Рішення № 77958539, 20.11.2018, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1243/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої – судді Губіш О.А.

при секретарі - Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 22 листопада 2001 року померла її мати ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої окрім іншого входить будинковолодіння № 37 по вул.Заріччя, що в с.Сков’ятин Борщівського району Тернопільської області. Поряд з тим зазначила, що на спадщину вона претендує як спадкоємець за законом.

Крім того, зазначила, що після смерті матері, прийняла спадщину, подавши до Борщівської державної нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтв про право на спадщину на підставі якої до майна померлої було відкрито спадкову справу.

Проте, через відсутність правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння, та через виявлені розбіжності у документах, зокрема відповідно до свідоцтва про смерть, спадкодавець зазначена як ОСОБА_4 – ОСОБА_5, а згідно свідоцтва про народження, матір’ю позивача є ОСОБА_6, згідно свідоцтва про одруження спадкодавця, її чоловік ОСОБА_7, а дружина ОСОБА_7 (до шлюбу Андрусишин) ОСОБА_5, свої спадкові права оформити не може.

А тому, просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в с.Сков’ятин по вул.Заріччя, 37 Борщівського району, як за спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_4 – ОСОБА_5.

В судове засідання сторони не з’явилися. Представники позивача ОСОБА_8 подав до суду заяву, у якій просив справу слухати у його відсутності, позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради – сільський голова ОСОБА_9 подав до суду заяву, у якій просив справу слухати у відсутності представника сільської ради, при цьому зазначив що позов визнає.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 26 червня 2001 року в с.Сков'ятин Борщівського району Тернопільської області помер батько позивача ОСОБА_7, що стверджено копією свідоцтва про смерть серії 1-ИД № 131671, виданого 01 липня 2001 року ОСОБА_2 сільською радою Борщівського району Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_7, його дружина ОСОБА_4 – ОСОБА_5 прийняла спадщину, оскільки проживала разом з ним на день його смерті, однак спадкових прав на себе не оформила. Наведене підтверджується довідкою №658 від 04.10.2018 року, виданою виконкомом ОСОБА_2 сільської ради.

22 листопада 2001 року в с.Сков'ятин Борщівського району Тернопільської області померла мати позивача ОСОБА_3, що стверджено копією свідоцтва про смерть серії 1-ИД № 136510, виданого 07 грудня 2001 року ОСОБА_2 сільською радою Борщівського району Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_10, відкрилась спадщина, до складу якої, окрім іншого входить будинковолодіння в с.Сков’ятин по вул.Заріччя, 37 Борщівського району та яку позивач прийняв, подавши 23 грудня 2005 року до Борщівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтв про право на спадщину за законом, на підставі якої до майна померлої було заведено спадкову справу №845 та видано позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні частки (паї). А 02 жовтня 2018 року ОСОБА_8 від імені позивача ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою, у якій просив видати на ім’я позивача свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її матері на будинковолодіння в с.Сков’ятин по вул.Заріччя, 37, однак йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім’я позивача було відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння та через виявлені розбіжності у документах, зокрема відповідно до свідоцтва про смерть, спадкодавець зазначена ОСОБА_4 – ОСОБА_5, а згідно свідоцтва про народження, матір’ю позивача є ОСОБА_6, а згідно свідоцтва про одруження спадкодавця, її чоловік ОСОБА_7, а дружина ОСОБА_7 (до шлюбу Андрусишин) ОСОБА_5.

Наведене вбачається з листа Борщівської державної нотаріальної контори №806/02-14 від 02.10.2018 року, та матеріалів спадкової справи №845, відкритої до майна померлої ОСОБА_4 – ОСОБА_5.

Поряд з тим, встановлено, що спірне будинковолодіння №37 по вул. Заріччя в с.Сков’ятин Борщівського району, відносилося до колгоспного двору, і станом на 15 квітня 1991 року (тобто на момент набрання законної сили Законом України “Про власність”) померлі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 – ОСОБА_5 були його членами, що стверджено копіями по господарських книг ОСОБА_2 сільської ради 1991 – 1995 рр. на ім»я ОСОБА_7, довідкою ОСОБА_2 сільської ради №573 від 14.09.2018 року.

Відповідно до норм статтей 120, 123 Цивільного кодексу (в редакції 1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві спільної власності, розмір долі члена двору встановлювався виходячи з рівності долей всіх членів двору.

Відповідно до п.6 а) постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

А отже, померлі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 – ОСОБА_5 на відповідній правовій основі набули право, кожен зокрема, на 1/2 частину будинковолодіння, розташованого по вул.Заріччя, 37 в с.Сков’ятин Борщівського району Тернопільської області. Однак, у визначеному законом порядку, померлі за життя, не оформили своє право власності на належну їм частину будинковолодіння. Окрім того встановлено, що після смерті ОСОБА_7 його дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_5, яка прийняла спадщину, фактично набула право власності на ціле спірне будинковолодіння.

Згідно довідки ОСОБА_2 сільської ради, за господарством покійного ОСОБА_7 станом 1990 рік числилась земельна ділянка площею 0, 26 га га всього, в тому числі 0, 01 га під забудову.

Судом встановлено, що окрім позивача, інші особи щодо своїх прав на майно померлої, не заявляли. Зазначене випливає з листа Борщівської державної нотаріальної контори №806/02-14 від 02.10.2018 року, та матеріалів спадкової справи №845, відкритої до майна померлої ОСОБА_4 – ОСОБА_5.

Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд від 18 липня 2018 року, виготовленого СПД ФОП ОСОБА_11, інвентаризаційна вартість будинковолодіння № 4 по вул. Гумнисько в с.Сков’ятин Борщівського району становить 217049 грн.

Згідно довідки ОСОБА_2 сільської ради №774 від 19.11.2018 року, виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради проведено заміну вулиць в домогосподарстві ОСОБА_1, з вул.Гумнисько, 3 на вул.Заріччя, 37.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем заперечень щодо задоволення позову надано не було, позов ним визнано, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підставними, грунтуються на вимогах закону, а тому, підлягають задоволенню в повному об”ємі.

На підставі ст.ст.328, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1261, 1268 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, по вул. Заріччя, 37 в с.Сков’ятин Борщівського району Тернопільської області, як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_10, яка померла 22 листопада 2001 року в с.Сков’ятин Борщівського району Тернопільської області.

Судові витрати по справі покласти на сторони в тих межах, в яких вони їх понесли.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуюча: