Рішення № 77953912, 12.11.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2018 року м. Ужгород№ 807/2033/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 - не з'явився;

представники позивача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - не з'явилися;

відповідач – Тячівський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області - представник – ОСОБА_4;

відповідач – Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області – представник – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до Тячівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області та Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулися з позовом ОСОБА_2 (90575, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Рєпіна, 12/16) та ОСОБА_3 (90575, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. І.Франка, 92) як законні представники ОСОБА_1 до Тячівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області (90500, Закарпатська область, Тячівський район, м.Тячів, вул. Армійська, 6, код ЄДРПОУ 37809328) та Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 12 а, код ЄДРПОУ 37809328), яким просять суд: "1. Визнати протиправною відмову Тячівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області у видачі ОСОБА_1, у зв’язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-XII; 2. Зобов’язати Тячівський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із досягненням 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-XII, без передачі будь-яких даних про дитину і про нас, її батьків, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в реєстрі (УНЗР), без від цифрованого підпису особи, без від цифрованого образу обличчя особи, без від цифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР; 3. Звільнити позивачів від сплати судового збору".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи (а.с.а.с. 2, 3).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року було постановлено розгляд даної справи провести за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи(а.с.а.с. 38, 39).

В судовому засіданні від 19 січня 2018 року ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання, судом залучено до участі у справ в якості другого відповідача – Головне управління Державної міграційної служби у Закарпатській області, що відображено в протоколі судового засідання (а.с. 50).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2018 року було залишено без задоволення заяву представника відповідача проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.а.с. 72,73).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року було зупинено провадження в даній адміністративній справі (а.с.а.с. 91-93).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року було поновлено провадження по даній справі (а.с.а.с. 100, 101).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі по досягненні дитиною 16-річного віку звернулися до Тячівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області із заявою від 11 листопада 2017 року про оформлення та видачу ОСОБА_1 паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. Проте листом від 22 листопада 2017 року №2445, відповідач відмовив у наданні дитині такого паспорта, мотивуючи, що оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюється розпорядником ЄДДР у формі картки. Позивач зазначає, що за релігійними переконаннями його син не бажає оформляти паспорт у формі пластикової картки типу ID-картки, оскільки картка містить в собі безконтактний електронний носій із персональними даними, від обробки яких позивач відмовляється. Вважає, що відповідач порушує права та інтереси його сина, відмовляючи у оформленні паспорта у формі книжечки. Крім того, законодавством передбачена можливість видачі паспорта як у формі картки, так і у формі книжечки. З наведених підстав просить позов задовольнити. Позивач вважає, що такою відмовою відповідач грубо і безпідставно порушує законні права та інтереси дитини. Тому, просять зобов’язати відповідача розглянути питання стосовно оформлення та видачі їхньому неповнолітньому сину, ОСОБА_1, паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в письмовому відзиві та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи наступним. Надіслана 22 березня 2018 року позивачами поштовим відправленням заява від 31 січня 2018 року не може вважатися заявою на отримання паспорта, оскільки, для виготовлення паспорта, необхідно особисто подати заяву про видачу паспорта встановленого Міністерством внутрішніх справ України зразка та оригінали документів визначених Порядком, а не заяву складену у довільній формі. Дана заява була розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

У відповіді на відзив на позовну заяву, представники позивача, вказали, що відповідач не спростував їх твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог, а тому із запереченням викладеними у відзиві на позовну заяву не згідні повністю, вимоги викладені в позовній заяві про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії підтримують в повному обсязі.

У запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву, представник відповідачів, звертає увагу на те, що позивач звернувся до Тячівського РВ ГУДМС в порядку Закону України «Про звернення громадян», яке розглянуто та листом від 22 листопада 2017 року за № 2445 надано письмову відповідь.

У судове засідання позивачі не з'явилися, хоча судом вживалися заходи щодо виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи, у відповідності до статті 205 КАС України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник відповідачів у судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 11 листопада 2017 року неповнолітній ОСОБА_1 та його законні представники (батько та мати) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Тячівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області з заявою, відповідно до якої просили: - оформити бланк паспорту громадянина України без застосування Єдиного державного демографічного реєстру, та видати ОСОБА_1 виключно у вигляді паспортної книжечки на підставі Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-ІІІ, форма якої не заборонена діючим законодавством України, а не у формі пластикової картки типу ІD-і, форма якої не є паспортом на не є його єдиним зразком; - проставити відмітку реєстрації місця проживання в паспорті громадянина України без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру; - провести реєстрацію громадянства України внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи. До письмової заяви заявником додано дві фотокартки 3,5x4,5 та копія свідоцтва про народження (а.с.а.с. 16-18).

Тячівським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області листом № 2445 від 22 листопада 2017 року роз'яснено позивачам те, що діючим законодавством передбачено виготовлення паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, а зразок бланка та порядок оформлення паспорта громадянина України затверджені постановою КМУ від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина» (а.с. 19).

Не погоджуючись із відповіддю суб'єкта владних повноважень, позивачі звернулися в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до суду, з метою захисту порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі по тексту – Закон України № 5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.

Відповідно до статті 16 частини 7 Закону України № 5492-VI, уповноважений суб’єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.

Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України "Про адміністративні послуги" адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону. Суб'єктом надання адміністративної послуги є орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб'єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України", чинної на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту – Постанова № 302) запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру: з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України від 13 квітня 2012 року № 320 (далі по тексту – Порядок № 320), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.

Пунктом 1.3 Порядку № 320 встановлено, що для оформлення паспорта особа подає такі документи:

- заяву про видачу паспорта (додаток 1) (далі - заява);

- свідоцтво про народження;

- дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (фотокартки, що подаються для оформлення паспорта, мають бути виконані з одного негатива, із зображенням обличчя виключно анфас, без головного убору, виготовленими на тонкому білому або кольоровому фотопапері без кутика; для громадян, які постійно носять окуляри, обов'язкове фотографування в окулярах);

- платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або копію документа про звільнення від сплати державного мита;

- довідку про реєстрацію особи громадянином України або свідоцтво про належність до громадянства України, а в необхідних випадках - інші документи, визначені статтею 5 Закону України "Про громадянство України" (за необхідності);

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон - для громадян України, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх на проживання в Україну;

- посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Оригінали документів повертаються особі після прийняття заяви до розгляду.

З аналізу вказаної норми судом резюмується, що саме особа, яке має намір отримати паспорт повинна звернутися до відповідної структури, а не її законні представники.

Відповідно до пункту 7 Постанови № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються: особі, яка досягла 14-річного віку - на підставі заяви - анкети, поданої нею особисто.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку № 320 роздрукована або заповнена від руки заява підписується заявником із зазначенням прізвища, імені, по батькові, який підтверджує цим правильність указаних у ній даних.

Цим же Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України від 13 квітня 2012 року № 320 було затверджено форму заяви про видачу паспорта.

Під час розгляду справи по суті, судом встановлено, що звертаючись до відповідача заявник та його законні представники подали останньому заяву довільної форми, яка не відповідає вимогам, що встановлені до такої заяви Постановою № 302. Крім того, відповідно до поданої заяви заявником та його законними представниками така не містить дати подання (а.с.а.с. 16-18).

Враховуючи викладене, звернення позивачів до Тячівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області із письмовою заявою у довільній формі, тобто не у формі, що спеціально для такого звернення затверджена, про видачу їх неповнолітньому сину паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, суперечить чинному законодавству, зокрема Порядку № 320.

Доказів належного звернення до відповідача особисто ОСОБА_1, суду не надано, а відповідач підтвердив відсутність вказаного особистого звернення.

Також, суд зазначає, що адміністративна справа № 807/2033/17 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до Тячівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області та Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, не відповідає ознакам типової справи, визначених у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду Верховним Судом зразкової справи №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) у зв’язку з відсутністю рішення Тячівського РВ ГУДМС про відмову у наданні адміністративної послуги, а саме оформлення та видача ОСОБА_5, паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, так як позивачем та його законними представниками не було використане право на звернення до підрозділу міграційної служби із заявою – анкетою про надання адміністративної послуги та необхідним переліком документів.

У відповідності до статті 19 Конституції України, її частини 2, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, на день звернення позивачів із заявою довільної форми, до Тячівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області були відсутні правові підстави для видачі неповнолітньому ОСОБА_1 паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.

Так як, позовна вимога зобов’язати Тячівський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із досягненням 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-XII, без передачі будь-яких даних про дитину і про нас, її батьків, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в реєстрі (УНЗР), без від цифрованого підпису особи, без від цифрованого образу обличчя особи, без від цифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР є похідною від вище дослідженої позовної вимоги, то суд, дійшов до висновку, що вона також не підлягає задоволенню.

У відповідності до статті 2 КАС України, а саме її частини 1, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто у випадку необхідності, а саме коли суб’єктом владних повноважень допущено порушення (вплив) щодо прав, свобод та інтересів фізичних осіб – включається законодавчо встановлений механізм захисту (відновлення) попранних прав, свобод та інтересів цих фізичних осіб – судовий захист. А відтак, необхідним для судового захисту є наявність попранних (порушених) прав, свобод та інтересів цих фізичних осіб.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, у випадку, коли відповідачем є суб’єкт владних повноважень, адміністративний суд повинен перевірити, зокрема, чи діяв суб’єкт владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (стаття 2 частина 2 КАС України).

Під час розгляду справи по суті, судом встановлено, що у спірних правовідносинах діяльність відповідачів відповідає зазначеним вище критеріям, оскільки позивачі звернулися не у спосіб, що встановлений для такого звернення, що не перешкоджає повторному зверненню із спірним питанням.

Відповідно до статті 77 частини першої КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, Тячівський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області діяв у спосіб, що визначений законодавством України та в межах своїх повноважень, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 (90575, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Рєпіна, 12/16) та ОСОБА_3 (90575, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. І.Франка, 92) в інтересах ОСОБА_1 до Тячівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області (90500, Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Армійська, 6, код ЄДРПОУ 37809328) та Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 12 а, код ЄДРПОУ 37809328) про визнання протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 12 листопада 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 19 листопада 2018 року.

СуддяОСОБА_6