Рішення № 77955108, 20.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/5477/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Гулкевич І.З.

за участю:

секретаря судового засідання: Іванес Х.О.

представника позивача: Середяка Б.В.

представника відповідача: Мельника С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул.Стрийська, 35) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" (81652, Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Грушевського,37) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,-

встановив:

15.11.2018 р о 16:55 год Головне управління ДФС у Львівській області звернулось до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

Згідно з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено суддю Гулкевич І.З. Матеріали справи передані судді 16.11.2018 р.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2018 р позовну заяву залишено без руху до 19.11.2018 р 11:00 год. Позивач виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху

Ухвалою суду від 19.11.2018 року відкрито провадження у справі №1340/5477/18 у відповідності до положень ст. 283 КАС України та за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 20.11.2018 року.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що на виконання наказу ГУ ДФС у Львівській області від 22.10.2018 № 6144 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" посадовими особами органу державної фіскальної служби був здійснений вихід за податковою адресою ТзОВ "Енергія-Новий Розділ". Вказаних осіб не було допущено до проведення перевірки, тому на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, начальником ГУ ДФС у Львівській області прийняте рішення від 15.11.2018 № 39168/10/13-01-14-14 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ "Енергія-Новий Розділ". Для підтвердження обгрунтованості прийнятого керівником контролюючого органу рішення, ГУ ДФС у Львівській області звернулося до суду з відповідною позовною заявою.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги посилаючись на те, що податковий орган діяв в межах чинного законодавства, оскільки відповідач відмовився від проведення документальної перевірки. У відповідності до п. п. 94.2, 94.5 ст. 94 ПК України Головне управління ДФС у Львівській області прийнято рішення від 15.11.2018 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків. Просив рішення прийняти по суті з врахуванням постанови Верховного суду від 28.08.2018 р №804/19780/14.

У судовому засіданні представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно з яким просить у задоволенні позовних вимог ГУ ДФС у Львівській області відмовити повністю, провадження у справі закрити. Вказує на те, що ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" оскаржило в судовому порядку наказ ГУ ДФС у Львівській області від 22.10.2018 р № 6144 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ "Енергія-Новий Розділ".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

22.10.2018 року начальником ГУ ДФС у Львівській області винесено наказ №6144 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ".

Згідно наказу вирішено провести документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" з 12 листопада 2018 тривалістю 20 робочих днів за період діяльності з 01.01.2015 року по 30 вересня 2018 року, з метою дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Головним управлінням ДФС у Львівській області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" 24.10.2018 р надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу на проведення перевірки від 22.10.2018 р №6144 та письмове повідомлення від 22.10.2018 №754 із зазначенням дати початку проведення перевірки.

Копію наказу про проведення перевірки скеровані Позивачу та отримані останнім 26.10.2018.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, ст. 77, п. 1 ст. 82 ПК України, наказу №6144 від 22.10.2018 сформовано направлення на перевірку №10700, №10701, №10702, №10703, №10704 від 12.11.2018 року.

14 листопада 2018 р при виході на адресу Товариства, з метою вручення податковим органом направлення від 12.11.2018 р №10700 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Енергія-Новий Розділ" ЄДРПОУ 33525073», директором Коза Є.Б. відмовлено у отриманні направлення на проведення перевірки та не допущено до проведення перевірки, про що складено головним державним ревізором-інспектором Головного управління ДФС у Львівській області Горпинюком Т.С. акт про неможливість вручення направлення та не допуск до проведення перевірки.

15.11.2018 року начальником управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області розглянувши матеріали ТОВ "Енергія-Новий Розділ", що підтверджують наявність обставин передбачених пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України у не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки, сформовано звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

За результатами звернення та доданими матеріалами управлінням аудиту ГУ ДФС у Львівській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Енергія-Новий Розділ", 15.11.2018 року об 12 год 30 хв начальником ГУ ДФС у Львівській області Кондро І.В. винесено рішення №39168/10/13-01-14/14 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Вказаним рішенням вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ "Енергія-Новий Розділ" Рішення надіслати ТОВ "Енергія-Новий Розділ" з вимогою забезпечити допуск до проведення перевірки.

Надаючи правову оцінку обставинам, які зумовили звернення заявника до суду у порядку ст.283 КАС України, суд керується наступними приписами норм чинного процесуального та податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Статтею 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Одночасно, в силу абз. 5 п.81.1 ст.81 ПК України, непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно з положеннями пп.16.1.13 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом є адміністративний арешт майна платника податків.

Згідно з п.п. 94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано у разі якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Підпунктом 94.5 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632 (далі - Порядок).

Пунктами 1-2 розділу IV Порядку передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Згідно Рішення податкового органу від 15.11.2018 р №39168/10/13-01-14-14 про застосування арешту майна підставою для прийняття такого рішення слугувало саме п.п.94.2.3п.94.2 п.94.5 ст.94 ПК України, тобто якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі заяви органів доходів і зборів відповідно на підставі п. 2 ч. 1 ст. 283 КАС України.

Представник відповідача в судовому засіданні наполягає, що в даному випадку має місце спір про право, оскільки звернувся до суду з позовною заявою про оскарження наказу на проведення перевірки.

Суд встановив, що 16.11.2018 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" про оскарження наказу ГУ ДФС у Львівській області від 22.10.2018 № 6144 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ "Енергія-Новий Розділ". Згідно з ухвалою суду від 20.11.2018 відкрито провадження у справі № 1340/5484/18 за позовом ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Львівській області від 22.10.2018 № 6144 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ "Енергія-Новий Розділ".

Представник позивача на обгрунтування позиції щодо відсутності спору про право в разі оскарження наказу про проведення перевірки, послався на постанову Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 804/19780/14, в якій оскарження платником наказу про проведення перевірки не було визнано спором про право.

З цього приводу, суд звертає увагу Позивача на те, що у справі № 804/19780/14 платник податків оскаржував дії посадових осіб податкового органу щодо проведення перевірки в порядку досудового (адміністративного) оскарження. Тобто, у справі № 804/19780/14 платник податків не оскаржував у судовому порядку наказ про проведення перевірки, а лише подав скаргу з цього приводу до контролюючого органу вищого рівня. Саме відсутність позову до суду було визнано у цьому випадку Верховним Судом відсутністю спору про право, оскільки подання скарги в адміністративному порядку було визнано не більше ніж запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням по суті.

Таким чином, правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 28.08.2018 у справі №804/19780/14 не стосується обставин щодо оскарження наказу про проведення перевірки у судовому порядку, що свідчить про існування спору про право.

Щодо прохання представника відповідача про закриття провадження у справі з підстав наявності спору про право. Суд відхиляє таке з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Тобто, у разі встановлення судом обставин, які свідчать про наявність спору про право, суд лише на стадії відкриття провадження у справі може постановити ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі за заявою органів доходів і зборів.

Крім цього, статтею 238 КАС України визначені підстави для закриття провадження у справі. Вказаною статтею не передбачено закриття провадження з підстав, коли із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Таким чином, у разі наявності спору про право, суд вправі відмовити у відкритті провадження у справі за заявою органів доходів та зборів, а у разі відкриття провадження продовжувати розгляд справи до прийняття рішення по суті.

Надаючи оцінку матеріалам та вказаним вище мотивам, суд доходить до наступного.

Верховний Суд по справі №821/1613/16 у постанові від 27.08.2018 вказав, що розгляд справи про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі подання органів доходів і зборів за умови, якщо до закінчення розгляду справи за таким поданням, суд не встановить наявності спору про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням контролюючого органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому Кодекс адміністративного судочинства України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права. Наявність спірних обставин щодо початку перебігу строку перевірки відповідно до статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з поданням) позбавляє суд можливості розглянути подання за правилами скороченого провадження.

У даній справі судом установлено, що платником податків оскаржено до суду наказ. При цьому, даний позов датовано 16.11.2018 та поданий до суду в той же день. Таким чином, заперечення відповідачем законності проведення перевірки, що в свою чергу стало підставою для не допуску посадових осіб податкового органу до її проведення, свідчить про наявність спору, який переданий на розгляд відповідному органу. Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків прийнято 15.11.2018 року.

В силу положень ст. 4 КАС України, адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відтак, суд вважає за необхідне зауважити на те, що спір наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для подання відповідної позовної заяви.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з позицією відповідача про те, що оскільки платник податків заперечує законність проведення перевірки, недопущення якої призвело до застосування адміністративного арешту, суд не може вирішити питання про правомірність чи не правомірність цього не допуску в межах ст. 283 КАС України, а таким чином дійти висновку про обґрунтованість чи необґрунтованість адміністративного арешту, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за заявою податкового органу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовної заяви ГУ ДФС у Львівській області, а отже відмові у її задоволенні.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 293, 295-296 КАС України, суд -

вирішив:

В задоволенні позовної заяви Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гулкевич І.З.