Рішення № 77955404, 15.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/966/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Шиц А.А.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Брильовської О.Р.,

представника третьої особи 2 Басарабчука В.С.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Павлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, Радехівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Львівської обласної державної адміністрації (79008, м.Львів, вул.Винниченка, 18) із вимогами:

-визнати протиправною бездіяльність Львівської обласної державної адміністрації;

-зобов'язати Львівську обласну державну адміністрацію внести Президентові України подання про присвоєння ОСОБА_1 почесного звання мати-героїня.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскільки вона народила та виховала 5 дітей, то відповідно до Положення про почесні звання України, затвердженого Указом Президента України від 29.06.2001 року №476/2001, має право на присвоєння почесного звання України «Мати-героїня». З огляду на це вона звернулася з відповідною заявою до Павлівської сільської ради Радехівського району Львівської області; Виконавчим комітетом Павлівської сільської ради Радехівського району Львівської області було прийняте рішення про висунення ОСОБА_1 до відзначення державною нагородою, почесним званням «Мати-героїня» та сформований пакет документів, який поданий до Радехівської райдержадміністрації для подальшого реагування. Однак, як зазначає позивач, листом Львівської обласної державної адміністрації від 20.02.2017 року їй було відмовлено у представленні до відзначення званням «Мати-героїня», у зв'язку з тим, що її син знаходився в місцях позбавлення волі, і як наслідок нагородні документи ОСОБА_1 повернуті без звернення до виконання.

ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем фактично вчинено протиправну бездіяльність, оскільки свій материнський обов'язок вона виконала повністю належним чином, в період неповноліття дітей вони до жодної відповідальності не притягувалися, а вчинення злочину у повнолітньому віці, на її думку, не є законною підставою для відмови в отриманні почесного звання «Мати-героїня», тому вона вимушена звернутися до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою суду від 14.03.2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 30.03.2018 року відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням сторін.

Протокольною ухвалою суду від 23.04.2018 року було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Павлівську сільську раду Радехівського району Львівської області та Радехівську районну державну адміністрацію Львівської області.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, а клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду задоволено та залишено позов ОСОБА_1 без розгляду відповідно ч.ч.3, 4 ст.123 КАС України.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018 року було скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2018 року, а справу №813/966/18 направлено до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 09.10.2018 року продовжено розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

На заперечення позовних вимог представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що почесне звання України «Мати-героїня» присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, особлива увага при підборі кандидатур звертається на духовні, моральні та громадські якості осіб, які представлені до нагородження та їх сімей, відсутність у них притягнень до кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності, асоціальної поведінки, шкідливих звичок, а також їх відношення до праці, наявність позитивного авторитету сім'ї в громаді. При прийнятті рішення було враховано, що син позивача неодноразово був судимий.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення аналогічні тим, що викладені у позові, просили суд позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву та просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю; зазначила, що прийняте рішення за результатами розгляду заяви законне, а у громадянки ОСОБА_1 відсутні підстави для присвоєння почесного звання.

Третя особа 1 явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, пояснень по суті спору також не надали до суду.

Представник третьої особи 2 - Радехівської районної державної адміністрації Львівської області у судовому засіданні проти позову заперечив; вказав, що сформовані документи скеровані до Львівської облдержадміністрації.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, третьої особи 2, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером, народила та виховала п'ятеро дітей, а саме:

-ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2;

-ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3;

-ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4;

-ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5;

-ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6

Згідно інформації, що міститься в нагородному листі, діти в дитячі будинки та інтернати не скеровувалися, їхнім вихованням займалися батьки.

Судом з'ясовано та підтверджується довідками Управління інформаційної підттримки та координації поліції «102» ГУНП України у Львівській області, що за обліками МВС громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 на території України до кримінальної відповідальності не притягувалися, не знятої чи не погашеної судимості не мають і в розшуку не перебувають.

Однак, громадянин ОСОБА_7 на території України є особою, яку: 19.03.1998 року засуджено Радехівським районним судом Львівської області за ч.2 ст.140 КК України на 2 роки позбавлення волі; 29.06.2000 року засуджено Радехівським районним судом Львівської області за ч.2 ст.140 КК України на 1 рік позбавлення волі; 07.11.2002 року засуджено Радехівським районним судом Львівської області за ч.2 ст.186, 304, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі. Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 29.07.2004 року замінено невідбуту частину покарання на 1 рік 8 місяців 6 днів обмеження волі; 26.11.200 року засуджено Радехівським районним судом Львівської області за ч.1 ст.162 КК України на 1 рік позбавлення волі; 18.12.2008 року засуджено Радехівським районним судом Львівської області за ч.3 ст.185, 71, 72 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнений 28.10.2011 року по відбуттю терміну покарання.

Так, позивач, народивши та виховавши 5 дітей, звернулася з відповідною заявою до Павлівської сільської ради Радехівського району Львівської області з метою отримання почесного звання України «Мати-героїня» у відповідності до Положення про почесні звання України, затвердженого Указом Президента України від 29.06.2001 року №476/2001.

Виконавчим комітетом Павлівської сільської ради Радехівського району Львівської області було прийняте рішення про висунення ОСОБА_1 до відзначення державною нагородою, почесним званням «Мати-героїня» та сформований пакет документів, який поданий до Радехівської райдержадміністрації для подальшого реагування.

Рішенням Львівської обласної державної адміністрації від 20.02.2017 року позивачу було відмовлено у представленні до відзначення званням «Мати-героїня», у зв'язку з тим, що її син - ОСОБА_7 знаходився в місцях позбавлення волі, і як наслідок нагородні документи ОСОБА_1 були повернуті до Радехівської райдержадміністрації без звернення до виконання.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено в судовому засіданні із пояснень представника відповідача, Львівською обласною державною адміністрацією 20.02.2017 року листом за №5/34-1094/0/2-17/4-5, яке є фактично рішенням, відмовлено ОСОБА_1 у представленні до відзначення почесним званням України «Мати-героїня».

Повноваження виконавчих органів сільських рад щодо відзначення державними нагородами України визначено ст.39 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої виконавчі органи сільських, селищних, міських рад розглядають клопотання підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і вносять у встановленому порядку до відповідних органів виконавчої влади подання про нагородження державними нагородами України.

Згідно із ст.1 Закону України «Про державні нагороди України», державні нагороди України (далі - державні нагороди) є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною. Статтею 2 цього Закону встановлено, що законодавство про державні нагороди складається з Конституції України, цього Закону та указів Президента України, що видаються відповідно до нього.

Підстави для присвоєння почесних звань України, порядок їх присвоєння, вручення та інші правила встановлює Положення про почесні звання України, затверджене Указом Президента України від 29.06.2001 року №476/2001 (далі - Положення).

Згідно з п.9 Положення, почесне звання «Мати-героїня» присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.

Так, відповідно п.12 Положення, клопотання про присвоєння почесних звань, які порушуються органами місцевого самоврядування, подаються Президентові України через відповідні обласні державні адміністрації.

Судом із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 народила та виховала п'ятеро дітей, які на час звернення до сільської ради є повнолітніми, мають власні сім'ї та дітей.

Згідно статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівним перед законом.

Посилання відповідача на притягнення сина позивача до кримінальної відповідальності не приймається судом до уваги, оскільки, згідно з п.9 Положення, почесне звання «Мати-героїня» присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, і якщо прийняти до уваги неодноразову судимість сина позивача, тому слід прийти до висновку, що це відбувалося після досягнення восьмирічного віку - у віці 29 років. Таким чином, за наведених підстав позивач не може нести відповідальності за поведінку повнолітнього дієздатного сина.

За таких обставин, на думку суду, позивач - ОСОБА_1 свій материнський обов'язок щодо виховання дітей, піклування про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створення належних умов для розвитку їх природних здібностей та самостійного життя і праці виконала повністю, в період неповноліття дітей за неналежне виховання дітей до будь-якої відповідальності не притягувалася. А у відповідача, в свою чергу, не було підстав для відмови в погодженні клопотання про присвоєння ОСОБА_1 почесного звання України «Мати-героїня» через притягнення сина ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності у повнолітньому віці.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача в даній справі не зміг довести правомірності свого рішення, оскільки посилання на судимість повнолітнього сина та негативна репутація сім'ї за місцем проживання не знайшло підтвердження під час судового розгляду та не є підставою для відмови у задоволенні клопотання про присвоєння позивачу почесного звання України «Мати-героїня» та поверненні матеріалів нагородних документів.

Положенням передбачено, що орган місцевого самоврядування має протягом місяця розглянути заяву і сформувати документи й вправі повернути документи. Однак, дане твердження в Положенні не значиться.

Крім того, ст.13 Закону України «Про державні нагороди України» передбачено, що для попереднього розгляду питань, пов'язаних з нагородженням державними нагородами, при Президентові України утворюється Комісія державних нагород та геральдики, яка є дорадчим органом і працює на громадських засадах.

Указом Президента України від 31 грудня 2011 року №1211 «Питання Комісії державних нагород та геральдики» затверджено Положення про Комісію державних нагород та геральдики та персональний склад комісії.

Комісія державних нагород та геральдики (далі - Комісія) є дорадчим органом, який утворюється при Президентові України для попереднього розгляду питань, пов'язаних із нагородженням державними нагородами України, та забезпечення єдиного підходу до розвитку нагородної та геральдичної справи (п.1 Положення №1211).

До основних завдань Комісії, серед іншого, віднесено підготовку висновків щодо порушених перед Президентом України клопотань про нагородження державними нагородами України, позбавлення державних нагород України, поновлення у правах на державні нагороди України, видачу дублікатів нагород або документів про нагородження (абзац третій пункту 3 Положення №1211).

Згідно з пунктом 6 Положення №1211, рішення Комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні її членів. Рішення Комісії оформлюється протоколом, який підписується головуючим на засіданні Комісії.

При цьому, як вбачається зі змісту пункту 8 Положення №1211, останнє наділяє Комісію правом відхиляти клопотання про нагородження державною нагородою. Тобто, Комісія при вирішенні у колегіальному порядку питання щодо нагородження конкретної особи державною нагородою в межах своєї компетенції наділена певною свободою визначати наявність або відсутність підстав для внесення пропозицій Главі держави щодо відповідного нагородження, оскільки визначені в пункті 9 Положення №476 підстави для присвоєння почесних звань допускають оціночний підхід у визначенні критеріїв, які мають бути враховані при вирішенні даного питання у кожному конкретному випадку.

З огляду на зазначене, надавати оцінку та підставам для присвоєння почесного звання України законодавством покладено саме на Комісію державних нагород та геральдики, а не на інші виконавчі органи влади.

Тож, з приводу позовної вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка виразилася у невнесенні Президенту України подання про присвоєння ОСОБА_10, то суд зазначає, що така не підлягає задоволенню, оскільки ЛОДА вчинялися певні дії, а зокрема, рішенням від 20.02.2017 року за наслідками розгляду, як наголошує представник відповідача, нагородних документів ОСОБА_1 було все ж розглянуто представлені документи та цей пакет повернуто Радехівській районній державній адміністрації, тобто відповідачем все ж вчинялися активні дії щодо розгляду, а тому у задоволенні такої суд відмовляє.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому, вважає, що покладання на відповідача в даному випадку обов'язку внести Президенту України подання про присвоєння почесного звання вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження, оскільки такі визначені Положенням про почесні звання України.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України, суд може вийти за межі позовних , якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог й визнати протиправним та скасувати рішення Львівської обласної державної адміністрації від 20.02.2017 року №5/34-1094/0/2-17/4-5.

З огляду на те, що протиправність рішення відповідача є підставою для його скасування, що є достатнім захистом прав позивача, суд відмовляє в задоволенні решти позовних вимог.

За наведених підстав, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення із виходом за межі позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Львівської обласної державної адміністрації від 20.02.2017 року.

Щодо судових витрат, то судом питання щодо їх розподілу в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України не вирішується, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору й нею, як і відповідачем не понесено судових витрат у цій справі.

Керуючись ст.ст.9, 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Павлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, Радехівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської обласної державної адміністрації від 20.02.2017 року №5/34-1094/0/2-17/4-5.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20 листопада 2018 року.