Рішення № 77954362, 19.11.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2018 року справа № 810/4511/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у місті Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату, Вишгородського районного військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородського районного військового комісаріату (відповідач-1), Київського обласного військового комісаріату (відповідач-2) у якому просить суд:

- визнати дії Київського обласного військового комісаріату, Вишгородського районного військового комісаріату протиправними та такими, що суперечать встановленому законодавством порядку прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати Вишгородський районний військовий комісаріат передати заяву та зібрані і долучені до неї документи про призначення одноразової грошової допомоги до уповноваженого органу - Київського обласного військового комісаріату;

- зобов'язати Київській обласний військовий комісаріат прийняти від Вишгородського районного військового комісаріату заяву та зібрані і долучені до неї документи про призначення одноразової грошової допомоги та згідно з пунктом 13 Порядку №975 подати у 15-ти денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги з додатком документів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він як інвалід ІІ групи та особа, яка втратила працездатність внаслідок інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби, має право на отримання одноразової грошової допомоги.

Як зазначає позивач, у січні 2018 року після консультацій з Київським обласним військовим комісаріатом він звернувся до Вишгородського районного військового комісаріату із заявою, у якій просив направити до обласного військового комісаріату документи, необхідні для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Вишгордський районний військовий комісаріат прийняв заяву та подані документи, разом з цим направляти їх до Київського обласного військового комісаріату відмовився, зазначивши, що підстав для виплати одноразової грошової допомоги немає.

Позивач стверджує, що повноваження щодо призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги належать виключно Міністерству оборони України, реалізувати які воно не мало змоги, оскільки відповідачі протиправно ухилились від своїх обов'язків передати подані заяву та документи разом з висновком на розгляд Міністерству оборони України.

Відповідач-1 проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що органами, уповноваженими приймати від військовослужбовців заяви на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю є районні військові комісаріати. Відповідач-1 зазначає, що опрацювавши отримані від позивача документи ним було встановлено, що правових підстав для виплати одноразової грошової допомоги немає, оскільки інвалідність позивачеві встановлена понад 2 роки з моменту встановлення інвалідності вперше.

При цьому відповідач зауважує, що будь-яких рішень з приводу відмови відповідачеві у виплаті одноразової грошової допомоги не приймав, а лише роз'яснив позивачеві вимоги чинного законодавства у контексті поданих позивачем документів.

Відповідач-2 проти позову також заперечив. Проте на обґрунтування заперечень у відзиві на позовну заяву посилається на нормативно-правові акти та обставини, що стосуються підстав та порядку перерахунку пенсій військовослужбовцям у зв'язку із зміною розміру їх грошового забезпечення, та які до спірних правовідносин будь-якого відношення не мають.

Одночасно з відзивом на позов відповідачем-1 було подане клопотання про заміну неналежного відповідача, а саме - Вишгородського районного військового комісаріату на належного - Київський обласний військовий комісаріат.

Клопотання мотивоване тим, що Вишгородський районний військовий комісаріат не має статусу юридичної особи та є структурним підрозділом Київського обласного військового комісаріату.

Відповідно до частини 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (частина 4 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України).

Із наведених положень слідує, що заміна первинного відповідача належним відповідачем можлива лише за згодою позивача, при цьому у разі відсутності такої згоди суд може залучити цю особу як другого відповідача/співвідповідача.

Беручи до уваги, що згода позивача на зміну відповідача до суду не надходила, підстави для зміни Вишгородського районного військового комісаріату на Київський обласний військовий комісаріат відсутні.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивач з 10.05.1986 по 22.06.1986 виконував обов'язки військової служби в зоні відчуження, будучи відрядженим Вишгородським райвійськкоматом у розпорядження в/ч 53893, що підтверджується даними військового квитка НОМЕР_2 (а.с.26).

27 грудня 2017 року позивачу встановлено безстроково II групу інвалідності внаслідок захворювання, отриманого в період проходження військової служби, що підтверджуєтьсядовідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії Серія АВ№ 0770533 від 02.01.2018 (а.с.28).

Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 30.10.2017 № 6096, за результатами розгляду звернення позивача та зареєстрованої в ЦМЕК 12.11.2014 документації на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕСпозивачу встановлено основний діагноз - гіпертонічна хвороба IIIст., ризик 3 високий злоякісне новоутворення гортані. Згідно експертного висновку захворювання позивача пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС (а.с.27).

17 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного військового комісаріату з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при ліквідації аварії на ЧАЕС (а.с.22).

Опрацювавши заяву позивача, Вишгородський районний військовий комісаріат листом від 20.03.2018 №2/4/473 повідомив позивача про невідповідність поданого ним пакету документів вимогам закону, у зв'язку з чим запропонував усунути недоліки та повторно звернутись до військового комісаріату, приєднавши до заяви постанову ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, довідку до акту первинного огляду МСЕК та згоду на обробку персональних даних (а.с. 41).

На додаток до листа від 20.03.2018 №2/4/473 Вишгородський районний військовий комісаріат надіслав позивачеві листа від 12.06.2018 №1/4/1135, у якому повідомив, що йому не може бути призначена і виплачена одноразова грошова допомога, оскільки інвалідність йому встановлена повторно понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності (а.с. 43).

Судом також встановлено, що позивач звертався до Київського обласного військового комісаріату із заявою, у якій вимагав витребувати у Вишгородського районного військового комісаріату пакет документів, що подавався ним для призначення одноразової грошової допомоги, підготувати висновок, який разом з поданим пакетом передати до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для прийняття рішення по суті.

Листом від 11.07.2018 №2/5/1162 Київський обласний військовий комісаріат роз'яснив позивачеві, що для отримання одноразової грошової допомоги необхідно надати до Вишгородського районного військового комісаріату документи, перелік яких визначений Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (а.с. 14).

Не погоджуючись зі змістом отриманих відповідей на його заяву про виплату одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з положеннямистатті 17 Конституції України,держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно достатті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Приписами частини 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок №975), яким визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до пункту 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Згідно з пунктом 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

За змістом пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Пунктом 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженим наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 № 53, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/26071, передбачено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги, подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні (пункт 4.8 Положення).

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що заява на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності та необхідний перелік документів подається особою до обласного військового комісаріату за місцем проживання, який складає висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, що разом з поданими документами у 15-денний строк надсилається до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. У свою чергу, Міністерство оборони України призначає і виплачує одноразову грошову допомогу, або надає мотивоване рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.

Таким чином, рішення про виплату або відмову у виплаті одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у зв'язку з встановленням інвалідності приймається Міністерством оборони України на підставі висновку обласного військового комісаріату та документів, перелік яких передбачений Порядком №975.

Функції обласних військових комісаріатів у механізмі призначення і виплати одноразової грошової допомоги зводяться виключно до приймання й пересилання до Міністерства оборони України документів, поданих військовослужбовцями, які висловили бажання отримати одноразову грошову допомогу з підстав, визначених у Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Натомість районні військові комісаріати у механізмі призначення і виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям участі взагалі не беруть.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що Київський обласний військовий комісаріат в порушення вимог Порядку №975 повідомив ОСОБА_1 листом від 11.07.2018 за №2/5/1162 про необхідність звернення із документами для виплати одноразової грошової допомоги до Вишгородського районного військового комісаріату, чим порушив процедуру розгляду заяви позивача, протиправно ухилившись від виконання визначених законом функцій та покладених на нього обов'язків.

У свою чергу Вишгородський районний військовий комісаріат, до якого був скерований позивач, в порушення вимог закону та Порядку №975, опрацювавши подані позивачем документи, ухилився від обов'язку їх пересилання до уповноваженої особи - Київського обласного військового комісаріату та перебравши на себе виключні повноваження Міністерства оборони України прийняв рішення по суті звернення позивача, яким відмовив позивачеві у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності.

Оскільки прийняття рішень щодо наявності або відсутності підстав для виплати одноразової грошової допомоги з підстав, визначених у статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», є виключною компетенцією Міністерства оборони України, дії Вишгородського районного військового комісаріату, що виразились у відмові призначити та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу є протиправними.

Крім того, беручи до уваги, що органом, уповноваженим приймати безпосередньо від військовослужбовців та опрацьовувати прийняті від них документи для призначення одноразової грошової допомоги є обов'язком районного військового комісаріату за місцем проживання військовослужбовця, бездіяльність Київського обласного військового комісаріату, що виразилась у відмові прийняти у позивача документи, необхідні для підготовки та направлення до Міністерства оборони України висновку для виплати одноразової грошової допомоги, є протиправною.

Беручи до уваги, що відповідачами внаслідок ухилення від обов'язку прийняти, опрацювати та надіслати документи до Департаменту фінансів Міністерства оборони України був порушений визначений законом порядок призначення одноразової грошової допомоги, що призвело до порушення прав позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про зобов'язання відповідачів вчинити дії щодо направлення поданих документів разом з висновком до Міністерства оборони України для розгляду по суті.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували позицію позивача, відповідачі під час розгляду справи не надали та не довели правомірності своїх дій та рішень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 260, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Вишгородського районного військового комісаріату, що виразились у відмові призначити та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу.

Визнати протиправною бездіяльність Київського обласного військового комісаріату щодо неприйняття у позивача документів, необхідних для підготовки та направлення до Міністерства оборони України висновку для виплати одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати Вишгородський військовий районних комісаріат (ідентифікаційний код 09518804; місцезнаходження: 07300, м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 5) передати заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) та подані разом з нею документи для призначення одноразової грошової допомоги до уповноваженого органу - Київського обласного військового комісаріату (ідентифікаційний код 07910662; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 59).

Зобов'язати Київський обласний військовий комісаріат (ідентифікаційний код 07910662; місцезнаходження 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 59) прийняти від Вишгородського військового комісаріату (ідентифікаційний код 09518804, місцзнаходження 07300, м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 5) заяву та документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та подати у 15-ти денний строк з дня реєстрації зазначених документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги з додатком документів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складання повного рішення суду - 19.11.2018.

Суддя Леонтович А.М.