Ухвала суду № 77960414, 19.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

19 листопада 2018 року м. Київ № 640/18524/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику представників учасників судового процесу, заяву б/н від 15.11.2018 «Про забезпечення позову» ОСОБА_1 у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 до третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору про Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 визнання протиправними та скасування наказівВ С Т А Н О В И В:

07 листопада 2018 року ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) подав на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов б/н від 07.11.2018 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, провул. Музейний, 2-Д, ідентифікаційний код - 34691374), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві за № 5964/03 від 17.10.2018 та поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві з 17.10.2018;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві за № 5965/03 від 17.10.2018.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву б/н від 07.11.2018 «Про забезпечення позову», в резолютивній частині якої Заявник просив забезпечити позов шляхом:

- зупинення дії наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві за № 5964/03 від 17.10.2018;

- зупинення дії наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві за № 5965/03 від 17.10.2018;

- зупинення дії наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві за № 5966/03 від 17.10.2018;

- зупинення дії наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві за № 5967/03 від 17.10.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2018 (суддя Пащенко К.С.) відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.11.2017 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження в адміністративній справі № 640/18524/18; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено справу до розгляду у підготовче судове засідання на 22.01.2019; залучено ОСОБА_2 до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

15 листопада 2018 року через канцелярію до суду ОСОБА_1 (надалі - Заявник або ОСОБА_1), вдруге, подано заяву б/н від 15.11.2018 «Про забезпечення позову», в резолютивній частині якої Заявник просить суд забезпечити позов шляхом:

- зупинення дії наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві за № 5964/03 від 17.10.2018;

- зупинення дії наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві за № 5965/03 від 17.10.2018;

- зупинення дії наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві за № 5966/03 від 17.10.2018;

- зупинення дії наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві за № 5967/03 від 17.10.2018.

Обґрунтовуючи подану заяву заяви ОСОБА_1 відмічає, що переведення Заявника з однієї посади на іншу без згоди самого ОСОБА_1 на таке переведення є очевидною ознакою протиправності рішення Головного територіального управління юстиції у місті Києві, оскільки згідно ч. 2 ст. 41 Закону України «Про державну службу» - переведення державних службовців здійснюється лише за згодою державного службовця. Крім цього, Заявник вказав, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просить ОСОБА_1, істотно ускладнить або унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист, а також ускладнить поновлення порушених прав і інтересів ОСОБА_1, за захистом яких він звернувся, оскільки буде надзвичайно складно, а точніше неможливо здійснити поворот виконання оскаржуваних наказів Головного територіального управління юстиції у місті Києві в разі їх виконання до ухвалення судом рішення у справі. Додатково Заявником відзначається також те, що Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві 17.10.2018 прийнято наказ за № 5966/03, згідно із яким відповідач перевів ОСОБА_2 з посади начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києва на посаду начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києва та наказ за № 5967/03 «Про прийом-передачу гербової печатки, штампів, товарно-матеріальних цінностей та документообігу», відповідно до якого у зв'язку із переведенням ОСОБА_2 на іншу посаду, на неї покладено обов'язок здійснити процедури прийому-передачі гербової печатки, штампів, товарно-матеріальних цінностей та документообігу Заявнику. На думку ОСОБА_1, ОСОБА_2 може отримати статус учасника справи після відкриття провадження у справі та подачі Заявником відповідного клопотання згідно норм КАС України, втім наразі останньому невідомі відомості ОСОБА_2, що передбачені ч. 2 ст. 152 КАС України.

За ч.ч. 1-3 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

З огляду на наведені приписи ч.ч. 1-3 ст. 154 КАС України, зважаючи, що відсутніми є підстави для виклику судом особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання нею пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, враховуючи, що наданих Заявником письмових пояснень, викладених у відповідній заяві, та доказів, доданих до неї, достатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, що не вказує на винятковість випадку та необхідності призначення розгляду заяви ОСОБА_1 у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін, суд, в силу ч.ч. 1-3 ст. 154 КАС України, розглядає заяву про забезпечення позову Заявника без повідомлення учасників справи і, вирішуючи по суті подану ОСОБА_1 заяву, проаналізувавши наведені останнім обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, зазначає наступне.

У відповідності до статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень;

4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Поряд з цим, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, як встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, так і розглядати визначені види заходів забезпечення позову в площині предмету оскарження в адміністративній справі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як слідує із позовної заяви, публічно-правовий спір між сторонами існує, за твердженнями Заявника, за тих обставин, що спірні, згідно позову, накази прийняті з порушенням норм законодавства України.

Виходячи з наведених у заяві обставин, суд відмічає, що правомірність та оцінка відповідних наказів, процедурні питання дотримання їх прийняття підлягають з'ясуванню під час розгляду справи по суті про таке оскарження та буде дана судом за результатами розгляду справи.

Приймаючи до уваги наведене, суд звертає увагу, що на стадії вирішення питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом не може бути надана правова оцінка наказам № 5964/03 та № 5965/03 від 17.10.2018 , оскільки такі обставини можуть бути встановлені лише в ході судового розгляду справи по суті, предметом якої є протиправність вказаних наказів.

Окремо, варто наголосити, що на момент розгляду повторно поданої заяви ОСОБА_1, судом не виявлено очевидності ознак протиправності відповідних оскаржуваних наказів.

Виходячи з наведеного, з огляду на те, що ОСОБА_1 в заяві не зазначено, в контексті ст. 150 КАС України, обставин, що можуть слугувати підставами для вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи, що станом на момент розгляду заяви Заявника, судом не виявлено очевидності ознак протиправності наказів № 5964/03 та № 5965/03 від 17.10.2018, а накази № 5966/03 і № 5967/03 від 17.10.2018 взагалі не є предметом оскарження згідно заявленого позову, з урахуванням того, що до поданої заяви ОСОБА_1 не надано відповідних достатніх та беззаперечних доказів, а судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам Заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь ОСОБА_1, суд вважає, що відсутніми є підстави для задоволення заяви про зупинення дії відповідних наказів.

Додатково суд звертає увагу, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2018 відмовлено Заявнику у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову, в якій останнім викладено, по суті, тотожні обставини, що і при вдруге поданій заяві.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви б/н від 15.11.2018 «Про забезпечення позову» ОСОБА_1 у адміністративній справі за позовною заявою б/н від 07.11.2018 у справі № 640/18524/18.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, може бути оскаржено.

Суддя К.С. Пащенко