Рішення № 77955726, 19.11.2018, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/1886/18

Провадження № 2-о/324/93/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кацаренко І.О.

за участю секретаря судового засідання Басараб А.О.,

за участю:

заявника ОСОБА_1,

представника заявника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Пологи цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Інженерненська сільська рада Пологівського району Запорізької області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в :

19 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною заявою, вказуючи, що ОСОБА_3 померла 01 серпня 2005 року. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входять дві земельні ділянки, розташовані на території Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області.

У ОСОБА_3 спадкоємці за законом першої-третьої черги відсутні.

ОСОБА_1 зазначила, що вони з ОСОБА_3 проживали по сусідству на одній вулиці у с.Павлівське Пологівського району Запорізької області по вул.Затишна (колишня назва Комунарів), тому добре знали одне одного і товаришували. Восени 1998 року чоловіка ОСОБА_3 забрала до іншого населеного пункту дочка чоловіка від першого шлюбу, і ОСОБА_3 залишилася одна, перебуваючи у похилому віці зі слабким здоров’ям. Дуже багато років ОСОБА_1 знала ОСОБА_3, вона, заявниця, сирота, і тому сприймала ОСОБА_3 фактично як свою матір, ОСОБА_3 також ставилася до неї як мати, і тому з січня 1999 року ОСОБА_1 забрала ОСОБА_3 до себе додому по вул.Затишна (на той час назва вулиці була Комунарів),31 у с.Павлівське, де ОСОБА_3 постійно проживала аж до своєї смерті, будучи постійно зареєстрованою за зазначеною адресою у будинку ОСОБА_1, бо будинок ОСОБА_3 дуже старий і не був придатним для проживання в ньому.

Протягом проживання однією родиною ОСОБА_3 отримувала пенсію. ОСОБА_1 не працювала, але тримала завжди худобу і птицю. Так, у неї були корови і телята, тому вона завжди продавала сільськогосподарську продукцію, а виручені кошти вона і ОСОБА_3 витрачали на спільні витрати з утримання і обслуговування будинку і домоволодіння, на продукти харчування, одяг, ліки для ОСОБА_3 Коштів вистачало не лише на повсякденне життя, вони мали змогу відкладати певні суми на майбутнє лікування ОСОБА_3, бо вона хворіла, а також на похорон ОСОБА_3

Заявник здійснила поховання ОСОБА_3, коли та померла. ОСОБА_3 була самотньою після смерті її чоловіка, наразі дітей чоловіка нема вже в живих.

Заявник просить суд встановити факт її проживання однією сім’єю з ОСОБА_3 з січня 1999 року по день смерті ОСОБА_3, тобто 01 серпня 2005 року. Встановлення даного факту має для неї, заявника, юридичне значення, бо надасть можливість оформити спадкові права.

У судовому засіданні заявник і її представник за довіреністю ОСОБА_2 підтримали заяву ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, з зазначених у заяві підстав, просили задовольнити її.

Інженерненська сільська рада Пологівського району Запорізької області як заінтересована особа повідомлена належним чином про явку в судове засідання.

На адресу суду за підписом сільського голови Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області надійшла письмова заява з проханням розглянути заяву ОСОБА_1 у відсутності представника сільської ради. Проти задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заперечень не мають.

Суд розглядає справу за відсутності представника заінтересованої особи, проти чого не заперечували в судовому засіданні заявник і її представник.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона народилася в Пологівському районі, після закінчення учбового закладу певний час працювала в Російській Федерації, звідки повернулася до Пологівського району у 80-ки роки. ОСОБА_3 вона знала ще в дівоцтві, а з ОСОБА_1 вона, свідок, познайомилася приблизно наприкінці 80-років. Свідок у 1992 році приїхала до Пологівського району, де постійно проживала в с.Павлівське і працювала спочатку у колгоспі, а з 1994 року – у Вербівській аптеці. Оскільки вона, ОСОБА_4, мала медичну освіту, вона приходила у родину ОСОБА_3, щоб робити уколи чоловіку ОСОБА_3 Тому їй, свідку, достеменно відомо, що ОСОБА_3 і ОСОБА_1 жили по-сусідству в с.Павлівське по вул.Затишна (стара назва Комунарів) і товаришували між собою і сім’ями. У ОСОБА_3 не було дітей, у її чоловіка були дорослі діти від першого шлюбу, які проживали в іншій місцевості. Восени 1998 року чоловіка ОСОБА_3 забрала жити до себе дочка, ОСОБА_3 залишилася проживати у своїй оселі сама. У січні 1999 року ОСОБА_1 забрала до себе жити ОСОБА_3, і ОСОБА_3 проживала однією родиною з ОСОБА_1 аж до своєї смерті. Вони завжди мали худобу і птицю, жили дружно. Часто вона, свідок, приходила до них додому робити уколи ОСОБА_3, бо та хворіла, ОСОБА_1 часто купувала ліки для себе і для ОСОБА_3 Коли у 2005 році ОСОБА_3 померла, ОСОБА_1 здійснила її поховання

Суд, вислухав у судовому засіданні заявника і її представника, свідка, беручи до уваги ненадання заперечень проти зави заінтересованою особою, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.

З позовної заяви, копії паспортних даних заявника і пояснень у судовому засіданні заявника встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Комунарів),31 (а.с.7).

З копії свідоцтва про смерть на а.с.9 встановлено, що ОСОБА_3 померла в с.Павлівське Пологівського району Запорізької області 01 серпня 2005 року у віці 87 років.

Згідно копій довідок №№1309 і 1310, виданих секретарем виконкому і головою Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області 08 серпня 2018 року, згідно записів в погосподарській книзі №4 за 2001-2005 роки ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала з 1999 року у с.Павлівське Пологівського району Запорізької області по вул.Комунарів (теперішня назва Затишна),31 до дня смерті – 01 серпня 2005 року. Разом з ОСОБА_3 з 1999 року та на день її смерті однією сім’єю проживала та була зареєстрована ОСОБА_1, яка здійснила поховання ОСОБА_3 та розпорядилася майном померлої. Спадкоємців першої-третьої черги нема. Спадкоємцем четвертої черги є ОСОБА_1 (а.с.12,13).

З копії спадкової справи №120/2018 до майна померлої 01 серпня 2005 року ОСОБА_3 судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася 24 липня 2018 року до приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3, проте приватний нотаріус ОСОБА_5 своєю постановою №1067/02-31 від 26 липня 2018 року відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1, запропонувавши їй звернутися до суду за підтвердженням проживання зі спадкодавцем однією сім’єю протягом не менше 5 років до часу відкриття спадщини, для прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом за ст.1264 ЦК України (а.с.25-38).

Відповідно до ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Проаналізував добуті докази в сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт того, що ОСОБА_1 проживала однією сім’єю з ОСОБА_3 з січня 1999 року по день смерті останньої - по 01 серпня 2005 року, тобто не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Враховуючи, що факт проживання заявника з ОСОБА_3 однією сім’єю має юридичне значення, оскільки може надати заявникові можливість оформити спадкові права, даний факт може бути встановлений судом відповідно до вимог ст.ст.293,315 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.268 ч.6,293,315,353,354 ЦПК України, ст.ст.1217-1218,1222-1223,1264 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Інженерненська сільська рада Пологівського району Запорізької області, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Встановити юридичний факт постійного проживання разом однією сім’єю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 з січня 1999 року по день смерті ОСОБА_3, яка настала 01 серпня 2005 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складений 19 листопада 2018 року.

Суддя: Кацаренко І.О.