Ухвала суду № 77956899, 19.11.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3058/18

пр.№ 1-кс/464/2698/18

У Х В А Л А

19 листопада 2018 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої судді Бойко О.М.

секретар судових засідань Кравс С.В.

з участю прокурора Черневого В.Я.

заявника Миньо М.М.

представника потерпілого ОСОБА_3

захисників Ставрук Н.З. та Микитишин О.Я.

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8

розглянувши заяву захисника Миньо Миколи Миколайовича про відвід головуючої судді Чорної Софії Зіновіївни, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення ч.2 ст. 296 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення ч.4 ст. 296 КК України. Згідно ст.35 КПК України автоматизованою системою документообігу суддею, що здійснює судове провадження визначено суддю Чорну Софія Зіновіївну.

15.11.2018 року захисником обвинуваченого ОСОБА_9. - Миньо М.М. заявлено відвід головуючій - судді Чорній С.З. з тих підстав, що існують сумніви у її неупередженості, оскільки суддя Чорна С.З. в процесі розгляду кримінального провадження неодноразово спотворювала прізвище обвинуваченого ОСОБА_6, порушувала вимоги процесуального законодавства, а саме: не оголосила прізвища обвинувачених та потерпілих, не роз'яснила учасникам судового провадження права відводу, не з'ясувала у кожного учасника судового провадження, чи вручено їм пам'ятку про права та обов'язки та чи вони їм зрозумілі, не розглянула клопотання захисників щодо виклику свідків, відмовила у клопотанні захисників про повернення обвинувального акту, а винесла ухвалу про призначення справи до судового розгляду.

Заявник в судовому засіданні заяву підтримав.

Прокурор та представник потерпілого проти заяви заперечили, зазначили, що підстави для відводу судді відсутні.

Заслухавши пояснення заявника, представника потерпілого, думку прокурора, суд вважає, що заява про відвід не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.75 КПК України суддя не може брати участі у кримінальному провадженні якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів його неупередженості.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість висунутого проти нього будь-якого кримінального обвинувачення.

Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд має завжди бути «встановленим законом».

Про те, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України».

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Враховуючи вищевикладене, а також доводи заявника, викладені в заяві про відвід, суд приходить до переконання, що такі не містять достовірних даних, які б свідчили про наявність сумніву в об'єктивності чи неупередженості судді Чорної С.З.

Відповідно до ст.321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Відтак, прийняття того чи іншого рішення з приводу заявлених клопотань не може свідчити про упередженість судді чи заінтересованість у результатах розгляду провадження, оскільки вирішення зазначених питань процесуально віднесено до компетенції суду. Оцінка щодо наявності чи відсутності процесуальних порушень при розгляді провадження надається судами вищих інстанцій при перегляді судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Щодо обставин оголошення прізвища обвинуваченого із помилкою то таке жодним чином не свідчить про наявність підстав для відводу судді .

З огляду на зазначені обставини, суд приходить до висновку про відсутність достатньо обґрунтованих підстав вважати суд у складі судді Чорної С.З. безстороннім та необєктивним , а тому в задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.

Керуючись ст.ст.75, 81 КПК України, суддя,-

у х в а л и в:

в задоволенні заяви захисника Миньо Миколи Миколайовича про відвід головуючої судді Чорної Софії Зіновіївни - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бойко О.М.