Рішення № 77954039, 06.11.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2018 року м. Ужгород№ 0740/978/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2,

відповідача: представник - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області , в якому просить: 1) визнати незаконним та скасувати п. 3 наказу №954 від 14.05.2018 р. Головного управління національної поліції в Закарпатській області; 2) визнати незаконним та скасувати наказ №163 о/с від 02.08.2018 р.; 3) визнати незаконним та скасувати наказ №175 о/с від 21.08.2018 р. Головного управління національної поліції в Закарпатській області в частині, якою звільнено зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 (0073110), заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУНП в Закарпатській області, з 20 серпня 2018 року; 4) зобов'язати Головне управління національної поліції в Закарпатській області поновити ОСОБА_1 (0073110), підполковника поліції, на посаді заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУНП в Закарпатській області, код ІНН НОМЕР_1, та виплатити вимушений прогул за період незаконного звільнення.

Позовні вимоги аргументовані тим, що наказом начальника ГУНП в Закарпатській області від 21 серпня 2018 року №175 о/с її звільнено зі служби в поліції відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» на підставі п. 3 наказу ГУНП в Закарпатській області від 14.05.2018 р. №954 з 20 серпня 2018 року. ОСОБА_4 рішення суб’єкта владних повноважень вважає незаконними та такими, що прийняті всупереч нормам трудового законодавства. Зокрема, зазначає, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності було прийнято за результатами проведеного службового розслідування, яким встановлено, що 09.04.2018 р. старший інспектор відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП ОСОБА_5, керував службовим автомобілем марки «Scoda-Oktavia» та, рухаючись у напрямку м. Берегово при в'їзді в с. Гать, на різкому повороті не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив зіткнення з деревом та з'їхав у кювет. В якості пасажира в автомобілі була, в тому числі, ОСОБА_1. Тому проведеним службовим розслідуванням зроблено висновок, що позивач, будучи старшою за званням, допустила неналежне виконання службової дисципліни, що проявилося у не вжитті заходів припинення порушень Правил дорожнього руху України, які вчиняв водій ОСОБА_5 під час керування транспортним засобом, що призвели до тяжких наслідків. Вважає таку позицію відповідача надуманою та такою, що суперечить вимогам ПДР, оскільки норми таких забороняють під час руху відвертати увагу водія від керування транспортним засобом та заважати йому в цьому. ОСОБА_4 вважає передчасними та недоведеними належними доказами висновки відповідача про порушення водієм ПДР, оскільки єдиними доказами такого може бути протокол про порушення ПДР та постанова, складені та винесені ОВС або судом в конкретних випадках виявлених порушень. Зазначає, що відповідач неправомірно з врахуванням раніше допущених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, пов’язаних з порушенням ПДР в стані алкогольного сп’яніння, обрав зазначений вид дисциплінарної відповідальності, оскільки такі обставини не були доведені в суді у зв’язку з чим провадження у справі було закрито за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві та у запереченнях на відзив б/н від 16 жовтня 2018 року, та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду 05 листопада 2018 року проти позову заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи обставинами, зазначеними у відзиві на позовну заяву №467/106/11-2018 від 12.10.2018 р. Зокрема вважає, що позивач звільнена з посади в порядку, встановленому законом, за фактом реалізації дисциплінарного стягнення, накладеного за результатами проведеного службового розслідування. Так, в ході службового розслідування встановлено вчинення позивачем вчинку, несумісного з проходженням служби в Національній поліції України, а саме, будучи старшим за званням вона не вжила заходів щодо припинення порушень Правил дорожнього руху України водієм, який перебував на службі в стані алкогольного сп’яніння , що в подальшому призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої її учасники зазнали тілесних ушкоджень. Вказана дорожньо-транспортна пригода викликала значний суспільний резонанс та заподіяла шкоду авторитету ГУНП в Закарпатській області та поліції в цілому.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на момент звільнення ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1О.) перебувала на службі в органах Національної поліції на посаді заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУНП в Закарпатській області.

09 квітня 2018 року о 15.35 год. до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі – ГУНП в Закарпатській області) надійшло анонімне повідомлення про те, що в с. Гать Берегівського району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю службового автомобіля марки «Scoda-Oktavia» д.н.з. 07 0507. За результатами виїзду на місце події працівників ВІОС УКЗ ГУНП, Закарпатського управління ДВБ Національної поліції України та слідчо-оперативної групи Берегівського ВП ГУНП встановлено, що 09.04.2018 р. близько 15.35 старший інспектор відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5, керуючи службовим автомобілем марки «Scoda-Oktavia» д.н.з. 07 0507 та рухаючись у напрямку м. Берегово при в’їзді в с. Гать Берегівського району на різкому повороті не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив зіткнення на узбіччі дороги з деревом та з'їхав у кювет. У якості пасажирів у зазначеному автомобілі перебували: на передньому сидінні – старший інспектор відділу дільничних офіцерів поліції УПД ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_6, на задньому сидінні – заступник начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_1

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, рваної рани лівої кисті та дисторсії шийного відділу хребта. ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляду струсу головного мозку, рваної рани обличчя, забою шийного відділу хребта, забою грудної клітини та тупої травми черевної порожнини. ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини.

На момент автопригоди вказані особи перебували на службі на підставі плану-завдання на проведення перевірки працівниками УПД ГУНП організації несення служби нарядів СРПП Берегівського ВП ГУНП та Виноградівського ВП ГУНП, затвердженого начальником УПД ГУНП полковником поліції ОСОБА_8 06.04.2018 р. (акр. спр. 67 – 72).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Scoda-Oktavia» д.н.з. 07 0507 зазнав механічних пошкоджень.

Наказом ГУНП в Закарпатській області «Про призначення судового розслідування» від 12 квітня 2018 року №739 призначено службове розслідування за фактом даної дорожньо-транспортної пригоди (арк. спр. 46).

Як вбачається з висновків службового розслідування за допомогою камер зовнішнього спостереження, які розміщенні на шляху слідування службового автомобіля «Scoda-Oktavia», д.н.з. 07 0507 з м. Ужгорода до Берегівського району (при в'їзді в с. Ракошино Мукачівського району) було встановлено, що ОСОБА_5 під час керування службовим автомобілем грубо порушував вимоги Правил дорожнього руху. Зокрема, всупереч вимог п.п 3.1, 14.6 «в», 34.1 Правил дорожнього руху України не виконуючи невідкладне службове завдання, рухався з проблисковими маячками, в с. Ракошино по вул. Центральній здійснив обгін автомобілів ближче, ніж за 50 м перед пішохідним переходом, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки. Своїми діями ОСОБА_5 створив аварійну обстановку транспортним засобам, які рухались в протилежному напрямку на зустрічній смузі руху, внаслідок чого змусив транспортні засоби різко гальмувати, змінювати напрямки руху та вживати заходи щодо забезпечення особистої безпеки.

Під час визначення ступеня вини позивача враховано також ту обставину, що ОСОБА_1 і раніше допускала порушення службової дисципліни (зокрема, 07 лютого 2017 року притягнута до дисциплінарної відповідальності у виді зауваження за порушення транспортної дисципліни) і заходи профілактичного впливу стосовно останньої не дали відповідних результатів.

За результатами проведеного службового розслідування складено Висновок від 08 травня 2018 року, затверджений начальником ГУНП в Закарпатській області, відповідно до якого відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що підтвердилися. За неналежне виконання службової дисципліни, порушення вимог п.п. 1, 2, 4 ст. 18 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», ст.ст. 1, 2, 7, 8 Закону України від 22.02.2006 №3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 3.1, 14.6 «в», 34.1. Правил дорожнього руху України, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що проявилося у неприпиненні протиправних дій ОСОБА_5 під час керування службовим автомобілем, яке призвело до тяжких наслідків та набуло значного суспільного резонансу, і як наслідок негативно вплинуло на авторитет та імідж ГУНП в Закарпатській області та поліції в цілому, заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_1, відповідно до п. 8 ст. 12 Закону України від 22.02.2006 №3460-ІV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», звільнити зі служби в поліції (акр. спр. 80 – 85).

Наказом ГУНП в Закарпатській області від 14.05.2018 р. №954 за неналежне виконання службової дисципліни, порушення вимог п.п. 1, 2, 4 ст. 18 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», ст.ст. 1, 2, 7, 8 Закону України від 22.02.2006 №3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 3.1, 14.6 «в», 34.1. Правил дорожнього руху України, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що проявилося у неприпиненні протиправних дій ОСОБА_5 під час керування службовим автомобілем, яке призвело до тяжких наслідків та набуло значного суспільного резонансу, і як наслідок негативно вплинуло на авторитет та імідж ГУНП в Закарпатській області та поліції в цілому, заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_1, відповідно до п. 8 ст. 12 Закону України від 22.02.2006 №3460-ІV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», звільнено зі служби в поліції (акр. спр. 86 – 88).

Наказом ГУНП в Закарпатській області від 02.08.2018 р. №163 о/с, відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) підполковника поліції ОСОБА_1, заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУНП в Закарпатській області, з 03 серпня 2018 року (акр. спр. 10).

Наказом ГУНП в Закарпатській області №175 о/с від 21.08.2018 р. на підставі довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського №386, виданої ДУ ТМО МВС України по Закарпатській області 04.07.2018, довідки про лікування №196, виданої Ужгородською міською поліклінікою 06.08.2018 та довідки про лікування №880, виданої Ужгородським центром первинної медико-санітарної допомоги 17.08.2018 р., п. наказу ГУНП в Закарпатській області від 02.08.2018 р. №163 о/с в частині звільнення з 03 серпня 2018 року зі служби в поліції ОСОБА_1 частково змінено. Вважати звільненою зі служби в поліції з 20 серпня 2018 року (арк. спр. 11).

З метою захисту порушеного права на працю, що проявилося у незаконному, на думку позивача, звільненні, ОСОБА_1 звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо законності звільнення позивача з займаної посади, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадянам згідно ст. 43 Конституції України гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 р. №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі – Закон №580).

Згідно ст. 3 вказаного Закону №580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_8 України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_8 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №580, поліцейським є громадянин України, який склав ОСОБА_4 поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Ст. 18 Закону №580 регламентує основні обов’язки поліцейських, серед яких, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та ОСОБА_4 поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

За приписами ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до п. 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

П. 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23.12.2015 №901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі – Дисциплінарний статут).

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та ОСОБА_4 працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок, згідно з дефініцією, що надається в ст. 2 Дисциплінарного статуту, - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Ст. 5 Дисциплінарного статуту встановлено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За приписами ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги ОСОБА_4 працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Окрім того, зазначеною статтею Дисциплінарного статуту обумовлено, що у разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

ОСОБА_4 4 розділу 3 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року №155 (далі – Правила поведінки) визначено, що працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе такі моральні зобов'язання: визнавати пріоритет державних і службових інтересів над особистими у своїй діяльності; бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби; ставитися нетерпимо до будь-яких дій, які ображають та принижують людську гідність, заподіюють біль і страждання, являють собою тортури, жорстокість, нелюдське поводження з людьми; виявляти твердість і непримиренність у боротьбі зі злочинцями, застосовуючи для досягнення поставленої мети виключно законні і високоморальні принципи.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначено ст. 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні встановлюється Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 (далі – Інструкція).

П. 2.1 Інструкції визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Як вбачається з матеріалів службового розслідування, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на ОСОБА_1 накладено у зв’язку з неналежним виконанням службової дисципліни, порушенням норм законодавчих актів, що проявилося у неприпиненні протиправних дій ОСОБА_5, що грубо порушував вимоги Правил дорожнього руху під час керування службовим автомобілем, яке призвело до тяжких наслідків та набуло значного суспільного резонансу.

Проте суд не може погодитися з тим рішенням відповідача з огляду на наступне.

Положеннями ст. 12 Дисциплінарного статуту визначений перелік дисциплінарних стягнень, що можуть бути застосовані до особи за порушення службової дисципліни, до яких відносяться:

1) усне зауваження;

2) зауваження;

3) догана;

4) сувора догана;

5) попередження про неповну посадову відповідність;

6) звільнення з посади;

7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;

8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Ст. 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Відповідно до положень ст. 14 Дисциплінарного статуту, звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Так, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 разом з іншими працівниками поліції на виконання плану-завдання 09 квітня 2018 року виїхала на службовому автомобілі марки «Scoda-Oktavia», д.н.з. 07 0507 з м. Ужгорода до Берегівського району. Керував автомобілем старший інспектор відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 Позивач перебувала у вказаному автомобілі в якості пасажира.

Відповідно до визначення, наданого ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» №3353-XII від 30.06.1993 р., учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Нормами Закону України «Про дорожній рух» визначений обов’язок учасників дорожнього руху, в тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України регламентується Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р. (далі – ПДР).

В розумінні положень ПДР водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Відповідно до визначення, наданого ПДР, пасажиром являється особа, яка користується транспортним засобом і перебуває в ньому, але не причетна до керування ним.

Таким чином, суд вважає, що норми законодавства України, що регулюють правила дорожнього руху, розрізняють та відокремлюють як самостійних учасників такого водія транспортного засобу та пасажира. Більше того, пасажиром вважається особа, яка не причетна до керування транспортним засобом, а тільки користується таким. Зазначене узгоджується також і з обов’язками пасажирів, визначеними розділом 5 ПДР, відповідно до яких, пасажирам, в тому числі, забороняється під час руху відвертати увагу водія від керування транспортним засобом та заважати йому в цьому.

Отже, провівши правовий аналіз зазначених законодавчих норм, суд робить висновок, що особою, відповідальною за порушення правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом є водій, а пасажир не може нести відповідальність за дії водія.

Стосовно твердження відповідача про неналежне виконання ОСОБА_1 службової дисципліни, що проявилося у неприпиненні протиправних дій ОСОБА_5 під час керування службовим автомобілем, суд зазначає, що порушення правил дорожнього руху ОСОБА_5 не були доведені належними та допустимими доказами, а базуються виключно на даних з камер зовнішнього спостереження, а тому не може слугувати основою для накладення дисциплінарного стягнення.

Так, порушення правил дорожнього руху є за своєю суттю адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Порядок встановлення вини особи за порушення правил дорожнього руху, відповідальність водія та порядок притягнення до такої встановлюється нормами КУпАП.

Вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженим органом за результатами розгляду справи про адміністративні правопорушення.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до норм ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ст. 251 КУпАП).

Таким чином, наявність або відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення встановлюється за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення за наявними у ній доказами.

Разом з тим, під час проведення службового розслідування, як і під час розгляду даної адміністративної справи в суді, відповідачем не надано доказів доведення у встановленому законом порядку факту вчинення водієм – ОСОБА_5 порушення правил дорожнього руху під час керування 09 квітня 2018 року службовим транспортним засобом та притягнення його до відповідальності. Тому суд вважає передчасними та такими, що не могли бути покладені в основу рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, висновки відповідача про неналежне виконання ОСОБА_1 службової дисципліни, що проявилося у неприпиненні протиправних дій ОСОБА_5 під час керування службовим автомобілем.

Як пояснила позивач в судовому засіданні, під час руху автомобіля вона знаходилася на задньому сидінні, де переглядала службові документи та за ситуацією на дорозі не слідкувала. Факт ввімкнення проблискових маячків, знаходячись в автомобілі, встановити було не можливо у зв’язку зі світлою порою доби та не передбаченням спеціальних звукових сигналів конструкцією автомобіля.

Суд також відхиляє твердження відповідача про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували в стані алкогольного сп’яніння, оскільки такі спростовуються результатами проведеної судово-токсикологічної експертизи крові осіб, причетних до вказаної події, в тому числі й позивачки, відповідно до яких у крові вказаних осіб не виявлено метилового, етилового, пропілового, бутилового, алілового спирту та їх ізомерів (арк. спр. 57).

Суд також вважає безпідставними посилання відповідача на обґрунтування правомірності застосування обраного виду дисциплінарного стягнення на те, що ОСОБА_1 раніше допускала порушення транспортної дисципліни, за що була притягнута до дисциплінарної відповідальності у виді зауваження. Так, відповідно до постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 грудня 2016 року, за результатами розгляду адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (керування транспортними засобами в стані, в тому числі, алкогольного сп’яніння) судом встановлено відсутність в діях останньої складу адміністративного правопорушення у зв’язку з тим, що проведеним медичним оглядом №446 від 30.11.2016 р. підтверджено факт перебування позивача у тверезому стані, а тому провадження у справі було закрито (акр. спр. 24). Більше того, беручи до уваги раніше застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у виді зауваження (на момент проведення службового розслідування було знято), ГУНП в Закарпатській області не врахував її попередню поведінку протягом строку служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції, ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Так, зокрема, з матеріалів особової справи ОСОБА_1 вбачається, що за період перебування на службі в органах внутрішніх справ (з 1997 року) до нею неодноразово застосовувалися різні види заохочень, відзначалось її сумлінне ставлення до роботи та високий професіоналізм.

Нормами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв’язку з вищенаведеним, суд вважає, що ГУНП в Закарпатській області не доведено обґрунтованість та співрозмірність застосованого до ОСОБА_1 виду дисциплінарного стягнення та подальше звільнення її зі служби, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржені рішення – скасуванню.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 91 Закону №580, особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час. Тобто згідно з чинним законодавством робочий час поліцейських є ненормованим.

Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок). Так, відповідно до пп. «з» п. 1 даного Порядку він також застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Абз. 3 п. 2 Порядку передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

П. 3 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

ОСОБА_8 виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до п. 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За правилами п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до довідки ГУНП в Закарпатській області про середню заробітну плату (арк. спр. 127), середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 247,47 грн. (4547,82 + 4547,82 / 61), а середньомісячна заробітна плата – 7547,84 грн. (247,47 * ((30 + 31) / 2).

Відтак, загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 21.08.2018 року по 06.11.2018 року, що підлягає виплаті на користь позивача, становить 19302,66 грн. При цьому, з вказаної суми слід відрахувати податки, збори та інші обов'язкові платежі, які утримуються із сум доходу, нарахованого на користь фізичної особи.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби. У зв'язку з чим рішення в частині поновлення позивача на займаній на час звільнення посаді та присудження виплати заробітної плати за один місяць у розмірі 7547,84 грн. підлягає до негайного виконання.

Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 88000, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Ференца Ракоці, буд. 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 40108913) про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу Головного управління національної поліції в Закарпатській області №954 від 14.05.2018 р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП в Закарпатській області".

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Закарпатській області №163 о/с від 02.08.2018 р. "По особовому складу".

4. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Закарпатській області №175 о/с від 21.08.2018 р. "По особовому складу" в частині, якою звільнено зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 (0073110), заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУНП в Закарпатській області, з 20 серпня 2018 року.

5. Поновити ОСОБА_1 (0073110) підполковника поліції, (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 88000) на займаній на час звільнення посаді заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції в Закарпатській області з 20 серпня 2018 року.

6. Стягнути з Головного управління національної поліції в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 40108913, місцезнаходження: вул. Ференца Ракоці, буд. 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 88000) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 19302 (Дев'ятнадцять тисяч триста дві) грн. 66 коп. з відрахуванням податків та зборів.

7. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 88000) на займаній на час звільнення посаді заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції в Закарпатській області та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця в розмірі 7547 (Сім тисяч п'ятсот сорок сім) грн. 84 коп. підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

У зв’язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді в період з 07.11.18 по 19.11.18 повний текст рішення виготовлено та підписано 20 листопада 2018 року.

СуддяОСОБА_9