Рішення № 77953806, 12.11.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року м.Житомир справа № 0640/4137/18

категорія 10.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В., Шевчук Т.А.,,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій неправомірними, визнання протиправним і скасування рішення №0056095013 від 02.08.2018,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління ДФС у Житомирській області щодо застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 937, 31 грн. та пені в сумі 16933, 12 грн. за період з 22.01.2013 року по 19.02.2018 року за несплату (неперархування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- визнати протиправним і скасувати рішення №0056095013 від 03 серпня 2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що поштовою кореспонденцією отримав рішення ГУ ДФС у Житомирській області №0056095013 від 03 серпня 2018 року, відповідно до якого на підставі ч.10 та п.2 ч.1 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано штраф у розмірі 937, 31 грн. (10% до 01.01.2015) за період з 22.01.2013 до 19.02.2018 та нараховано пеню у розмірі 16933,12 грн. (0,1% від суми недоїмки). Вважає зазначене рішення таким, що прийняте всупереч закону, оскільки відповідачем не було проведено позапланової документальної перевірки, у порядку встановленому Податковим кодексом України, адже на думку позивача, виявлення і оформлення сум недоїмки єдиного соціального внеску може бути оформлене лише в результаті перевірки певного виду.

Ухвалою від 23.08.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено відкрите судове засідання на 19.09.2018.

13.09.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначено, що підставою для винесення оскаржуваного рішення стала несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 22.01.2013 по 21.01.2014 з порушенням строку, встановленого у ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки в даному періоді платник податків перебував на спрощеній системі оподаткування. Просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому, на його думку, відсутні підстави для скасування такого рішення.

19.09.2018 відкладено розгляд справи на 27.09.2018 у зв'язку з клопотанням представника позивача.

27.09.2018 оголошено перерву у судовому засіданні до 03.10.2018.

03.10.2018 оголошено перерву у судовому засіданні до 11.10.2018.

11.10.2018 оголошено перерву у судовому засіданні до 24.10.2018 у зв'язку з необхідністю витребувати матеріалів виконавчого провадження у ВДВС Андрушівського РУЮ.

24.10.2018 оголошено перерву у судовому засіданні до 12.11.2018 у зв'язку з визнанням обов'язковою явки позивача.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 з 14.03.2006 перебував на обліку як фізична особа- підприємець в Андрушівському відділенні Бердичівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області.

03 серпня 2018 року Головне управління ДФС у Житомирській області в особі заступника начальника - начальника Бердичівського управління ГУ ДФС у Житомирській області прийняло рішення №0056095013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Вказаним рішенням до ОСОБА_1 застосовано: штраф у розмірі 937, 31 грн. за період з 22.01.2013 до 19.02.2018 та нараховано пеню у розмірі 16933,12 грн. (0,1% від суми недоїмки).

Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначає, що виявлення і оформлення сум недоїмки з єдиного соціального внеску може бути оформлене лише в результаті перевірки встановленого виду, проведеної згідно вимог Податкового кодексу України, а тому дії відповідача щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені є неправомірними.

Щодо вказаних доводів позивача суд зазначає таке.

Відповідно до п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України визначено, що він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 8.1 ст. 8 Податкового кодексу України встановлено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

У відповідності до п. 9.1 ст.9 Податкового кодексу України визначено, що до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Пунктами 10.1, 10.2 ст.10 Податкового кодексу України передбачено, що до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок. До місцевих зборів належать: збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір.

Аналіз правових норм, діє підстави вважати, що доводи позивача щодо обов'язковості проведення попередньої перевірки в порядку встановленому Податковим кодексом України, за результатами якої визначаються суми недоїмки єдиного соціального внеску є необґрунтованими, оскільки єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не відноситься до податків та зборів, справляння яких врегульовано нормами Податкового кодексу України. Тому, судом ці доводи до уваги не приймаються.

Разом з тим, суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Статтею 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За приписами абз.3 ч.8 ст. 9 цього Закону фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція).

Згідно із п.2 розділу VI Інструкції у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Положеннями п.3 розділу VI Інструкції встановлено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

У відповідності до п.5 розділу VI Інструкції протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності):

вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред’являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів);

надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів);

надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в органах Казначейства.

Матеріалами справи підтверджено, що Андрушівською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області було винесено вимогу про несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 28.12.2015 №ф-615-17-У на суму 9902,08 грн. та у зв'язку з тим, що позивачем суму недоїмки самостійно сплачено не було, вказана вимога направлена до ВДВС Андрушівського РУЮ для примусового виконання. (а.с.49-50)

У відповідності до пунктів 1, 2 розділу VII Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до ч.11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" до платників, визначених підпунктами 1- 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

Відповідно до пункту 5 Інструкції на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Суд зазначає, що облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.

Відповідно до наданої відповідачем інтегрованої картки платника податку, ОСОБА_1 єдиний внесок за період з 2013 по 2014 року своєчасно сплачено не було. Оплата була проведена 19.02.2018 (а.с. 84).

Доказів того, що єдиний соціальний внесок за 2013-2014 роки сплачувався своєчасно та в повному обсязі позивачем до суду надано не було.

Щодо до доводів позивача, що оплата єдиного соціального внеску в сумі 9902,08 грн. була здійснена позивачем добровільно, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у ВДВС Андрушівського РУЮ перебувала вимога Андрушівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області № 615 від 28.12.2015 про стягнення боргу з ЄСВ в сумі 9902,08 грн. з ОСОБА_1.

Судом під час дослідження доказів був оглянутий оригінал виконавчого провадження № 49877573, в матеріалах якого міститься заява позивача про закінчення виконавчого провадження, де він самостійно вказав, що борг в розмірі 9902, 018 грн. на підставі вимоги № 615 від 28.12.2015 сплачений відповідно до квитанції від 19.02.2018 (а.с. 115).

В той же час, в судовому засіданні позивач пояснив, що у лютому 2018 року, з метою зняття арешту з нерухомого майна, він звернувся до Адрушівського ВДВС. Державний виконавець пояснив, що обтяження з майна може бути зняте лише після повного погашення заборгованості та надав відповідні реквізити для сплати. Однак, позивач вказав, що не звернув уваги на призначення платежу, оскільки вважав, що сплачує податок на нерухомість, а не єдиний соціальний внесок. При цьому, пояснив, що сплата заборгованості в банківській установі здійснена ним самостійно та заява до ВДВС про закінчення виконавчого провадження разом з квитанцією від 19.02.2018 ним подана особисто.

До цих доводів позивача суд ставиться критично та до уваги їх не приймає, оскільки вважає, що позивачу було достовірно відомо про наявність боргу зі сплати саме єдиного соціального внеску, оскільки при оплаті вказаного боргу саме ОСОБА_1 зазначалося призначення платежу. Ці доводи суд розцінює виключно як спосіб захисту від негативних наслідків, які настали для позивача у зв"язку із прийняттям спірного рішення, однак вони не спростовують факту несвоєчасної сплати позивачем заборгованості з ЄСВ.

Твердження позивача про протиправність дій державного виконавця щодо невчасного повідомлення позивача про наявність на виконанні зазначеної вимоги , судом не беруться до уваги, оскільки в даному випадку це не є предметом вказаного позову.

Крім того, безпідставними є доводи позивача та його представника щодо зняття позивача з обліку в органах ДФС як платника податків з 11.01.2017, оскільки ця обставина не звільняла позивача від обов"язку сплатити заборгованість з ЄСВ.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржуване рішення ГУ ДФС у Житомирській області №0056095013 від 03 серпня 2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф у розмірі 937, 31 грн. за період з 22.01.2013 до 19.02.2018 та нараховано пеню у розмірі 16933,12 грн. (0,1% від суми недоїмки) сформоване контролюючим органом правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем доведено правомірність свого рішення належними та допустимими доказами, а відтак, позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Богдана Хмельницького, 80,Андрушівка,Андрушівський район, Житомирська область,13400, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 39459195) про визнання дій неправомірними, визнання протиправним і скасування рішення №0056095013 від 02.08.2018, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 19 листопада 2018 року