Ухвала суду № 77955072, 20.11.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 листопада 2018 року СєвєродонецькСправа № 360/3721/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., перевіривши матеріали адміністративного позову Марківської районної державної адміністрації Луганської області до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про скасування акту перевірки від 22.12.2017 № 11 та рішень від 10.01.2018 № 3/112/08-03, від 06.02.2018 № 3/508/08-01,

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Марківської районної державної адміністрації Луганської області до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, в якій позивач просить:

- скасувати Акт перевірки по коштах Фонду соціального страхування України від 22.12.2017 № 11, складений Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області;

- скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 10.01.2018 № 3/112/08-03 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

- скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 06.02.2018 № 3/508/08-01 «Про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування України».

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою (частина перша статті 21 КАС України).

В одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (частина перша статті 172 КАС України).

В позовній заяві відсутнє обґрунтування заявлення кількох вимог в одній позовній заяві та в чому полягає їх пов'язаність між собою.

Крім того, як зазначалось судом раніше у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Утвердження правової держави відповідно до положень статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті Конституції України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.

У позовній заяві позивач просить скасувати акт перевірки від 22.12.2017 № 11, рішення від 10.01.2018 № 3/112/08-03, від 06.02.2018 № 3/508/08-01, однак в позовній заяві відсутні будь-які доводи стосовно допущення суб'єктом владних повноважень порушень закону під час їх винесення, позивач взагалі описав порушення без їх конкретизації та підтвердження доказами.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон України № 3674-VI) судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішень відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду заяви немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України від 07.12.2017 № 2246 - VIІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Оглядом позовної заяви встановлено, що в позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру та дві позовні вимоги майнового характеру.

Оскільки позивач просить скасувати рішення від 10.01.2018 на суму 44655,80 грн та рішення від 06 лютого 2018 року № 3/508/08-1 на суму 5090,76 грн, то він повинен сплатити судовий збір за кожним оскаржуваним рішенням.

Судовий збір складатиме 5286,00 грн, а саме:

- 1762,00 грн за Актом перевірки по коштах Фонду соціального страхування України від 22.12.2017 № 11 (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

- 1762,00 грн за рішенням від 10.01.2018 на суму 44655,80 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

- 1762,00 грн за рішенням від 06 лютого 2018 року № 3/508/08-1 на суму 5090,76 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Таким чином, позивач за подання до суду даного адміністративного позову майнового характеру повинен був сплатити судовий збір у розмірі 5286,00 грн.

Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення від 15.11.2018 № 105 про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн, тобто сплачено судовий збір лише за позовну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, у відповідності до вимог статті 4 Закону № 3674-VI позивачу слід надати суду документ про сплату судового збору за дві позовні вимоги майнові в розмірі 3524,00 грн (1762,00 грн + 1762,00 грн).

Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).

Частиною третьою статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини першої статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що КАС України передбачено тільки два види представництва в адміністративному суді. Зокрема, воно може ґрунтуватися на законі або на договорі.

Законним представником юридичної особи - органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням статутом.

Договірне представництво базується на тому, що представник особи бере участь в адміністративному процесі на підставі договору, при цьому його повноваження повинні бути підтверджені довіреністю.

Згідно з інформацією, зазначеною в Єдиному державному реєстрі з юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності є Дзюба Ігор Анатолійович.

Оглядом позовної заяви встановлено, що її підписано Головою Марківської районної державної адміністрації Луганської області, а копії письмових доказів засвідчено т.в.о. начальником загального відділу апарату райдержадміністрації ОСОБА_3, завідувачем сектору управління персоналом апарату райдержадміністрації ОСОБА_4, головним бухгалтером ОСОБА_1. Однак документів на підтвердження права зазначених осіб діяти від імені та в інтересах Марківської районної державної адміністрації Луганської області до матеріалів позовної заяви не додано.

Тобто письмові докази не засвідчені належним чином.

Для усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати письмові докази, у належним чином засвідчених копіях, а саме з відміткою про засвідчення, яка складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису законного представника позивача як особи, яка засвідчує копію, його ініціалів та прізвища, а також дати засвідчення копії документа, або документ на підтвердження повноважень ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 діяти від імені та в інтересах Марківської районної державної адміністрації Луганської області.

Також суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини третьої статті 55, пункту 1 частини першої статті 59 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).

Відповідно до частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Тобто вразі надання на підтвердження повноважень представників довіреності, вона має бути надана в оригіналі або завірена у встановленому законом порядку.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву Марківської районної державної адміністрації Луганської області слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Марківської районної державної адміністрації Луганської області до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про скасування акту перевірки від 22.12.2017 № 11 та рішень від 10.01.2018 №3/112/08-03, від 06.02.2018 № 3/508/08-01 залишити без руху.

Позивачу протягом п'яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:

- позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, з доказами надіслання її відповідачу;

- належним чином засвідчені докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, для приєднання до справи з доказами надіслання відповідачу або документи на підтвердження права ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 діяти від імені та в інтересах Марківської районної державної адміністрації Луганської області;

- документ про сплату судового збору в розмірі 3524,00 грн, сплаченого за наступними реквізитами:

отримувач коштів - УК у м. Сєвєродонецький/Луганський окр.адмін.суд/22030001;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909;

банк отримувача - ГУДКCУ в Луганській області;

код банку отримувача (МФО) - 804013;

рахунок отримувача - 31217206784080;

код класифікації доходів бюджету - 22030001;

призначення платежу - *; 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), за позовом (назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд.

У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяС.М. Чиркін