
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
Справа № 500/2448/18
19 листопада 2018 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баранюк А.З., розглянувши в порядку письмового провадження подання державного виконавця Шумського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про заміну стягувача у виконавчому провадженні АСВП №53422234 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Рантьє" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" ,
ВСТАНОВИВ:
13 листопада 2018 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшло подання державного виконавця Шумського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про заміну стягувача у виконавчому провадженні АСВП №53422234 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Рантьє" (код ЄДРПОУ 39288002, юридична адреса: 01601, м.Київ, вул.Червоноармійська, 13) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" (код ЄДРПОУ 39691431, юридична адреса: 01004, м.Київ, вул.Велика Васильківська, 23Б).
Дане подання обґрунтоване тим, що Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. вчинено виконавчий напис нотаріуса про стягнення заборгованості за кредитним договором №Р25.907.76969 від 04.07.2017 року із ОСОБА_2 в сумі 60056,66 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Рантьє". 28.02.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Серет", яке 29.06.2017 року змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Рантьє" укладено договір факторингу. Згідно з умовами вказаного договору факторингу ТзОВ "Факторингова компанія "Рантьє" відступило Фактору (новому кредитору) з 28.02.2017 року, а Фактор, відповідно до договору факторингу та вимог чинного законодавства набув право грошової вимоги за кредитним договором №Р25.907.76969 від 04.07.2017 року.
Відповідно до ч.1 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Згідно з ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
З матеріалів подання вбачається, що виконавче провадження АСВП №53422234 відкрито на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. за кредитним договором №Р25.907.76969 від 04.07.2017 року про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 в сумі 60056,66 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Рантьє".
Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, крім іншого: виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з ч.1 ст.1 КАС України, Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 09.09.2010 року № 19-рп/2010, головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура.
Відповідно до п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) від 12.07.2011 року № 9-рп/2011 принцип спеціалізації полягає у створенні відповідних спеціалізованих судів для здійснення цивільного, кримінального, адміністративного, господарського судочинства.
Суддя зазначає, що Розділом 4 КАС України (в тому числі ст.379) врегульовано процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Разом з цим, подане державним виконавцем Шумського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області подання про заміну стягувача у виконавчому провадженні АСВП № 53422234 на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. за кредитним договором №Р25.907.76969 від 04.07.2017 року про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 в сумі 60056,66 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Рантьє", а не на підставі судового рішення в адміністративній справі, а тому воно не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Розділом 6 Цивільного процесуального кодексу України врегульовано процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Згідно з ч.1 ст.442 Цивільного процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Таким чином, суддя вважає, що вказане подання про заміну стягувача у виконавчому провадженні належить до розгляду у місцевому загальному суді в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пункті 150 рішення Європейського суду з прав людини від 21.06.2011 року у справі Фруні проти Словаччини, яке набрало статусу остаточного 27.05.2013 року (Заява № 21722/11), Суд зазначив, що згідно з практикою Суду, метою терміну «встановлений законом» у статті 6 Конвенції є гарантування того, що функціонування судової системи у демократичному суспільстві не залежить від виконавчої влади, а регулюється законом, прийнятим парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути залишена на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не матимуть певної свободи тлумачення відповідного національного законодавства.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з &?а;…&?ц; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &? ;…&?р;». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.9 ст.171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суддя прийшов до висновку, що у прийнятті до розгляду вказаного подання державного виконавця про заміну стягувача у виконавчому провадженні необхідно відмовити.
Керуючись статтями 170, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження за поданням державного виконавця Шумського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про заміну стягувача у виконавчому провадженні АСВП №53422234 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Рантьє" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс".
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із поданням та усіма доданими до нього матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Баранюк А.З.
Копія вірна
Суддя Баранюк А.З.
Судове рішення № 77956959, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 19.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/2448/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: