Рішення № 77962965, 01.10.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

01.10.2018 Єдиний унікальний номер 205/3938/18

Єдиний унікальний номер 205/3938/2018

Провадження № 2/205/2286/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1, третя особа Головне управління МВС України в Дніпропетровській області в особі голови ліквідаційної комісії про стягнення грошових коштів, –

ВСТАНОВИВ:

ДДУВС 4 червня 2018 року поштою було направлено до суду позов до відповідача ОСОБА_1, третя особа Головне управління МВС України в Дніпропетровській області в особі голови ліквідаційної комісії про стягнення грошових коштів, який надійшов до суду 7 червня 2018 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2018 року позов залишено без руху, а позивачу запропоновано усунути недоліки з додержанням вимог п. 9 ч. 3 ст. 175, ч. 1 ст. 177 ЦПК України, з метою усунення яких 21 липня 2018 позивачем поштою було направлено до суду необхідний документ, який надійшов до суду 25 липня 2018 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2018 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2018 року було вирішено питання про заочний розгляд справи.

Позивач у своєму позові посилався на те, що ОСОБА_1 проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України курсантом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Відповідно до чинного законодавства, між позивачем та курсантом ОСОБА_1 було укладено договір про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ. Після закінчення ДДУВС згідно наказу ректора університету № 235 о/с від 29 травня 2015 року відповідача було направлено за місцем працевлаштування до ГУ МВС України в Дніпропетровській області. Наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 218 о/с від 30 травня 2010 року відповідача було призначено на посаду оперуповноваженого карного розшуку відділення міліції Амур-Нижньодніпровського районного відділу Дніпропетровського міського управління. Наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 415 о/с від 29 вересня 2015 року відповідача було призначено на посаду інспектора інспекторського відділу штабу ГУМВС. У зв’язку із реорганізацією, наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 352 о/с від 09 грудня 2016 року ОСОБА_1 було призначено на посаду інспектора інспекторського відділу управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП. Згідно з наказом № 341 о/с від 13 листопада 2017 року ГУНП України в Дніпропетровській області відповідача було звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про національну поліцію» за власним бажанням. Таким чином, відповідачем були порушені умови договору щодо необхідності відпрацювати три роки за місцем роботи визначеним університетом. Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача на користь держави в особі МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з навчанням у ДДУВС у розмірі 23 744 гривень 98 коп., а також судовий збір у розмірі 1 762 гривень. Представник позивача просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 про дату та час судового засідання повідомлявся в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 130 ЦПК України, у судове засідання не з'явився, відзив на позов на адресу суду не направив. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.

Третя особа ГУ МВС України в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії свого представника у судове засідання не направила, надала суду пояснення, у яких позовні вимоги підтримала, просила розглядати справу без участі представника, та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 серпня 2012 року між позивачем і ОСОБА_1 було укладено договір про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, строком дії до 01 серпня 2018 року (а.с. 16). Відповідно до п. 2.3.1 договору відповідач зобов'язався виконувати в повному обсязі навчальну програму відповідної фахової спрямованості та освітньо-кваліфікаційного рівня, а також на підставі п. 2.3.5 – після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначена замовником за договором, і відпрацювати не менше трьох років.

Відповідно до витягу з наказу ДДУВС № 235 від 29 травня 2015 року ОСОБА_1 було направлено для проходження служби в органах внутрішніх справ до УМВС України в Дніпропетровській області (а.с. 8).

Наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 218 о/с від 30 травня 2015 року відповідача було призначено на посаду оперуповноваженого карного розшуку відділення Амур-Нижньодніпровського районного відділу Дніпропетровського міського управління (а.с. 9).

Наказом ГУ МВС України у Дніпропетровській області № 415 о/с від 29 вересня 2015 року відповідача було призначено на посаду інспектора інспекторського відділу штабу ГУМВС (а.с. 10).

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області № 1 о/с від 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 було переведено на посаду інспектора управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Дніпропетровській області (а.с. 11).

Відповідно до наказу ГУНП у Дніпропетровській області № 352 о/с від 09 грудня 2016 року відповідача було призначено інспектором інспекторського відділу управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП (а.с. 12).

Згідно з витягом з наказу ГУНП у Дніпропетровській області № 341 о/с від 13 листопада 2017 року ОСОБА_1 було звільнено з посади інспектора інспекторського відділу управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП з 13 листопада 2017 року (а.с. 13).

Листом № 1/5775 від 20 грудня 2017 року та № 1/5776 від 20 грудня 2017 року відповідача було повідомлено про необхідність відшкодування витрат, пов’язаних з навчанням у розмірі 23 744 гривень 98 коп. (а.с. 28, 29).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 4, 5 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до абз. 3 п. 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських від 12 квітня 2017 року № 261 визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов’язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Оскільки, відповідно до п. 7.4 вищезазначеного договору, він набирає чинності з моменту його підписання, тобто з 01 серпня 2012 року, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати, пов'язані з навчанням у ДДУВС, які нараховані, починаючи з 01 серпня 2012 року.

Згідно з п. 4.4 договору про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у разі відмови особи добровільно відшкодовувати витрати, пов'язані з його підготовкою, стягнення суми здійснюється в судовому порядку.

З урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка ОСОБА_1 добровільно не сплачується, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави в особі МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з навчанням у ДДУВС, за період, починаючи з 01 серпня 2012 року. Відповідно до наданих довідок-розрахунків витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у ДДУВС (а.с. 17-23), заборгованість, починаючи з 01 серпня 2012 року, складає 19 752 гривні 58 коп. та відповідно до довідки-розрахунку вартості речового майна на утримання ОСОБА_1, виданого, починаючи з 01 серпня 2012 року, складає 3 992 гривні 40 коп. (а.с. 24), а разом до стягнення підлягає сума у розмірі 23 744 гривень 98 коп.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 1 762 гривень 00 коп. (а.с. 1), який з урахуванням задоволення позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ складає 25 506 гривень 98 коп. (23 744 гривні 98 коп. + 1 762 гривні 00 коп. = 25 506 гривень 981 коп.).

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про Національну поліцію», ст. 526, 629 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 4 ст. 268, ч. 1 ст. 280, ст. ст. 281, 282 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 49068, м. Дніпро, вул. Грузинська, буд. 6) на користь МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (адреса місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 26, код ЄДРПОУ 08571446, МФО 820172, р/р 31250224117468, код банку одержувача ДКСУ м. Київ) витрати, пов'язані з навчанням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 23 744 (двадцять три тисячі сімсот сорок чотири) гривень 98 коп., а також судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривень 00 коп., а всього 25 506 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот шість) гривень 98 коп.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Суддя: