 5670 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1130,10 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 5-6).

Остання сплата по кредиту згідно наданого розрахунку відбулася 23.12.2009 року на суму 773 грн. 67 коп..

ОСОБА_1 помер 28.01.2010 року.

05.06.2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Зазначене свідчить про те, що позов позивачем подано через вісім років після смерті відповідача.

Частиною 1 ст. 608 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України визначено, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

У кредитних зобов’язаннях законодавець зберіг за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов'язки на нового боржника.

Загальні правила пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначаються статтею 1281 ЦК України і не підлягають зміні нормами процесуального законодавства.

Частинами 2-4 цієї норми матеріального права передбачено наступне.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно з частиною 1 статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Отже, у ЦК України визнається право кредитора на вимогу до спадкоємців, яке він має здійснювати самостійно.

Частинами 1-3 ст.13 Цивільного процесуального кодексу (далі – ЦПК) України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Керуючись цими нормами, які виражають принцип диспозитивності судочинства, суд не встановлював спадкоємців відповідача, які прийняли спадщину та розмір спадкового майна, яке могло бути успадкованим правонаступниками відповідача. Позивач протягом восьми років міг сам дізнатися про відкриття спадщини та пред’явити позов до спадкоємців, якщо такі були, оскільки відповідач як боржник за кредитом припинив сплачувати платежі у встановлені договором строки після 23.12.2009 року і з настанням терміну чергового платежу у позивача виникло право на звернення до суду.

Чинним цивільним процесуальним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 46 ЦК України припинено.

Суд закриває провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 ЦПК України, перелік якої є вичерпним і поширювальному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки, на момент пред’явлення позову відповідач помер і представник позивач не змінив позовних вимог відповідно до норми ст.1281 ЦК України, не надав суду підтвердження того, що у цих правовідносинах є правонаступники після смерті відповідача, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, тому що у зв'язку зі смертю відповідача до подачі позову до суду справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 183/4229/14-ц.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 255, 259-261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя ОСОБА_2