Ухвала суду № 77957533, 19.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

19.11.2018 р. № 2040/7313/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Спірідонова М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Попової А.О.

представника відповідача - Лютянського М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву № 7/14/58911/фд від 12.11.2018 р. представника позивача про розподіл судових витрат у справі за позовом Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№100)" (62493, Харківська область, Харківський район, с. Темнівка, вул. Харківська, 3) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

08.11.2018 року рішенням Харківського адміністративного суду по справі № 2040/7313/18 адміністративний позов Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№100)" (62493, Харківська область, Харківський район, с. Темнівка, вул. Харківська, 3) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування вимоги було задоволено в повному обсязі. Скасовано Вимогу Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2018 року № Ю-0000371316. Скасовано Рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0009131316 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.05.2018 року. Стягнуто з Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) на користь Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№100)" сплачений судовий збір у сумі 23270 (двадцять три тисячі двісті сімдесят) грн. 62 коп.

Представником позивача до суду була подана заява про розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАСУ.

Відповідно до ч. 4 ст. 143 КАС України встановлено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав до суду клопотання про зменшення суми витрат на оплату правової допомоги, та просив суд його задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши доводи заяви та клопотання, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, котрі врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАСУ судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАСУ).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 139 КАСУ витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Судові витрати - це витрати, які, згідно з КАСУ, повинні здійснити сторони для розгляду та вирішення адміністративної справи у суді. Після вирішення справи в суді судові витрати, що здійснила сторона, яка виграла справу, як правило, компен суються їй стороною, яка програла справу.

Норми права, що регулюють процесуальні відносини, пов'язані із визначенням розміру, сплатою та розподілом судових витрат, у своїй сукупності становлять інсти тут судових витрат.

Інститут судових витрат в адміністративному судочинстві має щонайменше такі функції: стриму ючу, стимулюючу та компенсаційну.

Механізм дії стримуючої (або інакше - запобіжної, превентивної) функції поля гає у тому, що особа, перш ніж звертатися до суду, повинна дуже добре зважити свої шанси виграти справу, оскільки в разі програшу справи вона несе ризик втратити не лише кошти, понесені нею у зв'язку з розглядом справи, а й кошти, витрачені відпо відачем. Цими самими мотивами повинен керуватися відповідач, оскільки у багатьох випадках йому невигідно буде заперечувати проти адміністративного позову, тому що це може призвести до ще більших втрат у разі програшу справи. Таким чином, інститут судових витрат сприяє зменшенню кількості безпідставних адміністратив них позовів та запобігає використанню судів не для вирішення спору, а для тиску на суб'єктів правовідносин шляхом створення судової тяганини.

З таких міркувань можна вивести й розуміння стимулюючої функції судових ви трат, яка полягає у тому, що сторонам у багатьох випадках вигідніше примиритися, не доводячи справу до судового розгляду, оскільки у разі продовження спору судові витрати лише зростуть. Тож інститут судових витрат стимулює сторони до швидко го і мирного врегулювання спору без судового розгляду справи по суті.

Компенсаційна функція судових витрат проявляється у тому, що інститут судових витрат передбачає за результатами розгляду справи відшкодування стороною, яка програла справу, витрат, що понесла сторона, яка виграла справу, а за допомогою судового збору державі частково компенсуються витрати на суди та здійснення су дочинства.

Отже, у разі вирішення спору не на користь відповідача понесені ним судові витрати на правничу допомогу не компенсуються.

Крім того, відповідно до ч.2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018р. по справі № 61-3416св18.

Судом встановлено, що з метою отримання правової допомоги щодо ведення адміністративної справи № 2040/7313/18, позивачем було укладено Договір № 8-ПД/Г-95 від 06.09.2018 року. За надання правової допомоги у справі позивачем сплачено 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2433 від 30.10.2018 року, банківською випискою про списання коштів від 30.10.2018 року. Факт надання правової допомоги підтверджується Договором № 8-ПД/Г-95 від 06.09.2018 року, Актом про надання послуг (приймання виконаних робіт) від 08.11.2018 року до Договору № 8-ПД/Г-95 від 05.09.2018 року, Розрахунком та обґрунтуванням витрат на правову допомогу.

Однак суд зазначає, що дана справа є справою незначної складності, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що розмір витрат не є співрозмірним та пропорційним до предмету спору, у зв'язку з чим заява про відшкодування судових витрат підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 132, 134, 139, 143, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача № 7/14/58911/фд від 12.11.2018 року про розподіл судових витрат у справі за позовом Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№100)" (62493, Харківська область, Харківський район, с. Темнівка, вул. Харківська, 3) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування вимоги - задовольнити частково.

Стягнути на користь Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№100)" витратигрошові кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Спірідонов М.О.