Рішення № 77957285, 20.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 листопада 2018 р. № 520/9330/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Зінченко А.В. ,розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,61099, код ЄДРПОУ2797910499) до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ42098368) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просить визнати незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві б/н від 24.09.2018 про відмову йому у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків, призначеної згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663- III від 12.07.2001), відповідно до поданої заяви від 17.09.2018 на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-56зп від 30.05.2018 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.10.2017 перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001) на підставі довідки, виданої Генеральною прокуратурою України №18-56зп від 30.05.2018, у розмірі 90 відсотків нарахувань без обмеження максимального розміру заробітної плати та пенсії та забезпечити здійснення відповідних виплат з урахуванням зазначених у довідці сум.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

З 24.10.1997 по цей час позивач працює в органах прокуратури України.

Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві) позивачу призначена та виплачується пенсія за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001), виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку без обмеження максимального розміру заробітної плати та пенсії, на підставі постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12.09.2017 у справі №645/3142/17.

06.09.2017 набули чинності зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017, згідно з якими суттєво підвищені розміри посадових окладів, надбавок до посадових окладів та класних чинів працівників органів прокуратури України.

Отже, з 01.10.2017 у позивача виникло право на здійснення перерахунку призначеної пенсії.

17.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-56зп від 30.05.2018.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві б/н від 24.09.2018 відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки відповідно до п. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ від 14.10.2014, умови та порядок перерахунків призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України, а відповідної постанови Кабінетом Міністрів України не прийнято.

Проаналізувавши наведене, суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

З матеріалів справи встановлено, що пенсію за вислугу років позивачу призначено відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001), відповідно до якого призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв’язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Обмежень максимального розміру пенсії норми Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001) не встановлюють.

Право позивача на перерахунок пенсії на умовах та у порядок, визначених ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001) без обмеження максимального розміру заробітної плати та пенсії, підтверджується постановою, яка набрала законної сили, Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12.09.2017 у справі №645/3142/17, в якій брали участь як позивач, так і представники Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (тобто ті самі особи). Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Положеннями ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02.03.2015 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 6.07.1999 у справі щодо права на пільги та № 5-рп/2002 від 20.03.2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури зміст та обсяг отриманих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, в тому числі щодо розміру раніше призначеної пенсії.

Таким чином, враховуючи, що позивачу призначено пенсію у розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, її розмір у відсотковому відношенні до чинної заробітної плати, не може бути зменшено.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991.

Приписи ч.ч. 12, 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 передбачали, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно із ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України «Про прокуратуру» на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Положеннями ч.ч. 13, 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014, який набрав чинності 15.07.2015 та які діяли на час звернення позивача за перерахунком пенсії, передбачено, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На час спірних правовідносин зазначені умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.

Отже, чинним на момент звернення позивача до уповноваженого органу (територіального органу Пенсійного фонду України) законодавством передбачено можливість перерахунку раніше призначених пенсій, а відтак встановлене право особи, яка отримує відповідно до законодавства про прокуратуру пенсію за вислугу років, на її перерахунок за певних умов та в порядку, які на даний час Урядом України не визначені.

Суд звертає увагу на те, що норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991, які безпосередньо визначали умови перерахунку пенсії, були виключені із цього Закону, а питання визначення умов та порядку перерахунку таких пенсій віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України - з набранням чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28.12.2014 (набрав чинності 01.01.2015).

Пунктом 16 розділу III «Прикінцеві положення» цього Закону зобов’язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

За таких обставин, на час спірних правовідносин позивач мав право на перерахунок пенсії відповідно до умов та в порядку, які повинні були бути визначені Кабінетом Міністрів України із січня 2015 року, однак не прийняті ані до моменту його звернення за перерахунком пенсії, ані дотепер, що призвело до оспорюваної відмови у такому перерахунку.

Отже, маючи відповідне право, проте перебуваючи в стані невизначеності внаслідок тривалої бездіяльності компетентного органу, заявник не може його реалізувати.

Враховуючи висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.09.2014, наведені вище обставини розцінюються судом як невиправдане втручання у право заявника.

Оскільки Кабінетом Міністрів України не вжито заходів на реалізацію вищенаведеної норми, виходячи із приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи та ст. 22 Конституції України, згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії у розмірі 90 відсотків від заробітку, вказаного у довідці, виданої Генеральною прокуратурою України №18-56зп від 30.05.2018, і що при такому перерахунку мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення позивачу.

При цьому, суд зауважує, що для перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає право на такий перерахунок, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02.03.2015, зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

На час призначення позивачу пенсії, його пенсійне забезпечення включало наявність у нього права на отримання пенсії у розмірі 90 відсотків без обмеження граничного розміру пенсії та заробітної плати, а також право на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Також за приписами Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001), граничний розмір пенсії, призначеної ОСОБА_1, обмежено не було.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, у суду є правові підстави для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з’ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв’язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 7, 19, 78, 241-246, 248, 257 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, АДРЕСА_2, 61099) до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (код ЄДРПОУ – 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві б/н від 24.09.2018 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років в розмірі 90 відсотків, призначеної згідно зі ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-III від 12.07.2001), відповідно до поданої заяви від 17.09.2018 на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-56зп від 30.05.2018.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.10.2017 перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001) на підставі довідки, виданої Генеральною прокуратурою України №18-56зп від 30.05.2018, у розмірі 90 відсотків нарахувань без обмеження максимального розміру заробітної плати та пенсії та забезпечити здійснення відповідних виплат з урахуванням зазначених у довідці сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (код ЄДРПОУ – 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, АДРЕСА_2, 61099) сплачений судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн.80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.В. Зінченко